Гори–гори ясно!

Чомусь здавалося, що таке свято, як День української писемності та мови, Президент Віктор Янукович навіть не помітить. Аж ні, помітив, ще й написав із цієї нагоди привітання. «Українська мова — душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам пращурами», — розмірковує про вічне глава держави. «Переконаний, українська мова як безцінне надбання народу й надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави. Нехай рідне слово стане для нас оберегом на все життя», — заливався соловейком у своєму привітанні Янукович. Але чомусь те «безцінне надбання» нині аж ніяк не є «консолідуючою силою». Та й було б воно «надійно захищеним» — небайдужі українці не прийшли б учора під стіни адміністрації Президента з вимогою не допустити ухвали дражливого Закону «Про мови в Україні».

Учора по обіді з Контрактової площі на вулицю Банкову з піснями й танцями вирушила ціла процесія. Очолювали її студенти «Могилянки» з театру на палях. Перевдягнені в російських політиків, вони вели поперед себе маріонеток — своїх українських колег, серед яких можна було впізнати Віктора Януковича, Володимира Литвина, Петра Симоненка. «Учасники ходи також несуть багато жовто–синіх кульок, як символ того, що ми не тільки святкуємо, а й протестуємо, — каже «УМ» Анастасія Розлуцька, активістка громадського руху «Відсіч». — Ми хочемо нагадати Президенту, що не бажаємо бачити в Україні такий недолугий «мовний» закон. Ось ця велетенська кулька з написом «Закон «Про мови в Україні» та його реєстраційним номером наприкінцi дійства має ефектно здутися».

Після Банкової процесія вирушила на майдан Незалежності для участі у флеш–мобі. Запальне у прямому сенсі дійство супроводжувалося танцями та музикою, а також великою кількістю вогню. З полум’я було утворено гігантський напис «Відчуй смак рідної мови». Ідея цього магічного ритуалу українським патріотам зрозуміла без слів — «горіти» і не здаватися.

А опонент манiфестантiв, одіозний міністр освіти і науки Дмитро Табачник, учорашній День української мови відсвяткував із ручкою в руці й вухом біля радіоприймача. «Я візьму участь у написанні [всеукраїнського радiйного]диктанту, тому що мені цікаво подивитися, чи не застаріли набуті в школі й в університеті навички», — обіцяв учора міністр.