Хоч яким працездатним і невтомним буде Голова Верховної Ради, а без заступників йому — ніяк. Що робити, коли, згідно з календарним планом роботи, 1—4 квітня парламент повинен працювати у пленарному режимі, а у його спікера — інші плани? Учора — зустріч з американським гостем Джорджем Бушем, сьогодні — на запрошення Державної Думи Росії візит до Москви... От і виходить, що вести засідання нема кому, позаяк віце–спікерів перманентно заблокована ВР досі призначити так і не спромоглася. Або, як припускає всезнаючий Володимир Литвин, не захотіла. Адже, на думку лідера «ні вашим ні нашим», як називають у парламенті фракцію Блоку Литвина, проблема насправді не в заступниках...

«Арсен, Юля і Вітюля — Україні дали дулю!», — повідомляє життєрадісний плакат на агітаційних червоних палатках, які, судячи з партійної символіки й відповідних написів на прикріплених з іншого боку аркушах паперу, є приватною власністю народних депутатів від Комуністичної партії. Перед наметами активно обговорюють «злочини НАТО» двоє молодих чоловіків із прапорами КПУ. На запитання, у чому полягає «дуля» від Юлі, Вітюлі та Арсена (себто Тимошенко, Ющенка та Яценюка), дивуються невігластву авторки цих рядків: «Как же, оні вєдь пісьмо в НАТО напісалі!». «Да–да, чтоб наших дєтєй в Ірак посилать!» — люто кидає, проходячи повз, літній чоловік у військовій формі з орденськими планками.

«І що вони там стільки часу роблять? — Мабуть, допомагають Яценюкові хреста витесувати». Так жартували вчора в кулуарах знуджені нардепи, поки їхні лідери вкотре засідали в кабінеті Голови Верховної Ради. Напередодні, у вівторок, Яценюк уже не вперше наголосив на тому, що «ця ніч — остання». Тобто або до ранку середи керівники фракцій досягають компромісу й узгоджують такий проект постанови, який розблокує ВР, або «поставимо іншу крапку — що парламент не буде працювати у цій формації, і тоді настають зовсім інші обставини». «Працюємо — працюємо, не працюємо — так і буде. Поставимо великий красивий хрест», — наголосив спікер, звертаючись до присутніх у залі депутатів не зі свого місця в президії, а з трибуни.

— Володимире Олександровичу, ви — голова Комітету ВР із питань культури. Як ваш комітет ставиться до погроз кінотеатрів страйкувати через вимогу дублювати фільми українською?
— У законі про кінематографію питання дублювання фільмів врегульоване давно. Але раніше його «не помічали». Рішення Конституційного Суду вилило на більшість із них відро холодної води, адже ні психологічно, ні технологічно вони не готові до того, щоб виконувати цей закон. На жаль, свого часу Україна «проспала», не налагодила прямого контакту з виробниками іноземного кіно, і тепер усі фільми з Америки, Європи тощо йдуть до нас через Росію. Відповідно, вже дубльовані російською. Для наших прокатників це було вигідно, адже не треба витрачати кошти на дублювання. Тому, замість виконувати рішення КС, їм легше зараз підняти на страйк Крим, Донбас, Одесу.

Хоча ще зранку повірити в це було складно, але Верховна Рада вчора таки «розблокувалася». Після енної погоджувальної ради лідери фракцій таки домовилися зібратися на вечірнє засідання, щоб реально попрацювати. Воно почалося, щоправда, не о 16–й годині, а після п’ятої. За словами голови фракції Блоку Тимошенко Івана Кириленка, досягти порозуміння вдалося після того, як було вирішено не чіпати конфліктних питань, а обговорювати тільки соціальні й економічні законопроекти. Зокрема, про держзакупівлі, сільську медицину, прожитковий мінімум тощо. А такі резонансні теми, як зняття депутатської недоторканності, запровадження імперативного мандата чи кадрові питання, планувалося відкласти на сьогодні. Очевидно, до цього «конфліктного пакета» зарахують і найгарячішу наразі проблему — НАТО. Через яке, власне, парламент, замість працювати, й загруз у «блокаді».

«Та ми ж і не збиралися нічого блокувати, ми планували нормально працювати! А депутати від БЮТ чомусь уночі прийшли, зайняли президію... — обурювався «регіонал» Тарас Чорновіл. — Просто коаліція недієздатна, от і робить усе для того, щоб Верховна Рада не могла працювати, та ще й прагне «зіпхнути» все на нас». Пан Тарас зізнавався, що особисто він уже мріє розглядати закони про ветеринарну медицину абощо, замість споглядати «цю комедію». «Хто в Раді був, той в цирку не сміється», — цю фразу Чорновіл повторив кілька разів, очевидно не знаючи, що артисти «справжнього» цирку дуже на таке порівняння ображаються. У них–бо — мистецтво, а в Раді...

«Сірий кардинал», «головний розрулювач схем в українській політиці» — як тільки не називають голову секретаріату Президента Віктора Балогу. Сам Віктор Іванович запевняє, що «методи Медведчука» для нього неприйнятні, та й узагалі за Президента Ющенка про старі, «кучмівські» варіанти творення політики згадувати недоречно.
У свої 44 роки Балога зробив блискучу кар’єру — а починав же з посади товарознавця в системі споживчої кооперації, на ноги ставав із фірмою «Барва». Відтоді в його послужному списку чимало «високих» місць роботи — мером рідного Мукачева, головою Закарпатської облдержадміністрації, міністром надзвичайних ситуацій. Колись член СДПУ(о), тепер він робить погоду в «Народному союзі «Наша Україна» — минулого року був головою політради партії, зупинив падіння її рейтингу й передав у руки В’ячеслава Кириленка.
На Закарпатті про Балогу розповідають легенди, і дізнатися, що з тих чуток правда, а що — ні, фактично нереально. Раніше на запитання журналістів він завжди відповідав охоче, а тепер, в іпостасі голови СП, інтерв’ю дає дуже рідко. «УМ» теж немало часу «полювала» за паном Балогою, а коли нарешті пощастило, довелося змиритися з тим, що на частину запитань відповіді були дані письмово — для економії часу.

«Не обіцяю, а гарантую Києву — нову владу!» — мужньо звівши брови, запевняв киян із передвиборчих плакатів Юрій Луценко. Минули вибори, Луценко повернувся у крісло міністра внутрішніх справ, а тодішня київська влада й досі продовжує свою чорну справу, розпочату ще попередниками, яких в особі Олександра Омельченка той же Луценко запросив до списку «Народної самооборони». Розкрадання–роздавання за безцінь дорогоцінної столичної землі, забудова історичного центру, вирубування останніх зелених насаджень і ще багато чого іншого, менш помітного неозброєними очима простих громадян.

Початок робочого року для народних депутатів, як висловився Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, видався «дуже оптимістичний». Інакше й не скажеш, коли законодавців, які прийшли на свої місця в сесійній залі, зустрічає не «блокада» трибуни або ще якесь звичне парламентське «западло», а дзвінке «Ой, радуйся, земле, син Божий народився!». Що особливо здивувало — хор, який колядував «панам–господарям» ВР, стояв не в гостьовій ложі, як зазвичай, а просто перед президією.

«Може, я й радикальний у деяких речах, але говорю по совісті й від душі», — запевняє Василь Кисельов. У попередньому скликанні Верховної Ради він був заступником голови фракції й після загибелі Євгена Кушнарьова став одним із основних спікерів Партії регіонів. «Хто такий Луценко? Ніхто!» — заявляв тоді Кисельов, коментуючи потуги опозиції. Тепер уже він сам — частина опозиції. У нинішньому скликанні Кисельов встиг «прославитися», порвавши бюлетень Сергія Терьохіна під час голосування за обрання Голови ВР. Тепер Кисельов обіймає посаду заступника голови парламентського Комітету з питань регламенту та депутатської етики і наголошує, що й надалі не дозволить коаліції порушувати регламент.