Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники.

Позавчора ввечері по бульвару Лесі Українки розносилися звуки фанатських дудок. Дивно, адже футбольний матч за участі «Динамо» мав відбутися лише за добу. Як виявилося, сигнальні інструменти з відразливим звуком використали пікетувальники Центральної виборчої комісії. Група людей числом близько півсотні з жовтими прапорами з написом «Пора» таким чином «тиснули» на ЦВК, аби та зареєструвала цю саму Громадянську партію «Пора» учасником виборів. І, хоч як дивно, Центрвиборчком уже поночі на своєму засіданні таки ухвалив рішення про реєстрацію кандидатів у депутати від ГП «Пора» (лідер — Ярослав Годунок).

На вчорашньому з'їзді Української народної партії на інтригу сподіватися було марно — вона померла ще напередодні зібрання. «Костенківці» підтвердили свій вступ до мегаблоку «Наша Україна — Народна самооборона», затвердили список своїх делегатів на міжпартійний форум «НУНС», а також власний перелік достойників до загального списку кандидатів у депутати (Юрій Костенко, Іван Заєць, Олександр Слободян, Олександр Клименко та Андрій Давиденко).

Президент почав масштабну кампанію з «перетрушування» регіонів. Того ж дня, коли змінилося керівництво Чернігівщини (нагадаємо, позавчора Микола Лаврик залишив посаду глави облдержадміністрації за власним бажанням), відбулася ротація і в Миколаївській області. Напередоднi візиту в Угорщину Віктор Ющенко підписав указ про відставку «губернатора» Олександра Садикова.

Як і попередницю, її звали Рада. Рада П'ята. Вона теж була шалапутною дівкою. Більше того — грошовиті чоловіки розбестили її й зробили найбільш продажною з усіх Рад, що досі траплялися. Підхопивши якусь заразу, вона, слава Богу, мучилася недовго. Після занесення тієї інфекції хворіла неповний рік. І ось вона померла. Скажемо щиро: нам її не шкода.

Протистояння навколо розпущеної Верховної Ради знову набуває форм шантажу. Так, Партія регіонів учора розповсюдила заяву, в якій ідеться про те, що закрити роботу парламенту можна буде 15 червня, але після того, як Президент підпише ухвалені «антикризовою» більшістю закони. Перед цим «регіонали» пропонують ухвалити низку законопроектів, «без яких неможливо забезпечувати життєдіяльність країни».

Із наближенням дати позачергових парламентських виборів епіцентр політичного життя досить стрімко «дрейфує» у бік Центральної виборчої комісії. А оскільки сам термін «політичне життя» в Україні практично тотожний іншому — «політичне протистояння», то чи не загрожує це перенесенням «боїв без правил» у ЦВК? Надто за умов, коли її новий склад найвиразніше репрезентує основних «політичних бійців», делегованих відповідними партіями та блоками. Зрештою, чи має Центральна виборча комісія перспективу з таким домінуванням партійно-політичної складової? Чи не загрузне вона вже з перших своїх кроків у постійних демаршах із відсутністю кворуму, «політичними» лікарняними, нескінченними судовими розборками тощо?

Ситуація з підвищенням мінімальних зарплат та пенсій має велике значення не лише для кишень пересічних громадян, а й для подальшого розвитку політичної кризи в Україні. Адже зрозуміло, що Президент зігнорує акт нелегітимного парламенту.

Учора Президент Віктор Ющенко і Прем'єр-міністр Віктор Янукович зустрілися після тривалої перерви. Напередодні глава уряду скаржився, що Ющенко його уникає і взагалі не відповідає на дзвінки. Що ж, можливо, і це теж було «останньою краплею», яка спонукала-таки Януковича пристати на умови Президента. Близько третьої години дня керівники держави (спікер Мороз не рахується) оголосили про те, що досягли згоди про перевибори парламенту.

Уже двічі розпущена Верховна Рада демонструє дива непоступливості й живучості. Учора частина «більшовиків» знову зібралася на засідання, яке вони називають сесійним.