Українські вірусологи підозрюють, що в країні з’явилася друга «жертва» пандемічного вірусу грипу А/H1N1. За даними прес–служби МОЗу, до столичної лікарні (якої саме — не розголошується) було госпіталізовано чоловіка, котрий приїхав до Києва з Кіровоградської області. Медиків насторожив стан хворого на пневмонію (зокрема, дуже висока температура) та його аналізи, тож фахівці вирішили провести дослідження з виявлення збудника грипу А/H1N1.

В Україні стає дедалі більше сімейних лікарів та медсестер, які надають первинну медичну допомогу всім верствам населення, незалежно від віку чи статі. Спеціалісти кажуть, що завдяки такому переходу на засади сімейної медицини (відповідно до указу Президента) уже сьогодні в багатьох регіонах значно зменшилася кількість важких станів та смертей унаслідок захворювань. А все тому, що всебічний підхід сімейного лікаря до пацієнта (з урахуванням абсолютно всіх факторів — починаючи від наявності у хворого дідуся–алкоголіка і закінчуючи перенесеним у дитинстві гепатитом) дозволяє виявити серйозні патології на ранніх етапах, коли вони ще не загрожують життю людини. А найголовніше — сімейний лікар, спостерігаючи за кількома поколіннями в підопічних родинах, може точніше за будь–якого «вузького» спеціаліста попередити розвиток різних хвороб. Про це і не тільки «УМ» дізналася в головного спеціаліста з розвитку сімейної медицини ГУОЗ Львівсьої облдержадміністрації, головного лікаря 5–ї міської клінічної поліклініки, заслуженого лікаря України Бориса Лемішка.

Цієї зими на українців чатуватимуть три штами грипу, із них два — сезонні «людські» («Брісбен А» і «Брісбен Б»), а третій — пандемічний А/Н1N1 «Каліфорнія» (так званий «свинячий грип»). «Світ кілька років ішов до пандемії грипу. Нині Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію у всьому світі, зокрема і в Україні», — зазначила перший заступник головного державного санітарного лікаря України Людмила Мухарська. Як повідомляє УНІАН, пані Мухарська закликала не боятися поняття «пандемія», оскільки в Україні ведуть серйозну роботу для запобігання поширення пандемічного грипу. По–перше, спеціалісти моніторять циркуляцію збудника, який може потрапити в нашу країну разом із людьми, які перетинають кордони. По–друге, український уряд уже підготував план підготовки до «зустрічі» вірусу, розрахований на три рівні безпеки. «Сьогодні ми перебуваємо на першому рівні, коли в країні фіксують поодинокі випадки, — зазначила Людмила Мухарська».

Малюкам, які живуть у столиці, набагато легше отримати фахову медичну допомогу, ніж дітлахам із далеких сіл та невеличких містечок. Адже наразі по всій Україні не вистачає 3500 педіатрів, і найбільше вакансій утворилося не в хлібосольному Києві, а в регіонах. Як розповіла «УМ» заступник директора Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Валентина Педан, причин багато. Одна з них — низька зарплата на тлі великої відповідальності. Тому спеціалісти неохоче йдуть працювати на село, та й у містах бувають вакансії дитячого лікаря.

Світова фінансова криза відсвяткувала свій перший день народження. За рік, що минув від «завалу» потужного американського банку, в нас багато чого змінилося. Але найголовніше, як стверджують психологи, — збільшився рівень тривожності населення. Люди з острахом дивляться у своє майбутнє, малюють в уяві картини можливих невдач і не можуть розслабитися та відпочити від турбот навіть у вільний час. А це, як доводять численні дослідження, негативно впливає і на продуктивність роботи, і на міжособистісні стосунки (у родині, між друзями, колегами тощо), і на стан здоров’я (сотні хвороб мають психосоматичну природу, тобто з’являються в результаті «розхитаних нервів»).

Давним–давно, коли я ходила до школи, початок нового навчального року знаменувався не лише зміною розкладу, появою складніших предметів та боротьбою за «посадочні місця» поближче до дошки. Для того щоб отримати допуск до споживання граніту науки, і першокласники, і старші діти мали пройти профілактичний огляд в «айболитів». Цікаво, що благородна мета шкільних медоглядів — виявлення проблем зі здоров’ям на ранніх стадіях — досягалася не завжди. Особливо у старших класах, коли ми мусили самотужки оббивати пороги поліклініки, щоб отримати бажаний штампик «здорова» чи «патології не виявлено». Пам’ятаю, що ніхто не був у захваті від нескінченних черг на медогляд: ні лікарі, яким треба було пропустити за день масу народу, ні справді хворі люди, які з видимим невдоволенням чекали своєї черги під кабінетом, ні самі школярі, на яких лікарня навіювала нудьгу. Тому найчастіше «огляд» полягав у короткому обміні фразами на кшталт:

Перша і поки що єдина у Східній Європі кібер–клініка розташувалася за п’ять кілометрів від столиці — у селі Капітанівка. За словами керівника медичного центру, академіка Юрія Спіженка, її «родзинка» — надчутливий апарат, у якому роль «ножа» виконує пучок радіоактивних часток. Приціл наводять на пухлину, опромінюють її менше години. Патологічне утворення зморщується, а потім замінюється сполучною тканиною. І все — людина стає абсолютно здоровою. Якщо в пацієнта була тільки одна чи дві пухлини, рак справді можна вилікувати за один сеанс.

Тиждень тому до мене в гості приїздив татусь. Він привіз із сонячної Одещини цілу торбу динь, щоб «дитина наїдалася вітамінів». «Дитина», звісно ж, наїлася, щиро подякувала і відзвітувала про виконання «програми вітамінізації» в умовах, віддалених від рідної хати. Мовляв, купувала на базарі яблука і виноград, трусила груші біля історичного музею, збирала помідори та петрушку з власної грядки і різала магазинні овочі на салат. Батько лишився задоволений, а в мене вперше за ці роки з’явилася думка — чи надовго вистачить мені тих вітамінних «корисностей», якими вдалося запастися влітку та восени? Із такими запитаннями звернулася до головного гастроентеролога МОЗ України, завідувача кафедри гастроентерології, дієтології, ендоскопії НМАПО імені П.Л. Шупика, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Наталії Харченко. І почула доволі несподівану відповідь...

Учора у Києві відкрився соціальний центр цілодобового догляду за дітьми–інвалідами, розрахований на 12 ліжок. Центр розмістився в одноповерховій будівлі на території першої дитячої лікарні. КМДА передала будівлю в безкоштовну оренду Спілці самаритян України, яка зробила необхідний ремонт, а німецька компанія «Метро груп» виділила для облаштування закладу декілька десятків тисяч євро. До реалізації цього проекту приєдналися кілька благодійних фондів, які пожертвували на облаштування центру для дітей–інвалідів близько 50 тисяч євро.

У київській школі–інтернаті № 15 відкрилася унікальна сенсорна кімната для реабілітації дітей із порушеннями психофізичного розвитку. Журналістка «УМ» побувала у столичній школі та дещо дізналася про технологію, яку за кордоном використовують для реабілітації покалічених шахтарів, а в нас — насамперед для допомоги «особливим» дітям. І зрозуміла, чому психолог Галина Єгорова назвала появу такої кімнати мрією всього свого фахового життя.