У чоловічому гандболі настав час, коли за зміни в організації національного чемпіонату може висловитися переважна більшість команд. Коли в країні був безумовний лідер — ЗТР, що більш-менш гідно презентував країну в єврокубках і на базі якого будувалася збірна, то й питань реорганізації не виникало. Сьогодні існує проект створення Професіональної гандбольної ліги, яка докорінно може змінити рівень національних змагань. Проблема лише у тому, що нам бракує придатних для проведення змагань арен, а це вже питання не лише до гандбольних структур, а й до держави й місцевих органів самоврядування.

Епатажним виявився черговий конкурс з відведення в оренду землі у Ленінському і Комунарському районах Запоріжжя. На п'ять ділянок загальною площею сім із половиною гектарів претендувало одинадцять компаній. За прогнозом експертів, міський бюджет мав поповнитися на п'ятнадцять із лишком мільйонів гривень.

Одним із небагатьох змагань високого міжнародного рангу, що регулярно приймає Україна, залишається жіночий гандбольний турнір пам'яті легендарного тренера Ігоря Турчина. З п'ятниці по неділю столичний Палац спорту вже водинадцяте відкриє двері шанувальникам гандболу. Цього разу він проходить під назвою «Турчину-70». Саме стільки років Ігорю Євдокимовичу могло б виповнитися 6 листопада, якби серце Майстра не зупинилося 13 років тому, просто під час матчу. За минуле десятиріччя турнір п'ять разів вигравала збірна України, чотири — збірна Росії, а ще раз — головна команда життя тренера — київський «Спартак».

Із багатьох причин святкування другої річниці Помаранчевої революції було скромним. Подібно до звичайних революціонерів, які відзначили День свободи купками на площах або вдома в колі своїх однодумців, учинили й політики. Вони відмовилися влаштовувати мітинги. А ввечері зібралися на прийом, що його організував у Маріїнському палаці Президент Віктор Ющенко.

Минула п'ятниця стала останнім робочим днем пані N. у статусі керівника 1-Б класу колегіуму «Елінт» Запорізької міської ради. Досвідчений педагог визнала, що не може вплинути на доведену до абсурду ситуацію і від безвиході поклала заяву на стіл директора.

Він є чемпіоном України і дипломантом багатьох, у тому числі міжнародних, виставок... З низкою титулів і відповідним пакетом документів Максимус-красень міг одержати «хатинку» з повним пансіоном у будь-якій країні Європи, а він обмежився прихистком у Кривій Бухті Запоріжжя. Більше того: сюди, до загазованого Жовтневого мікрорайону індустріального центру, чемпіон нещодавно перебрався з екологічно привабливої Хортиці.

Ніхто не може сказати достеменно, коли саме, холодного ранку чи глупої ночі, сталася трагедія. Бо нікому згадати: восени 1941 року фашисти вивезли до силосної траншеї усіх мешканців села Червоноселівка. Кулями зрешетили всіх до єдиного — 96 дорослих і 17 діток. Село ж пограбували і спалили.

Делегація козаків Полтавської області демонстративно залишила залу, де проходила щорічна велика покровська рада Війська запорозького низового, заявивши при цьому про вихід із СКУ. («Двічі зганьбив вас Панченко — зганьбить і втретє!» — заявили протестувальники. Але цю репліку решта делегатів пропустила повз вуха i майже одностайно обрала верховним отаманом СКУ Олександра Панченка. Попередній ватажок цієї козацької організації, Віталій Попов, теж закликав голосувати за Панченка.