Цього тижня українські телевізійники відзначають одразу два свята — День працівників радіо, телебачення та зв’язку України (16 листопада) та Всесвітній день телебачення (21 листопада). Чим не привід згадати, а яким було ТБ у не такому вже й далекому минулому. Розпитати про це «УМ» вирішила Світлану Білоножко — колись одну з найвідоміших постатей українського телеекрана. Я зателефонувала пані Світлані з пропозицією дати інтерв’ю, а вже години за три ми зустрілися. «Я дуже організована людина, — каже пані Світлана. — І цьому мене навчило телебачення. Ніколи нічого не забуваю, як це часто в артистів буває, не спізнююся і не маю звички підводити людей, коли щось пообіцяла».

Уявити собі Світлану Білоножко без чоловіка Віталія важко — ця пара сприймається як органічне єдине ціле. Тож навіть не здивувалася, що в редакцію «УМ» вони приїхали разом. Отже, втрьох ми й розмовляємо про те, що було за лаштунками радянських блакитних екранів...

Валентин Наливайченко перебуває на посаді голови політради «Нашої України» два місяці. Він жартома зауважує, що йому «пощастило» прийти в партію під час дуже напруженого періоду — перед місцевими виборами. Кампанія стала для Наливайченка першим бойовим хрещенням на посаді голови політради. Тепер «нашоукраїнці» готуються до парламентських виборів і, мабуть, першими серед інших політичних сил оголосили про це публічно. А раптом вибори відбудуться все–таки наступного березня...

Наливайченко каже, що «Наша Україна» не має наміру розправлятися з тими партійцями, які не видали на виборах достойний результат. Це не манера нового голови політради. Колишній очільник СБУ хоче згуртувати колектив, відмовляється від конфліктів і сподівається повернути в «НУ» колись активних партійців. За словами Наливайченка, це і є рецепт того, як слід вливатися у новий для нього колектив — «Нашу Україну».

Окрім того, Валентин Олександрович розповів кореспондентам «УМ» про те, чим шкідлива робота в СБУ, як на дипломатичній службі доводилося фарбувати паркани, чи часто його родина бачить удома та де забув свої спінінги...

Листопад продовжує радувати нас не по–осінньому теплою погодою. Як повідомила «УМ» начальник відділу метеопрогнозів «Укргідрометцентру» Людмила Савченко, у найближчі дні така приємна та суха погода утримається. Температура повітря сягатиме 13—18 градусів тепла. І лише наприкінці наступного тижня — числа з 17–го — стовпчики термометрів потроху почнуть опускатися. Утiм різкого похолодання в Гідрометцентрі не очікують.

Слухаючи Анатолія Мокренка, не раз ловила себе на думці, що про таке життя обов’язково треба писати мемуари. Та виявилося, що співак це вже зробив. Книжка спогадів під назвою «Знайти себе» побачила світ два роки тому. Співаку, який народився в голодному 33–му році, дитиною пережив німецьку окупацію, а потім не раз вступав до різних навчальних закладів, перш ніж стати оперним співаком, справді є про що розказати нинішньому поколінню. Виконавець зізнається, що йому нелегко було знайти себе в цьому житті, але він радий, що не схибив і таки реалізував свою заповітну мрію — співати...

Чомусь здавалося, що таке свято, як День української писемності та мови, Президент Віктор Янукович навіть не помітить. Аж ні, помітив, ще й написав із цієї нагоди привітання. «Українська мова — душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам пращурами», — розмірковує про вічне глава держави. «Переконаний, українська мова як безцінне надбання народу й надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави. Нехай рідне слово стане для нас оберегом на все життя», — заливався соловейком у своєму привітанні Янукович. Але чомусь те «безцінне надбання» нині аж ніяк не є «консолідуючою силою». Та й було б воно «надійно захищеним» — небайдужі українці не прийшли б учора під стіни адміністрації Президента з вимогою не допустити ухвали дражливого Закону «Про мови в Україні».

Вступна кампанія–2011 принесе абітурієнтам чимало нового. Це випливає із нових правил вступу до ВНЗ, затверджених Міністерством освіти і вже зареєстрованих у Мін’юсті. Наприклад, тепер абітурієнти зможуть вибирати між ЗНО та екзаменами. Також на них чекають три хвилі зарахування на бюджет: у перший, шостий і восьмий дні після закінчення прийому документів. Щоб уникнути виснажливих черг біля прийомних комісій, з наступного року буде запрова­джено електронний прийом документів. Що це та з чим його їдять — доручили вирішити самим університетам, тобто виші самотужки мають визначитися, як вони здійснюватимуть попередній прийом документів «електронкою».

Які інтернет–ресурси можна відвідувати особам віком до 18 років, взялася визначити Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі. Її фахівці вже почали формувати список так званих «білих сайтів», куди наразі увійшло з півсотні інтернет–ресурсів — безпечних і найбільш цікавих для дітей. При цьо­му фахівці Нацкомісії з моралі опрацювали понад 200 сайтів — спеціалізованих порталів дитячої літератури, електронних бібліотек, освітньо–інформаційних ресурсів, сайтів музеїв і картинних галерей. Із їх переліком можна ознайомитися на інтернет–порталі Нацкомісії з питань моралі. Нині робота над каталогом триває. Тепер фахівці мають проаналізувати та включити до списку навчально–розважальні та розважальні портали.

Якщо перераховувати посади, звання та регалії, що їх має Ярослав Яцків, то сторінки комп’ютерного тексту буде замало. Ярослав Степанович — людина надзвичайно різностороння: встигає Головною астрономічною обсерваторією НАН України керувати, бути членом Президії Академії наук та членом президії Нацради Конгресу української інтелігенції, очолювати Українську астрономічну асоціацію, видавати кілька наукових видань і постійно генерувати нові ідеї. Тому коли пан академік, перебуваючи у відпустці, призначив мені зустріч для інтерв’ю на 8.30, я не втрималася, щоб не поцікавитися, коли ж його робочий день починається зазвичай. «Як правило, о сьомій ранку, — каже пан Ярослав. — Удома годину щось читаю, пишу, а о пів на дев’яту я вже тут, у Президії НАН. Не вказуйте, що я зараз у відпустці, бо все одно приходжу на роботу, де на мене чекає багато різних справ».

Наша зустріч відбулася у п’ятницю, за кілька днів до 70–річного ювілею академіка, який він відсвяткував учора. Але попри поважний вік Ярослав Яцків залишається вченим, який наукою «горить» і неабияк за неї вболіває...

...Мамі моєї університетської подружки Оксани зробили операцію з видалення пухлини в молочній залозі, коли ми навчалися на першому курсі. Слово «рак» тоді здавалося страшним і безнадійним. Але Оксанина мама після операції прожила ще 16 років, а непосвячені навіть не здогадувалися, що вона не має груді. Я веду до того, що рак сьогодні успішно лікується. Але за умови, що пухлину вчасно було діагностовано. За даними Інституту раку США, при своєчасному виявленні пухлини грудей удається вилікувати 98,1% жінок, це навіть більше, ніж при пневмонії. На жаль, в Україні чимало жінок звертаються по допомогу до лікаря тоді, коли хворобу вже запущено. Отож смертність від раку грудей у нашій країні залишається занадто високою: щороку в Україні реєструють близько 16 тисяч випадків цієї хвороби, близько 8 тисяч жінок гинуть!

Коли одна моя колега довідалася, що я йду на інтерв’ю до професора Олександра Пономарева, то зізналася, що й досі побоюється колишнього викладача. Бо «дуже строгий». Мені повчитися у відомого професора не вдалося: коли набрали мій курс, Олександр Данилович поїхав на два роки до Праги викладати українську мову в Карловому університеті. Тож ішла до знаменитого мовника без зайвих пересторог. Але під час розмови не раз ловила себе на думці, що стежу за своїми словами: чи правильно ставлю наголоси, чи не допускаю, бува, інших помилок. Авторитет викладача все–таки дисциплінує.

Студентам багатьох вишів та людям, які люблять і хочуть знати українську мову, представляти Олександра Пономарева не потрібно. За його підручниками вчилося не одне покоління журналістів і філологів. А книжка «Культура слова» стала чудовим порадником і для мовників, і для людей, які бажають вивчити рідну мову досконало. Про мовну культуру ми й розмовляємо з паном професором.