І хатка, і млинок, і вишневенький садок

І хатка, і млинок, і вишневенький садок

Минулого тижня до Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогові прибула група закордонних фахівців, які здійснюватимуть аналіз роботи цього скансену з точки зору міжнародних стандартів музейництва. Прибули вони на запрошення благодійного фонду «Розвиток України». Групу експертів очолює американка Лінда Норріс, яка є фахівцем iз музейного менеджменту. Також до Києва прибули Еллен Розенталь, яка очолює скансен Коннер Прерія у США, Гвен Спайсер — фахівець із підтримки колекцій, фондосховищ і реставрації текстилю, та швед Стен Рентцхог — автор першої історії скансенів та фахівець iз розробки стратегій для музеїв. Уже наприкінці жовтня вони мають розробити для Пирогова свої рекомендації стосовно того, як покращити роботу цього найбільшого в Європі музею просто неба.

Перша чверть — без книжок

Міністерство освіти оприлюднило нову дату, до якої буде надруковано шкільні підручники. Якщо раніше ними обіцяли ощасливити учнівські портфелі наприкінці вересня–початку жовтня, то тепер — до 31 жовтня. Як повідомляє прес–служба Міністерства освіти, за словами директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександра Удода, згідно з державним замовленням на 2010 рік, уже надруковано 32 назви підручників, що складає 3,3 мільйона примірників. «Організаційні питання з боку Міністерства освіти, Інституту інноваційних технологій, «Укрвидавполіграфії» вирішено: здійснено підписання договорів та їх погодження з Міністерством економіки України, авансування. Залишилося найголовніше питання — видати підручники та своєчасно доставити їх до шкіл», — наголошує Олександр Удод.

Коли я стану аерографом...

Коли я стану аерографом...

Ще років 25 тому школярі всуціль хотіли бути космонавтами й стюардесами. Сьогодні ж вони обирають більш земні професії і хочуть бути юристами та економістами. Одначе ринок праці диктує свої реалії.

Бліда небезпека

Бліда небезпека

Після рясних вересневих дощів грибів в українських лісах — хоч косою коси. А разом із ними додалося й роботи у медиків. Як повідомив учора на прес–конференції у «Главкомі» головний токсиколог МОЗ, завідувач відділення токсикології дитячої лікарні «Охматдит» Борис Шейман, тільки за останній місяць від отруєння грибами померло 13 осіб. У всіх випадках люди отруїлися блідою поганкою. Загалом же з початку року зареєстровано 140 випадків отруєнь грибами, у десяти з них на лікарняне ліжко потрапили діти. Тільки за минулі вихідні до столичної лікарні швидкої допомоги потрапило семеро людей iз грибними отруєннями, а до вінницьких лікарень 21 вересня — четверо. І про підсумки «тихого полювання» грибів на людей наразі говорити ще рано, бо в різні роки піки отруєнь припадають на різні місяці, торік, наприклад, «найврожайнішим» був жовтень.

Робота на візку

Робота на візку

...Олександру Трошаніну з Луганська було 18 років, коли він отримав важку травму хребта. Відтоді хлопець прикутий до інвалідного візка. Коли усвідомив, що це — на все життя, почав гадати, як бути далі. Прикинув, чим може бути корисний суспільству, і вирішив здобути професію бухгалтера. Вивчився, знайшов роботу. Хлопцем були задоволені. Але... Через два з половиною місяці роботодавець чесно сказав, що їм доведеться розпрощатися: мовляв, затрати на такого працівника значно більші, ніж користь, яку він приносить підприємству. Потім було ще кілька невдалих спроб знайти роботу. А коли Олександр зрозумів, що це марно, почав думати, де б його голова і руки були реально корисними. Оскільки з комп’ютером він давно був на «ти», то рішення з’явилося само собою. Сьогодні Олександра називають «комп’ютерним генієм», він працює, заробляє і головне — отримує насолоду від своєї роботи. А ще допомагає іншим людям з особливими потребами знайти своє місце в житті. Зокрема, створив спеціальний сайт, який підказує неповносправним молодим людям, як знайти роботу й що для цього потрібно.

Не карай, Боже, віком — карай добрим чоловіком

Не карай, Боже, віком — карай добрим чоловіком

Спершу здобути освіту, зробити кар’єру, а потiм думати про створення сім’ї — ця західна тенденція останніми роками міцно вкорінилася і в Україні. Так, за даними Департаменту сімейної та ґендерної політики, середній вік реєстрації першого шлюбу за підсумками 2009 року порівняно з 2006–м збільшився у чоловіків iз 25,4 до 26,3 року, у жінок — з 22,8 до 23,7 року. Тобто в цілому наші наречені постаршали на 9 місяців.

Діти у відрах

Мешканці Нікополя, що на Дніпропетровщині, приголомшені моторошною історією: 37–річна жінка за останні 16 років убила чотирьох своїх новонароджених дітей. Вражаюче, але ні сусіди, ні навіть мати, яка жила в одній квартирі з дітовбивцею, не підозрювали, що жінка чотири рази була вагітною!

Два по сто за невиконані обіцянки

Два по сто за невиконані обіцянки

Цього тижня виповнюється 200 днів, відколи в Україні з’явився новий Президент — Віктор Янукович. Прийшов він на престол із цілою валізою солодких обіцянок і гаслом «Україна для людей». За цей час можна було чимало встигнути — і Янукович устиг: здати Україну в користування Росії, згорнути демократичні процеси і змусити українців покласти «зуби на полицю». Про забуте–обіцяне й зроблене новою владою вирішила нагадати «Україна молода».

Ситцева льоля як вітчизняний бренд

Зізнаюся чесно, колись і я відчувала огиду від вигляду куп «секонд–хендівського» мотлоху зі специфічним запахом. Аж поки колега не показала кілька якісних і зовсім новеньких речей (ще з бирками!), які «нарила» в тих–таки купах. Адже не секрет, що туди часто просто з магазинів потрапляють рештки недопроданих речей зі старих колекцій.

«Навіть із мертвим Джеймсом воюють»

«Навіть із мертвим Джеймсом воюють»

Учора в Києво–Могилянській академії урочисто відкрили меморіальний кабінет Джеймса Мейса. Саме цей американський історик відкрив українцям страшну правду про події 1932—1933 років. І саме він довів, що Голодомор не був випадковістю, а цинічним злочином радянської влади, який заслуговує на визначення «геноцид». У 2005 році його вдова Наталя Дзюбенко–Мейс передала до «Могилянки», де викладав її чоловік, першу частину його архіву та книжкової колекції, за кілька років удалось «повернути» в Україну і другу — «американську» — частину. Саме такою була воля дослідника, який хотів, щоб його бібліотека — а це майже 2500 унікальних друкованих видань — потрапила до України й активно використовувалася.

Ми навіть як слід не спромоглися подякувати Джеймсу Мейсу за те, що допоміг розкрити ту страшну сторінку нашої минувшини й повернути історичну пам’ять, а нас знову змушують усе забути. Чи можливо це — ми говоримо з його вдовою Наталею Дзюбенко–Мейс.