Смерть Андрія Вознесенського була очікуваною — цього року він переніс другий інсульт, котрий сильно підірвав його здоров’я — але від цього не менш приголомшливою. Адже разом із Вознесенським на той світ пішла ціла епоха радянських менестрелів — шістдесятників. Звісно, тиск влади на Вознесенського не можна назвати репресіями, проте існує переказ, що свого часу виганяв поета з Радянського Союзу Микита Хрущов. Проте Вознесенському пощастило отримати підтримку Джона Кеннеді й перед ним відкрилися двері у світ: він вільно міг відвідувати країни «загниваючого капіталізму» і представляти там свою творчість. За своє життя він перетинався й підтримував стосунки з такими митцями, як Артур Міллер, Жан–Поль Сартр, Мартін Гайдеггер, Пабло Пікассо.