Сидить режисер, у стіну дивиться...
Мертвий сезон — це майже не метафора, це — на межі соціалістичного реалізму. Кволо-кволо десь випірне якийсь мистець із виставкою чи концертом, і то здебільшого до дати, — і тиша. Творчі люди зачаїлися до осені, вони хоч і творчі, але теж люди — хочуть на курорт, треба оздоровити дітей, обійти дачу чи просто плюнути на все і побайдикувати. А ми сидимо у Києві, нудьгуємо за бурхливим культурним життям і чіпляємося до креатиffних особистостей із банальними запитаннями: як марнуєте літо? чим потішите восени? яка ідея відвідала таку мудру голову?