«Європа-центр» — і всі вільні

Мінкульт запалює вогні: своєрідним постскриптумом після «Шешорів», «Країни мрій» та інших зустрічей любителів автентики, які в Україні відбуваються не перший рік і до яких міністерство відношення не мало, стане організований ним перший Міжнародний фестиваль Rock&World Music «Європа-центр», який відбудеться на Закарпатті цієї неділі.

«Де твої кри­ла, які так по­до­ба­лись ме­ні?»

«Де твої кри­ла, які так по­до­ба­лись ме­ні?»

Кри­ла­ми кольо­ру роз­тов­че­них каш­та­нів мах­ну­ла в не­бі над май­да­ном Не­за­леж­нос­ті сьо­ма «Чай­ка». На осінь чай­ки ма­ють звич­ку від­лі­та­ти в теп­лі краї. Але у трав­ні, ко­ли досi зазвичай ки­їв­сь­кі пта­хи нес­ли яй­ця до цьо­го ча­су, тра­пи­ло­ся «Єв­ро­ба­чен­ня», і ра­зом усіх бу­ло так ба­га­то, що на­ша, фес­ти­валь­на, на свій чер­го­вий ви­літ чека­ла чо­ти­ри мі­ся­ці. Вис­на­же­на чер­го­вим пе­ре­не­сен­ням міс­ця гніз­ду­ван­ня з Па­ла­цу спор­ту чи На­ці­о­наль­но­го ек­с­по­цен­т­ру Ук­ра­ї­ни на цен­т­раль­ну пло­щу кра­ї­ни та до­що­вою по­го­дою 17—18 ве­рес­ня «Чай­ка» лі­та­ла не­ту­теш­ня та ох­ля­ла.

Орден Тамплієрів — на груди Бенкендорфу!

Орден Тамплієрів — на груди Бенкендорфу!

Ольга Сумська в легкій білій спідниці з білим поясом, плетеній білій майці, білих босоніжках на підборах та білою сумкою стояла на сонячному лаврському подвір'ї і обіймала Леся Сердюка. Сто років не бачились... Вона роздавала інтерв'ю, позувала фотографам та змушувала раз по раз обертатися студентів кінофакультету, які 14 вересня поспішали у своїх, студентських справах. Урешті з'явилися всі: режисер Андрій Бенкендорф («Бандитський Петербург», «Робота над помилками», «Банкірші», «Європейський конвой», «Декілька історій про кохання»), автор сценарію Михайло Шевченко (остання картина «Банкірші», де він був художником-постановником, буде показана навесні 2006 р.), модель Олександра Ніколаєнко (фiналiсткою «Міс світу-2001», «Міс Україна-2001», «Міс туризм Інтернешнл-2002»), Георгій Хостікоєв («Атлантида», «Сорочинський ярмарок»), продюсери, стилісти, оператори.

НаКАРРкали?

НаКАРРкали?

От і готовий один із весільних подарунків для скорого весілля Євгенії Тимошенко, яке відбудеться за два тижні. Вчора в «Докер-пабі» свій дебютний альбом «Просто крейзі», який випустила рекордингова компанія «Мун рекордз», презентував її майбутній чоловік, вокаліст гурту «Крикуни долини Смерті» (Death Valley Screamers) Шон Карр.

Фома. Я(романтика)

Фома. Я(романтика)

Привіт! Улюблена газета продовжує тiшити ля-ля-фанів. Випивши кілька літрів енергетичних коктейлів, вволю надихавшись чистим гірським повітрям, наплававшись у Чорному морі, знову закохавшись та надихнувшись вашими листами, ми створили нову музичну рубрику — «Зірковий день», тобто один день, який ми проводимо з зіркою вітчизняного шоу-бізу. Це вам не якась прес-конференція чи звичайна розмова за чашкою зеленого чаю — з ранку і до вечора ми оцінюємо українських звйозд вашими очима.

Шоколадний шок

Шоколадний шок

Саме шоколадно-цукерковий шок переживають діти після перегляду кольорової казки Тіма Бартона «Чарлі і шоколадна фабрика». Це третя з найгучніших кінопрем'єр сезону, але тільки зараз, після «Війни світів» та «Зіркових воєн. Епізод ІІІ» на перегляд батьки нарешті зможуть прихопити і своїх чад. Точніше, діти, вгледівши черговий лайт-бокс із зображенням чоловіка у високому циліндрі, рукавичках та з блідим обличчям на брунатному тлі, мабуть, тягтимуть у кінотеатри тата чи маму. Насправді фільм вартує подивитися тільки прихильникам акторської гри Джонні Деппа або дітям. Дорослі, які читали «Чарлі...», від цієї екранізації отримають менше задоволення, а єдиною несподіванкою буде розчарування. Ну і трошки дофантазований сценаристами сюжет. Про перше видання «Чарлі» українською «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Гою» «УМ» уже писала, тепер — про другу екранізацію казки.

Альбомний кліпопад

Альбомний кліпопад

Відразу два безперечних гуру української музики — гурти «Океан Ельзи» та «Танок на майдані Конго» — заявили про запланований вихід своїх альбомів уже у вересні. Як повідомляла «УМ», вони стануть результатом літньої студійної роботи — ТНМК, наприклад, і досі працюють у студії Lemma, яка ідеально підходить для запису живого бенду, а не на звиклій FSStudio, де писали «Нєформат», «ReФорматЦія» та «Пожежі міста Вавилон». Саундпродюсерами платівки «Сила» традиційно є Олег «Фагот» Михайлюта та Олег Артим. До нового альбому група прийшла в новому складі: у стрункі лави ТНМК на правах повноцінного учасника влився джазовий піаніст Олексій «Льопа Тарасич» Саранчин, який співпрацював iз групою з 1997 року. В роботі над альбомом беруть участь сесійнi музиканти, проте звичних слухачеві ТНМК дуетів-ф'ючерінгів у LP «Сила», судячи з усього, не буде. Паралельно із записом нового лонгплею ТНМК, Фагот і Фоззі записали декілька пісень («Чікаго», «Сахара» та «Все чесно») для нового проекту джаз-бенду Схід Side, ця спільна програма була презентована 18 серпня на фестивалі «Джаз-Коктебель». У Криму хлопці виступали на одній сцені з Shibusashirazu Orchestra (Япония), De Phazz (Німеччина), Man Sound (Україна), Лью Солофф (CША) та іншими відомими джазменами.

Мистецтво дружити завдяки живопису

Мистецтво дружити завдяки живопису

Запорізький художник Євген Прокоф'єв малює під джаз. Каже, надихає саме життя: зник з дому кіт-рудько, якого так любила донька Марія, — з'явився на картині Прокоф'єва, поїхав він у Гурзуф на Всеукраїнський пленер у Будинку творчості — і виник цикл кримських картин, побував у Пітері — і на полотнах настали білі ночі. Роботи у Прокоф'єва виходять соковитими, от і петербуржці дивувалися: он, які яскраві картини хохол привіз. Але привозив «хохол» картини не тільки в Петербург. Олег Прокоф'єв, чи як його називають через втрачене після трагічного випадку око — Wanoko — перший український художник, який виставлявся у Кремлі.

Галина Логінова: Сьогодні Київ, наче весела дiвчина, гарно вбрана i нафарбована

Галина Логінова: Сьогодні Київ, наче весела дiвчина, гарно вбрана i нафарбована

О дев'ятій годині понеділкового ранку в готелі «Національний», звісно, безлюдь. Та всього лише за півгодини в холі з'являються прес-секретарі, знімальна група, шофери та прихильники Міли Йовович. Американська знімальна група, яка, як уже писала «УМ», спеціально приїхала з зіркою, говорить, що від Києва у захваті; фанати фоткаються, але автографів акторка не дає. Міла Йовович, її мама, Галина Логінова, і всі-всі вантажаться в машини — сьогодні гості відвідають Лавру. Пані Галина і її давня подруга через ворота проходять першими. «Квиточки...» — запитальним тоном говорить жінка на вході. «Ні, ні дякую!» — відповідає пані Галина, думаючи, що їй пропонують «цвєточкі».
Замість запланованої 11-ї приїжджаємо на півгодини швидше. Та не прийди ми раніше, не відбулась би спонтанна зустріч у всіх планах земляків. «Гуд монінг, ледіз!» — говорить Віталій Кличко. Виник просто з-під землі. Поруч з ним «найкращий тренер у світі з футболу», який німецькою відмовляється називати своє ім'я — приватний візит. «А я тільки вчора з Лос-Анджелеса прилетів, я там недалеко від вас живу», — говорить Кличко. «Так, так, я вам дзвонила», — каже Логінова, і Віталій ще раз записує в її записник свій номер. «Знаєте, шкода, що з «Євробаченням» не вийшло, вони б так зраділи. Але, думаю, іншим разом усе вийде!» — говорить Кличко, який раніше, виявляється, підпрацьовував «груповодом». — Приходьте 19 листопада в Лас-Вегасі на бій». І фото на пам'ять.
Міла поправляє на голові хустинку, мама каже їй, що це така традиція, хоча вона росла в такий час, коли до подiбних обрядів ставилися легковажно. І поки всі чекають екскурсовода, «УМ» розмовляє з людиною, яка, певно, знає Мілу краще, ніж вона сама, — з колишньою працівницею кіностудії ім. Довженка, колишньою тещею режисера Люка Бессона та найкращим другом Міли — з її мамою, пані Галиною.

Президенти-«артеківці»

Президенти-«артеківці»

Найпопулярнішим запитанням того дня було: «А ти був в «Артеку»?» Про це один одного питали президенти, зірки, спонсори та журналісти. Віктор Ющенко піонером був, але в «Артеку» не відпочивав. Єдиний з нинішніх президентів у світі, хто відпочивав біля узбережжя Аю-Дагу, у таборі «Озерний», — Михаїл Саакашвілі. За словами пана Михаїла, він цінує таборову дружбу, яка з кількох таборових тижнів може «затягнутися» і на все життя. Вже після революцій у Грузії та Україні у грузинських таборах відпочивало 50 українських дітей. «Тому я на наступний рік запрошую не 50, а 500 українських дітей», — сказав Саакашвілі.