Адаптація українців до нової поведінки на автошляхах відбулася, тож співробітники Державтоінспекції принаймні до Нового року не будуть застосовувати аж надто жорстких санкцій за недотримання окремих вимог поведінки на дорозі, які вступили у дію 17 листопада цього року. Про це вчора під час прес–конференції заявив керівник Міністерства внутрішніх справ Юрій Луценко. «Після введення нових підвищених штрафів за порушення ПДР спостерігається різке зменшення порушень на дорогах», — констатував Юрій Віталійович.

Восьма година ранку понеділка засвідчила: якщо підсилення ПДР і вступили в силу, то столичні водії або мало про них начувані, або занадто самовпевнені. З самого ранку спостерігалася звична картина: правила — правилами, а на роботу поспішали, традиційно проїжджаючи на «моргаючий жовтий» (себто майже «червоне» світло світлофора. — Авт.), «підрізаючи», обганяючи на недозволених відрізаках дороги тощо. Словом, учора вранці київських водіїв, мабуть, найменше цікавило посилене покарання за неправильну їзду. Безумовно, траплялись і винятки, коли водії зі своїх авто на швидкості не більше 60 км/год. лякливо вдивлялися у найближчий поворот, чекаючи «засідки» даішників. Проте навіть ці «взірці» дотримання нових правил гри «забували» пристебнутися ременями безпеки, за що тепер внесені зміни передбачають покарання у вигляді штрафу від 51 до 85 гривень.

З понеділка всіх водіїв на українських дорогах чекають кардинальні зміни: вступають у силу ухвалені нещодавно парламентом зміни «До деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Відтак уже з початку нового тижня кожен водій зможе на власному гаманці відчути дієвість поправок, які суттєво збільшують штрафи за порушення Правил дорожнього руху і на які покладають великі надії у самому Департаменті ДАІ. Ще б пак: смертність на українських автошляхах перевищує середній європейський показник у 3,5 раза. Проте нині в нашій державі до європейських наблизилися лише штрафи (про це «УМ» писала минулої суботи). З рештою, себто технічним забезпеченням і унеможливленням отримати хабара співробітником Державтоінспекції, справи неоднозначні. Сергій Коломієць категоричної думки: підвищення штрафів вкрай необхідне, а запроваджувати суворіші стягнення слід було б значно раніше.

«Якщо вони такі розумні, звільнюся, і нехай на дорогах стоять ті, хто з високих кабінетів думає, що нам, даішникам, легко живеться», — цією думкою мій знайомий, який працює у столичному полку державтоінспекції, живе уже не перший місяць. Поспілкувавшись тривалий час із, назвемо його, Тарасом, думки про роботу «міліціонерів із палками» виникали суперечливі. Але, врешті–решт, висновку дійшов одного: даішники брали, беруть і ще побачимо, чи нові зміни до закону не призведуть до того, що братимуть більше. «Хлопці з жезлами» хочуть жити, як і усі! Себто нормально жити. Але, щоб мати це благополучне життя, доводиться вибирати між ним і повагою до себе з боку водіїв. «Думаєш, мені приємно брати двадцятку? Чи не соромно? Але, щоб здати зброю після зміни, маю дати тому, хто її прийме, дві гривні — «закон казарми», — розповідає Тарас.

Проросійські сили в Україні розпочали контрнаступ на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, яка заборонила трансляцію неадаптованих до українського законодавства окремих російських телеканалів (про це «УМ» повідомляла в учорашньому номері). Звернення з цього приводу до Президента і українського парламенту прийняла президія ВР Криму. За словами голови Анатолія Гриценка, нині глава держави має призупинити рішення Нацради, винісши його на обговорення РНБО, оскільки, вважає кримський спікер, заборона контролюючого мовників органу «суперечить Конституції України, обмежуючи доступ громадян до інформації». А депутатам парламенту влада півострова пропонує виключити із закону про телебачення і радіомовлення посилання на Європейську конвенцію, на яку, вважають у Криму, посилається Нацрада, забороняючи неадаптовані телеканали. Мотивація — її не ратифікувала ВР, отже, й керуватися у прийнятті рішень нею не можна.

Складається враження, що Росії вигідно тримати питання своїх неадаптованих телеканалів відкритим. Незважаючи на те, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення неодноразово попереджала про відключення і закликала представників РФ сісти за стіл переговорів, аби владнати усі суперечності, росіяни і далі продовжують інформаційну війну. «Це абсолютно неадекватне рішення (йдеться про заборону Нацради транслювати в Україні низку неадаптованих до вітчизняного законодавства телеканалів. — Авт.). Це недовіра до своїх громадян», — вважає голова комісії з міжнаціональних відносин і свободи совісті Громадської палати РФ Микола Сванідзе.

У 1993 році на зміну карному розшуку боротися з наркомафією прийшов Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків (БНОН). З того часу наркозалежних в Україні не поменшало. Більше того, якщо згадати звинувачення міліції на адресу секретаря міськради Харкова Геннадія Кернеса, то можна дійти висновку, що дурман–зілля стає популярним і серед так званої політичної еліти. Начальник БНОН Микола Андреєв пропрацював у «системі» понад 34 роки і є одним із тих у міністерстві, хто першим заявив: споживачів наркотиків не можна карати — їх потрібно лікувати, а за ґратами мають сидіти постачальники.

Нещодавно «УМ» писала про філію університету «Україна» в місті Горлівка Донецької області. Очільники тамтешнього приватного відділення розмістили в місцевій газеті оголошення, в якому відкритим текстом заохочували абітурієнтів подавати документи для вступу, незалежно від того, чи витримали вступники вимоги Міносвіти, набравши під час зовнішнього незалежного оцінювання необхідну для вступу у ВНЗ кількість балів. Тоді «УМ» також з’ясувала, що принаймні для філій «України» явище неналежного дотримання вимог вступної кампанії не обмежувалося тільки Горлівкою.

Від попереджень до справи. Причому тепер, схоже, у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення вирішили повністю компенсувати затрачені протягом трьох років зусилля, а саме стільки часу контролюючий мовників орган намагався достукатися до провайдерів і домогтися від них адаптувати низку телеканалів до вітчизняного законодавства. Втім коли ті знову проігнорували «дружні поради» Нацради, остання вирішила зняти з ефіру кабельників трансляцію таких російських телеканалів як РТР–Планета, ОРТ та деяких інших. Не допомогли ані спекуляції з боку депутатів–«регіоналів» про утиски російської мови (окрім телеканалів РФ, Нацрада заборонила транслювати й деякі євпропейські. — Авт.), ані погрози самих провайдерів не дослухатися до вимог Нацради.

66-річчя з дня створення Української повстанської арміїі обіцяє пройти дещо тихіше, ніж минулорічна «кругла» дата. О 9.30 участь у київських заходах з нагоди Дня українського козацтва на Софійській площі візьме Президент України. Віктор Ющенко покладе квіти до пам’ятника Богданові Хмельницькому, після чого за його присутності відбудеться посвята ліцеїстів військового ліцею імені Івана Богуна. Натомість не планували брати участь у заходах Прем’єр Юлія Тимошенко та інші чільні представники Кабінету Міністрів. Принаймні, як повідомили «УМ» у прес-службі уряду, вчора станом на 15.00 про такі наміри урядовців не було відомо.