Пишу цей матеріал напередодні виборів, але коли ця стаття побачить світ, уже будуть відомі їх результати. Впевнена, що дуже багатьох вони розчарують, і ми почуємо стільки розмов про фальсифікації, маніпуляції, пресинг, адмінресурс тощо. Не сумніваюся в наявності цього всього і відповідному впливі на результат, але хочеться підняти і тему дещо іншого фактора. Того, як впливає на результати виборів позиція і поведінка власне виборців, тієї самої маси народу, яку називають електоратом. На серйозну аналітику в цій публікації не претендую — це, швидше, буде щось на кшталт невеселих «замальовок з натури». Не хотілося б і когось принизити чи образити, але факти залишаються фактами. І особисто мені моя людська і професійна совість не дозволяє про них не написати. Звичайно, описуване далі аж ніяк не стосується всього українського народу, однак стосується досить багатьох. І поки не зміниться свідомість цих багатьох, доля України, очевидно, не зможе кардинально змінитися на краще.

Так сталося, що в цьому незвичайному місці я вперше побувала зовсім недавно, хоча про існування унікального козацького цвинтаря в райцентрі Кременець на півночі Тернопільщини знала вже не один рік. А побувавши, була справді вражена. Як самою історичною пам’яткою з її особливою енергетикою, так і занехаяним станом, у якому вона знаходилася. Зауважу відразу, що в даний момент усе там набагато краще — після толоки, яку організували і провели активісти однієї політичної партії. Партійці — справжні молодці. Чого не скажеш про всіх тих, хто в різний час міг би потурбуватися про належний вигляд і збереження цінної пам’ятки, але чомусь цього не зробив…

Днями зафіксовано цікаву зміну в оформленні фасаду приміщення Тернопільської міської прокуратури: якщо ще донедавна на стіні біля вхідних дверей установи було «тригніздове» пристосування для встановлення прапорів, то тепер — лише з одним отвором. Спостерігачі пов’язують новацію з політичним скандалом, який виник у Тернополі трохи більше місяця тому і про який «УМ» розповідала.

Тернопільський міськрайонний суд став одним iз перших у державі серед готових практично почати діяльність інституту присяжних. Уже з листопада — коли набуде чинності новий Кримінальний кодекс — справи обвинувачених в особливо важких злочинах разом iз професійними суддями тут зможуть розглядати і громадські присяжні.

Як стало відомо з неофіційних джерел, у невеликому готелі «Віват» на об’їзній дорозі Тернополя затримано мешканця сусідньої Львівської області з 35 кілограмами кокаїну, загальна вартість якого на наркотичному «чорному» ринку становить близько десяти мільйонів доларів.

Уже начебто й запізно писати про вітчизняні курорти — не сезон. Однак цей випадок особливий. І на курорт цей сьогодні все одно не запросиш, хіба що трансфером буде машина часу. Водночас саме незвичайне місце з майже середземноморським(!) кліматом нікуди з географічної карти Тернопільщини не поділося, не стало лише інфраструктури відомого колись європейського курорту. Не відродити її в сучасному варіанті — просто гріх. Недарма ідеї про це давно витають у головах багатьох, хто знає і любить Заліщики — райцентр на півдні Тернопільської області. До речі, це — справжнісінький півострів, що його омивають iз ­трьох сторін потужні річкові води, це добре видно на фото з висоти пташиного польоту. А поетично його ще називають «короваєм на рушнику Дністра». І я все–таки запрошую читачів у віртуальну подорож, яку любителям активного туризму «без комфорту», впевнена, обов’язково захочеться здійснити у найближчому майбут­ньому реально.

На свято Покрови лідер партії «Наша Україна» Віктор Ющенко поїхав у ліси Тернопільщини, де воювали повстанці, щоб поклонитись їхньому подвигу. Прибувши на урочистості з нагоди 70–річчя Української повстанської армії в урочище Дігтярня біля села Антонівці Шумського району, Ющенко передусім відвідав музейний комплекс «Штаб УПА–Південь», взяв участь у богослужінні та спільній молитві в лісовій каплиці, після чого виступив перед людьми.

Масовими порушеннями у формуванні та діяльності окружних і дільничних виборчих комісій нині в Україні не здивуєш нікого. Спостерігачі від громадських організацій «пачками» фіксують таке щодня. Схоже, що в нас перестали діяти не лише норми законодавства, а й споконвічні моральні норми. До виявлення «мертвих душ» у списках виборців ми, в принципі, теж звикли. Але тепер імена небіжчиків почали знаходити вже й у складі працівників дільничних виборчих комісій!

Серед тринадцяти кандидатів у депутати до Верховної Ради, що балотуються по 163–му ­виборчому округу в місті Тернопіль, найоригінальнішим у «подачі» себе електорату виявився 52–річний самовисуванець Мирослав Копак. В офіційних відомостях про цього пана — нічого особливого. Народився в селі Товстолуг Тернопільського району, освіта вища, підприємець, самовисуванець, безпартійний... Але вже його офіційна передвиборча програма, розміщена на сайті ЦВК, ну дуже відрізняється від програм конкурентів і від того, якими ми звикли бачити подібні документи. Це, власне, і не програма, а своєрідний екскурс у недалеку українську історію з висновком, що Всевишній покарав українців за те, що не оцінили як слід здобуття незалежності і ось аж на 21–му році послав нарешті свого пророка для порятунку.

Цими вихiдними в райцентрі Борщів на півдні Тернопільської області відбувся вже шостий фольклорний фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки», присвячений унікальній місцевій техніці вишивки, якої немає більше ніде у світі й у якій переважає чорний колір.