Уряд України на засіданні в середу затвердив постанову про інтеграцію української нафтопровідної системи «Одеса — Броди» в польську нафтопровідну систему. Про це повідомив віце-прем'єр Андрій Клюєв, передало агентство «Інтерфакс-Україна». Згідно з попередніми повідомленнями, розгляд угоди двічі переносили у зв'язку з необхідністю його доопрацювання. Тоді ж, у грудні минулого року, Клюєв не уточнював, про які доопрацювання йшлося, лише зазначив, що вони мають «технічний» характер. А проте часу для усунення технічних недолужностей у міністерських чиновників було більш ніж достатньо, адже угоду про інтеграцію українських і польських магістралей підписали у Брюсселі ще 27 листопада 2003 року. Мабуть, далі зволікати з відповідною урядовою постановою було вже просто непристойно. Тим більше що вагання українського уряду помітили в Європейській комісії. Логічно було припустити, що саме через це віце-президент Європейської комісії із питань транспорту і енергетики Лойола де Паласіо відклала призначений на 20 жовтня 2003 року візит до Києва, під час якого планувалося обговорити перспективи добудови українського трубопроводу «Одеса — Броди» до польського міста Плоцьк.

Цю новину агентству «Інтерфакс-Україна» повідомив телефоном Імре Марта — комерційний директор компанії MVM Rt, яка постачає закуплену за кордоном електроенергію підприємствам у своїй країні, інформує інтернет-видання ForUm. Офіційною причиною цієї неприємної події є те, що українська сторона запропонувала змінити оператора постачання. Сталося це на Різдво, 24 грудня минулого року. За словами Імре Марта, досі його компанія плідно співпрацювала з підприємством «Укрінтеренерго», згідно з довгостроковими контрактами. «Ми інвестували багато коштів, аби Україна могла підключитися до європейської мережі, так званої UCTE», — зазначив комерційний директор MVM Rt. Він також повідомив: «Наша держава, Угорщина, направила лист містеру Клюєву (віце-прем'єр, який курирує питання ПЕК) з проханням допомогти».

Намагання просунутих комп'ютерників (ІКТ) наблизити Україну до європейських стандартів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) зустрічає впертий опір. Найбільш тямущі з просунутих громадян давно усвідомили, що ні доступність, ні прозорість нинішній владі не потрібна. А створення інформаційного суспільства для неї є рівнозначним смертному вироку. Можливо, саме тому загальнодержавна програма «Електронна Україна» так і не вийшла за рамки відомчого документа, хоча працювати над нею почали ще у 1999 році. Документ потребує переробки. Про це повідомила на прес-конференції голова правління всеукраїнського фонду «Інформаційне суспільство України» (ІСУ) Леся Березовець.

Національний банк України підбив підсумки своєї діяльності у 2003 році й чесно визнав, що деякі його прогнози не справдилися. Індекс інфляції за одинадцять місяців сягнув 106,6 відсотка при очікуваному річному 106, а кредитна ставка у гривні застигла на рівні 17,8 відсотка річних при прогнозованих 15—16. Інфляція, як вважає голова НБУ Сергій Тигіпко, спровокована причинами, які не залежать від монетарної політики. Зайве нагадувати, що урядовці могли б прокоментувати ситуацію докладніше: це на їх сумлінні подорожчання зерна, яке викликало ланцюгову реакцію стрибка цін на іншу продукцію, зокрема промислову (у цьому секторі, за даними голови НБУ, ціни вже зросли на 9 відсотків).

Уряд вирішив запровадити міжнародні стандарти в основних галузях статистики. Поки що це питання перебуває на стадії намірів і переговорів. Принаймні тим самим Кабмін демонструє готовність виконати рішення Міжнародного валютного фонду про приєднання до так званого спеціального стандарту поширення даних. Навіщо це потрібно і чим справа обернеться для економіки, суспільства і громадян, спробували пояснити представникам ЗМІ у представництві Світового банку (СБ).

Про вплив економічної політики, яку проводить влада, насамперед коаліційний уряд Віктора Януковича, на фінанси — державні і «людські» — розмірковує президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО.

Турбота про пенсію давно перестала бути суто віковим «пунктиком» у свідомості наших громадян. З того часу, як в Україні запровадили персоніфікований облік пенсій, це питання стало ледь не головним при укладанні трудових контрактів. З одного боку, роботодавець замислився над деякими нюансами своєї політики оплати праці, скажімо, щодо обсягів «сірого» налу, з іншого — найманий працівник мобілізувався з метою, аби його зарплата відгукнулася гідною пенсією на старості років.

Бюджет — як прокрустове ложе у нашій економіці. Податки, які живлять бюджет, — це та ціна, яку повинен заплатити громадянин за умови життя, що задля його ж блага створює держава. Поки що і держава, і пересічний український громадянин у цьому плані є незадоволеними один одним. Парадокс: рішення, яке доповідали у сесійній залі Верховної Ради щодо основного фінансового документа держави на наступний рік, не підтримали 14 членів цього комітету—представників опозиції і в тому числі сам голова парламентського бюджетного комітету Петро Порошенко. Він, зокрема, зазначив: «Бюджет на наступний рік прийнято неякісний, і найближчим часом його буде змінено. Є помилки у розподілі бюджетних коштів по окремих регіонах, а це долі тисяч людей. На користь змін свідчить також незбалансованість доходної частини державного бюджету. Прийнято закон №4001, який дає додаткові ресурси — 2,5 мільярда, і потрібно буде ввести зміни щодо розподілу цих ресурсів. Належить також подбати про повноту бюджету: до нього обов'язково слід включити всі доходи, не залишаючи ніяких гарантій прихованих джерел, і ці кошти повинні бути спрямовані на соціальні потреби».

Одним з чинників, який сформував бюджет-2004, є податки. Податкова система, яка в усі часи, згідно з нормальною людською логікою, закладалася окремо до прийняття бюджету, цього разу з ініціативи уряду Віктора Януковича виявилася рішуче переписаною заново саме у новелах основного фінансового документа держави на наступний рік. Це заслуговує уваги, тим паче, що коли в процесі підготовки бюджету до другого читання до доходної частини додали 2,5 млрд. гривень, то розподілили ці кошти таким чином: 600 млн. — на зростання зарплати силовикам, 200 млн. — на утримання Адміністрації Президента, 100 млн. — на лікувально-санаторні заклади, 100 млн. — на Ірак. Зате у бюджеті для наших громадян закладено багато неприємних сюрпризів. Про це розповідає народний депутат, екс-віце-прем'єр, «нашоукраїнець», доктор економічних наук Віктор ПИНЗЕНИК.

Два тижні тому проблеми з миттєвою ліквідністю відчули 35 українських банків, на які припадає близько 10 відсотків загальної суми активів банківської системи. Кризу ліквідності окремих комерційних банків НБУ пов'язує насамперед з діями Держказначейства. На єдиному казначейському рахунку на той час було заморожено суму, яка у півтора раза перевищувала обсяг вільних коштів комерційних банків, зазначив заступник голови НБУ Арсеній Яценюк (відповідно, 4,7 мільярда і 3 мільярди гривень). Це, зрештою, призвело до дефіциту гривні.

Учорашня прес-конференція лідера «НУ» Віктора Ющенка засвідчила всю серйозність ситуації навколо проекту бюджету-2004. Уряд замість того, аби врахувати пропозиції і зауваження Верховної Ради, подані до нього для винесення на друге читання, зверстав практично новий документ за зовсім іншою концепцією, заявив керівник фракції «нашоукраїнців». При цьому було проігноровано процедуру прийняття бюджету і знехтувано регламентом Верховної Ради, зазначив Ющенко. Позавчорашнє рішення, яке прийняв парламент стараннями більшості щодо встановлення мінімальної зарплати на рівні 205 гривень замість зазначених у законі 237, лідер «НУ» назвав злочинним.