З інтернет-форуму: «Дивлюсь проект «Дім-2». Декілька разів показували, як Ксенія Собчак допомагає чистити картоплю. Звідси роблю висновок, що чистка картоплі — заняття гламурне».
Рефлексії-відповіді: «...Тільки треба підібрати ніж для чистки картоплі відповідної фірми»;
«Картоплю не гламурно вживати в їжу, не те що чистити! Це їдло селянське. Напевно — і смак гидкуватий»;
«Навіщо чистити картоплю, якщо є авокадо?!!»
Антигламурщиків, звичайно, можна назвати антиглобалістами, але сьогодні цей рух набирає направду глобальних обертів у всьому свiтi. Перенасичені світським лоском аж до рвотних рефлексів, вони не читають глянцеві журнали, виступають проти пафосу найт-клабів, де останнім часом котируються усталені норми поведінки, а свою особистість доводиться прив'язувати на повідку при вході. Вони не їдять гаряче крабове філе в соусі з зеленого аспарагусу на обід та холодний персиковий суп, що подається з кулькою виноградного морозива та м'ятою на десерт та не носять шорти тільки тому, що вони мають на всю задницю лейбу «Дольче&Габана».

Місце дії: холодний перший павільйон кіностудії Довженка.
Час дії: 31.10.2005, з 16-ї до 17-ї години
Задіяні актори:
Вона (в беретику з хутряним помпоном, з-під нього — кучері з меліровкою, приталене пальто, черевички на каблуках, у руках — книжка в жовто-чорні квадрати з картонними сторінками, англійськими словами та «складними» ілюстраціями із зображеннями американців 50—60-х років) — Ані Лорак.
Він (у смугастій маринарці, в тон підібраній смугастій сорочці, коричневій жилетці в ромби, чорних штанях у смужку, посмужених черевиках та без окулярів) — Сашко Пономарьов.
Режисери (кліп для Пономарьова «Варто чи ні», остання робота — «Вище неба» для «ОЕ». Вони обклалися з трьох сторін білими ноутбуками. Один із них тримає мегафон) — Ігор та Олександр Стеколенки.
Кореспондент «УМ» (у лівій руці — диктофон, у правій — нотатник, біля вуха — телефон, на носі — окуляри (щоб більше побачити)) — Дарина Горова.
Інші: фотографи, стилісти, консультанти.

Бувають концерти, на які потрапити потрібно всім, не залежно від музичних уподобань. Приємно, що таких концертів у нашій країні більшає, і незабаром до Києва завітає 75-річна Омара Портуондо, «кубинська Едіт Піаф та Біллі Холідей», яка навіть у поважному віці продовжує гастролювати світом. У березні вона виступала в Москві, шокувала журналістів заявою, що «зараз незаміжня і готова розглянути пропозиції», а публіку — останньою, виконаною непоганою російською піснею «Ромашки спрятались». Кажуть, вона не тільки розкішно співає, а ще й має чудову міміку та пластику і легко знаходить контакт із будь-яким залом. «Живу музикою, а в цьому мистецтві головне — почуття», — говорить Омара й однаково чуттєво співає i романтичні балади, i джазові імпровізації.

Ніна Аркадіївна Лижичко та Іван Олександрович Вакарчук зі своїми чадами зараз бачаться рідко, деколи зідзвонюються. Але не нарікають. Вони виховали, без сумніву, успішних дітей. Як? Кажуть: не заважали, а слухали. Щоб знайти першопричини сьогоднішньої популярності наших музичних «намбер ван», щоб послухати історії про їхні конспекти та прогуляні заняття — такі у всіх бувають, — щоб потиснути батьківську правицю та поговорити про жіночі секрети з мамою, щоб відчути, як переживають славу дітей їхні батьки і що бажають їм зараз, коли ті досягли, зрештою, всього, «УМ» відрядилася до Львова — колись тут рахували сплячих левів дівчинка Руслана та хлопчик Славко.
Усі ми родом iз дитинства. І наші сьогоднішні успіхи, фобії, вибір професії та ще багато чого починаються з того вузлика, який зав'язали нам батьки синьою чи рожевою стрічкою на конверті для немовлят. Це вже потім ми станемо дуже самостійними і думатимемо, що самі зробили себе, зазвичай забуваючи два найпростіші на світі слова — «мама» і «тато».

Раз на місяць самобутній рівненський гурт «От Vinтa» виступає в київському «Докер-пабі», і не скористатися цим «раз на місяць», щоб поспілкуватися з єдиними украбільниками про їхні чудні тексти, рокабільні труси і останній альбом «Дарма наївся я цибулі», було неприпустимо. От ми й скористалися.

World Press Photo, безсумнівно, — один із найяскравіших міжнародних проектів, від якого щороку отримуєш не тільки естетичне задоволення, колосальне чуттєве збурення, впорскування адреналіну, а й доста корисної інформації. Скажімо, як на мене, одна з найдосконаліших фотографій — світлина американця Крісана Джонсона (2-га премія за одиночні фото повсякденного життя) — стане прикладом для фотографів-початківців і експозиційною єдністю, і поєднанням репортажності та екзотичності. На фото бачимо молоду жінку з Німецького баптистського братства, яка грає в баскетбол на фермі своїх батьків в Огайо. Члени братства не мають доступу до інтернету, телебачення та музики, не користуються машинами та електрикою. Відтак спорт відіграє в їхньому житті важливу роль.

Наполеон програв свою останню битву біля маленького бельгійського містечка Ватерлоо, але шведська група АББА двічі перемогла на конкурсі «Євробачення» зі своєю енергійною та ритмічною піснею з такою назвою: 1974 року та минулої суботи в Данії. Суботнього вечора телеглядачі з 31 країни Європи з 14 кращих пісень за півстолітню історію конкурсу «Євробачення» віддали найбільше голосів саме за хіт АББИ. На ювілейному шоу, якe проходило у Копенгагені, демонстрували відеокліпи 14 кращих пісень півстоліття та виступили кілька переможців конкурсів попередніх років, зокрема, британський квартет Bucks Fizz, ірландський співак Джонні Логан та ізраїльська співачка (співак?) Дана Інтернешнл. Учасники групи АББА на шоу не прибули, оскільки остаточно пересварилися між собою за прибутки від своєї музичної спадщини.

Сьогодні передостанній день чотириденного візиту (19-23 жовтня) «Міс Всесвіт- 2005» Наталі Глєбової в Україну. Завтра о 12-й годині її літак покине наші краї, а наступними канадійка відвідає Багамські острови. Нагадаємо, що впродовж року, поки корону «Міс Всесвіт» не одягне інша дівчина, Наталі подорожуватиме світом як посланець організацій «Всесвітня рада здоров'я», amfAR, «Ми несемо вам Божу любов» та Фонду Елізабет Глейзер для дітей, хворих на СНІД.

Якщо ви запитаєте Руслану, хто автор «Диких танців», то вона — автор слів, музики та аранжування — згадає ще дизайнера костюмів Роксолану Богуцьку та модерн-балет «Життя». Якби не ті маскулінні хлопці, які щойно спустилися з вітряних полонин, прихопивши з собою парочку трембіт та круг бринзи, то низька зростом Руслана на сцені виглядала би зовсім не так розкішно.

Іноді ми знаємо тільки назви балетів та імена артистів, з якими вони співпрацюють чи співпрацювали: «А6» — з Ані Лорак, Павлом Дворським, Гайтаною; дитяча студія «А6» — з Аліною Гросу; модерн-балет «Акверіас» — iз Софією Ротару, Brand club — з Петєю Чорним та Іриною Шинкарук; «Арт-Класік» — з Іриною Білик, Ані Лорак, проектом «Шанс» на «Інтері». Ну і виступ гурту «Гринджоли» на сцені «Євробачення-2005» iз балетом «Соул-Бі» пам'ятають усі. Крім «Гринджол», «Соул-Бі» танцювали з Пономарьовим, Дімою Клімашенком, «ТНМК», Don't Touch, «Талітою Кум» та «Алібі».
Та мало хто здогадується, що виступи з артистами для «балерунів» — тільки масло до хліба, і часто колективи мають, а чи тільки мріють про сольну програму, що вони можуть збирати зали, влаштовуючи двогодинні сольники, що, прилетівши з Берліна й одразу готуючись до виступу в Палаці «Україна», дехто з учасників балетів ще й показує па-де-де діткам у загальноосвітніх школах.

Прес-конференції за участю Руслани треба видавати монологом під рубрикою «почали за здравіє, а закінчили...» — подій у житті співачки відбувається самі знаєте скільки, то і стрибає вона з однієї на іншу в ритмі диких танців. Хоча слухати її цікаво, на рідній землі Руслана — залітна птаха, все більше по Європах (17 жовтня супроводжувала делегацію Віктора Ющенка до Лондона, 3 жовтня взяла участь у церемонії нагородження Квадриги у Берліні (щорічна акція, присвячена об'єднанню Німеччини), а також на запрошення Михаїла Саакашвілі відвідала Грузію)), Азіях (з 6 по 10 жовтня перебувала в Китайській Народній Республіці), Америках (днями збирається за океан записувати альбом), замахнулась на Африку («Дикі танці» вийшли у ПАР). І шкода, що в Антарктиді все більше пінгвіни живуть...