На шляху до євроінтеграції Україна дедалі більше пригальмовує. Учора на своєму засіданні Рада міністрів закордонних справ ЄС обговорювала політичне майбутнє нашої держави у відносинах з Європейським Союзом. Рішення за результатами цього обговорення Рада ухвалить уже в грудні — тоді ж на Україну чекає й резолюція Європарламенту, яка ґрунтуватиметься на оцінці міжнародних спостерігачів за парламентськими ви­борами. Але, як зазначає «Німецька хвиля», судячи з настроїв у ЄС, сподіватися на успішність для України як учорашнього засідання Ради міністрів, так і рішення Європарламенту марно. Адже там вважають, що демократія в Україні програла.

Французька опозиція не змогла обрати нового лідера на зміну екс–президенту Ніколя Саркозі, який втратив цю посаду після поразки на виборах соціалісту Франсуа Олланду. Номінально на час перебування в Єлисейському палаці Саркозі склав повноваження голови партії «Союз за народний рух», але де–факто залишався її очільником, оскільки нового лідера партійці не обирали. Тепер на крісло голови претендує двоє кандидатів — колишній міністр бюджету Франції, нинішній генсек партії Жан–Франсуа Копе, та екс–прем’єр–міністр за президентства Саркозі Франсуа Фійон. І по завершенні голосування обоє оголосили себе переможцями.

Аварії на дорогах Єгипту — не рідкість: правил дорожнього руху місцеві водії дотримуються рідко, а про такі «дурниці», як техогляд, багато хто з них і не чув. Проте катастрофа, що сталася неподалік міста Асьют минулої суботи, вразила всю країну. На залізничному переїзді поїзд врізався в автобус, який віз маленьких вихованців дитсадка. Загинуло 55 дітей віком від 4 до 6 років та водій буса. Як встановило слідство, ні він, ні машиніст локомотива в аварії не винні. Трагедія сталася через регулювальника залізничного переїзду, який заснув на роботі й не опустив шлагбаум та не увімкнув сигнальні вогні при наближенні потяга. Тож виїхавши на колію, водій навіть не підозрював, що до переїзду стрімко наближається поїзд...

Попри те, що при владі у США залишився нібито лояльний до Росії Барак Обама, жорстке ставлення до російської «демократії по–путінськи» у багатьох американських політиків не змінилося. Минулої п’ятниці Палата представників Конгресу ухвалила законопроект про запровадження візових санкцій проти росіян — так званий «закон Магнітського», названий за іменем трагічно загиблого в СІЗО юриста Сергія Магнітського, який захищав неугодних Кремлю підприємців і розкрив схеми мільярдних розкрадань із бюджету наближеними до влади особами. Як очікується, аналогічний документ іще до різдвяних канікул ухвалить і Сенат. До кінця року його має підписати президент Обама, після чого закон набуде чинності. У Москві вже пообіцяли «жорстко відреагувати» на такі «недружні» кроки американської влади й «попередили», що вступ закону в дію негативно позначиться на відносинах із Вашингтоном.

Каральна операція «Хмарний стовп», яку Ізраїль проводить у Секторі Газа, триває вже сьомий день, викликаючи дедалі більше занепокоєння міжнародної спільноти. Минула неділя та ніч із неділі на понеділок були найкривавішими за увесь цей час: окрім авіації, ракетний обстріл палестинських територій почали ізраїльські військові кораблі. Один зі снарядів влучив у двоповерховий будинок у Газі: загинуло 11 людей, серед яких — п’ятеро жінок та четверо малолітніх дітей. Усі належали до однієї родини і, за свідченнями сусідів, не мали жодних стосунків із бойовиками. Місцеві мешканці, які витягали тіла з–під руїн, шоковані діями Ізраїлю, який і далі цілить у квартали мирних жителів, повідомляє «Євроньюз».

Рада Безпеки ООН позавчора ввечері зібралася на надзвичайне засідання з приводу загострення ситуації в Секторі Газа. Упродовж середи ізраїльська авіація здійснила понад 20 атак по цілях у цій частині Палестинської автономії, в результаті яких загинуло щонайменше дев’ять людей. Серед жертв — Ахмед Джабарі, очільник військового крила організації ХАМАС, яка контролює Сектор Газа. В його автомобіль влучила ізраїльська ракета.

Відучора Комуністичну партію Китаю офіційно очолює новий генсекретар — як і передбачалося, на зміну 69–річному Ху Цзиньтао, який стояв біля партійного стерна десять років, прийшов 59–річний Сі Цзиньпін. Після того, як у березні на щорічній сесії парламенту Цзиньтао офіційно складе свої повноваження, Цзиньпін стане ще й офіційним головою КНР, тобто зосередить у своїх руках всю повноту влади в державі. Державі з другою за потужністю економікою на планеті, яка до того ж стрімко нарощує політичний вплив у світі. Тож не дивно, що постать нового керівника цікавить не тільки й навіть не стільки китайців, скільки світову спільноту, якій належить мати з ним справу щонайменше наступні десять років.

Із нагоди Європейського дня дій та солідарності, який припадає на 14 листопада, у 23 країнах Старого Світу вчора відбулися більш чи менш масштабні акції протесту. На заклик Європейської конфедерації профспілок вийти на масові акції проти політики жорсткої економії та зростання рівня безробіття відгукнулися передусім «проблемні» країни ЄС. В Іспанії та Португалії було оголошено другий цього року загальнонаціональний 24–годинний страйк. У Мадриді на площі Пуерта Дель Соль активісти й члени профспілок організували багатотисячний мітинг, а загалом маніфестації та марші протесту відбулися у 120 іспанських містах. Не працювали транспорт, аеропорти, були закриті школи. Іспанців обурює те, що фінансові установи отримують допомогу з державних коштів, тоді як люди живуть у злиднях і не можуть знайти роботу, зазначає «Євроньюз». У Барселоні на демонстрацію вийшли місцеві поліцейські, які теж обурені скороченням видатків та зростанням податків.

У Росії вчора набули чинності поправки до кримінального законодавства, якими розширено тлумачення поняття «державна зрада». Відтепер під це визначення підпадає не лише розголошення державної таємниці, а й надання «фінансової, матеріально–технічної, консультативної чи іншої допомоги» міжнародним організаціям. Як зазначають правозахисники, після впровадження відповідних змін у КК та КПК під кримінальний злочин у РФ можна підвести фактично будь–який контакт із громадянами інших країн.