Учора екс-майор держохорони Микола Мельниченко разом з екс-нардепом Олександром Єльяшкевичем прибули зі США... спочатку не в Україну, а до Росії. Саме з аеропорту «Шереметьєво» колишній «слухач» Президента Кучми мав надвечір перелетіти до Києва, провівши у «білокам'яній» прес-конференцію та, як можна припустити, деякі переговори.

Учора під стінами ЦК КПУ на Подолі міліції було що робити. Однак десятки хлопців у формі з'явилися «нізвідки» лише тоді, коли «червоні» пустили в хід «зброю» — пакунки з фарбою і воду. До цього правоохоронці ніби не звертали уваги на «захисників ідеї Леніна», які, підстрибуючи від люті, кидалися з кулаками на пікет Громадської партії «Пора». Хлопці й дівчата з порівською символікою прийшли до офісу комуністів, аби нагадати про жертви Голодомору і про те, що й досі правляча на той час партія не тільки не вибачилася за свої злочини, а й продовжує їх приховувати. «Зраджуєш Україну, виправдовуєш убивць — тримай квиток КПУ» — так назвала свою акцію (зазначимо, не без нальоту передвиборчого піару) «Пора».

Хоча більшість партій іще остаточно не визначилися з тим, як їм іти на наступні парламентські вибори, вони все ж поволі починають думати над тим, як виглядатимуть їхні списки або принаймні перші п'ятірки. Скажімо, Блок Ющенка «Наша Україна», створений наприкінці минулого тижня, визначиться зі списком на міжпартійному з'їзді, який заплановано на другу половину грудня. Але вже вчора голова виконкому НСНУ Микола Катеринчук оприлюднив першу п'ятірку своєї партії, яку рейтинговим голосуванням визначили на своїх конференціях «нашоукраїнці».

Перші президентські слухання відбулися. Будемо сподіватися, останніми вони не стануть, і Президент і надалі буде прагнути діалогу з громадськістю. Зрештою, недарма ж Віктор Ющенко у своїй промові сам заявив, що дискусія повинна бути не тільки відвертою, а й «неодноразовою». Щоправда, вже по завершенні слухань від деяких їхніх учасників та свідків лунали закиди, що повноцінного діалогу, при якому сторони уважно слухають і сприймають сказане одна одною, насправді й не вийшло. Та навіть якщо перший млинець і вийшов трохи глевким, то їсти його можна.

Український парламент таки призначив дату проведення місцевих виборів. Відбудуться вони 26 березня 2006 року як вибори до Верховної Ради. Відтак із цією новиною вичерпалася ще одна інтрига майбутніх перегонів — пройдуть парламентські та місцеві вибори одночасно чи окремо? До їхнього часового розмежування, нагадаємо, закликало чимало «виборчих» інституцій, включно з Центральною виборчою комісією та Комітетом виборців України. При цьому посилалися на велику «сирість» закону про вибори до місцевих органів влади, яка згодом може поставити легітимність перегонів під великий знак питання.

Тенденції, які минулої п'ятниці набули завершеної форми на сесії Вінницької міської ради, назрівали віддавна. Почалося, напевно, ще з підсумків виборів-2002, коли представники колишньої владної команди, свого часу очолюваної Дмитром Дворкісом, оглянули поріділі ряди та підрахували втрати, оцінили низку новобранців і взялися виживати в нових умовах, періодично шукаючи шляхи для реваншу.

Сталося: екс-майор держохорони Микола Мельниченко, формальний зачинщик «касетного скандалу» 2000—2001 років, сьогодні має прибути в Україну. Власник найвідомішого в Україні диктофону (нібито «Тошиба DMR-SX1» із серійним номером 112622) повернеться разом з іншим політичним емігрантом — екс-депутатом Єльяшкевичем. Власне, саме Олександр Єльяшкевич учора розповів по радіо про план повернення.

Міністри повинні отримувати високу зарплату — це хоч якась запорука того, що вони не братимуть хабарі. На цьому наголосив під час перших президентських слухань «Виклики, породжені свободою», які проходили вчора в Українському домі, Президент. «Помаранчева революція корупцію не привела. Помаранчева революція її викрила — як поспіль 15 років у вищих державних кабінетах творилась корупція. Але про це ніхто не говорив. Ми жили, як кокони, і казали, що це наш хрест. Куди дінешся від цієї корупції? — нагадав Віктор Ющенко. — Але, говорячи про це зло, я не хотів би, щоб у нас опускалися руки. Давайте змінимо людей, які представляють обличчя нації (...), щоб прийшли інші люди, які не брали хабарів. Люди, яких духовність і мораль зупинить на першому рубежі».

«Вона нас не хоче, вона нас не хоче», — бідкалася одна з делегаток з'їзду, слухаючи виступ члена президії Партії «Реформи і порядок» Ігоря Гриніва про умови, які висуває «порядним реформаторам» сила Тимошенко щодо об'єднання у спільний блок. А це, зокрема, неучасть у єдиному списку лідера ПРП та міністра фінансів Віктора Пинзеника, якщо він не піде з ненависного для БЮТ уряду Єханурова. Озвучення другої умови викликало в залі, де відбувався черговий з'їзд ПРП, ще більше вигуків «Ганьба!», хоча перед тим більшість промовців закликала якнайшвидше об'єднуватися з Тимошенко. Як виявилося, за свою присутність у її блоці партія мусить піти на немалі жертви: зокрема віддати повну прерогативу Юлиній «Батьківщині» на формування списків на місцевих виборах. Також Блок Тимошенко не хоче, аби новообраний заступник голови ПРП та екс-президент НТКУ Тарас Стецьків балотувався на виборах мера Львова.