«Не можу жити без своєї школи!»,

«Не можу жити без своєї школи!»,

Першого вересня подвір’я Тернівської середньої школи традиційно сколихне дитячий сміх і радісний щебет однокласників. Діти ділитимуться тим, хто як провів канікули, які цікаві книжки прочитав за літо, вчителі обговорюватимуть навчальні плани, а батьки «першачків» благословлятимуть дітей на перше побачення з класом. І, як завжди, хвилюватиметься Тамара Павлівна Дардан, навіть попри те, що керує цим навчальним закладом уже понад 37 років. У 1953 році вона прийшла вчителювати в село Тернівку Смілянського району Черкаської області і працює там дотепер. Свого часу жінка дійшла до самого Леоніда Брежнєва, аби отримати кошти на зведення нової школи. І нині заслужений працівник освіти України Тамара Дардан каже, що без школи не може жити. Тому й працює так довго. Вона чи не найстарша директорка в Україні: 27 вересня їй виповниться 79 років.

Смерть без базару

Гучне вбивство сталося в середу о 20–й годині біля будинку 46–річного керівника базару по вулиці Сєдова Юрія Нечипоренка. Коли Нечипоренко сидів у своєму автомобілі «Субару», на моторолері в масках під’їхали двоє невідомих. Як розповіли «УМ» у прес–службі Черкаської обласної міліції, вони кілька разів вистрелили в бізнесмена. Від поранень у груди та голову той помер на місці.

Заховані за парканом

Черкаська міліція затримала групу нелегальних мігрантів. Десять чоловіків «рабували» на будівництві багатоповерхового монолітно–каркасного житлового будинку по вулиці Героїв Дніпра. Усі вони приїхали в Україну з Узбекистану, сподіваючись заробити. Але фактично потрапили в рабство.

Полювання на дим

Окрім несамовитої серпневої спеки, черкащан у ці дні, особливо у вечірній та нічний час, дістає ще й їдкий дим. Через це городяни не можуть відкрити навіть кватирки. А все тому, що безсовісні мешканці міста тишком–нишком і під покровом темряви спалюють сміття. Грішать цим і двірники, про що обурені громадяни не раз скаржилися міській владі.

З новосіллям, «зелені ветерани»

За таку роботу взялися у міськ­відділі екології та раціонального природокористування. Зберігати життя зеленим насадженням з’явилася можливість після того, як місто розжилося імпортною машиною для таких робіт. «Апарат складається з трактора вартістю 200 тисяч гривень і навісного спеціального обладнання, що коштує понад 170 тисяч гривень.

Осідлайте «рогатого»!

Нині в місті простоює 35 «дротяних» авто. Випустити їх із парку на міські маршрути комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» не в змозі через дефіцит водіїв. Працювати на «рогатому» транспорті навіть за дві тисячі гривень бажаючих немає. Тому керівництво тролейбусного парку оголосило про створення на підприєм­стві тролейбусної школи.

Кулепробивний аргумент

У Черкасах на розі вулиць Чи­гиринської та Добровольського полаялися два водії: один із них, за кермом маршрутки «Богдан», не пропустив легковика. Після цього почалися «розбірки». Водій маршрутки виявився дуже емоційним, тож від слів швидко перейшов до діла. Спочатку обіцяв нам’яти боки водієві легковика.

Фонтани над Дніпром

Фонтани над Дніпром

У Черкасах у Долині троянд, котра розташована поруч із центром міста на березі Дніпра, запрацювали два фонтани. Вони стояли без води 15 років. Для їхнього відновлення було замінено труби, відремонтовано водяні басейни, придбано та встановлено два насоси, що дозволять утримувати струмінь води на висоті двох метрів. На реставрацію фонтанів місто витратило понад 200 тисяч гривень, каже черкаський міський голова Сергій Одарич.

Дитсадки повертаються

У Черкасах не вистачає дитячих садків. 53 дошкільні заклади не в змозі прийняти всіх бажаючих. Через це 700 маленьких черкащан від одного до п’яти років, які мешкають у центральній частині міста та в мікрорайоні Митниця, сидять із мамами вдома.

Трипільська толока

Трипільська толока

Трипільську толоку організував у селі Леге­дзиному Тальнівського району Черкаської області директор Державного історико–культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чаба­нюк. На його заклик — помазати копію двоповерхової трипільської хати — відгукнулися ентузіасти з усієї Ук­раїни. «Окрім черкащан, до нас приїхали друзі з Вінниці, Києва, Херсона. Тож нам вдалося зробити 30 тонн замісу і закидати вальками весь дерев’яний каркас і підлогу трипільської будівлі. Загалом на толоку з’їхалися 90 осіб», — розповідає «Україні молодій» пан Владислав.