Своє 75–річчя митрополит Київський Володимир (Сабодан) святкуватиме у наступний вівторок, 23 листопада. Московський патріарх прибуде на урочистості за день до цього, в понеділок. Офіційний сайт УПЦ уже оприлюднив програму візиту. По обіді 22 листопада представники Московського патріархату в Україні зустрінуть московського гостя в аеропорту «Бориспіль» і завезуть у Києво–Печерську лавру. Звідти поведуть на урочисту академію в Оперному театрі. Наступного дня владик Московського і Київського зустрічатиме велелюддя перед воротами лаври. Святкування розпочнеться богослужінням.

Величну постать апостола Андрія, з яким нерозривно пов’язана історія стольного града Києва й українського православ’я, біля Українського дому встановили в переддень святкування Дня Хрещення України–Русі в липні 2008 року. Тоді відкривалася виставка «Українці у світі», яку оглянув Вселенський патріарх Варфоломій. Нині виставку з приміщення «виставили», і скульптура апостола також виявилася небажаною. А от на території Михайлівського монастиря фігуру апостола прийняли охоче. Цю бронзову скульптуру створили скульптури Олег Пінчук і Петро Дроздовський за зразками ікон Андрія Первозванного, які Петро Ющенко з однодумцями відшукав у різних мiстах свiту — від Єрусалима до Пар у Північній Греції, де він був розiп’ятий на хресті.

«Україна не визріла до незалежності... Українці багато в чому нагадують так званих палестинців, які здатні створити лише бандитське утворення», — ще кілька років тому переконував міжнародну єврейську спільноту американський публіцист, «русскій в душе» Владімір Опєндік. Президент Віктор Ющенко саме проголосив героєм головнокомандувача УПА Романа Шухевича. І червонозоряні агенти по різних країнах загаласували про «відродження нацизму в Україні». Опєндік закликав підкріпити протести проти «утворення під назвою Україна» «реальними діями — наприклад, відмовою від дипломатичних взаємин, відмовою від прийому країни в громадські міжнародні організації, бойкотом товарів». Тема і стиль цих повчань видають замовника, що свого часу загадував газетярам дискредитувати найпотужніші постаті української нації.

Це старовинне свято входить у 12 основних празників церковного календаря. Відзначається 27 вересня (14 вересня за старим стилем) на честь віднайдення Господнього Хреста в IV столітті та повернення його з перської неволі в VII столітті. У вересні 335 року в Єрусалимі, на Голгофі, освятили храм Господнього Воскресіння, що його збудував імператор Костянтин Великий. Наступного дня урочисто піднесли віднайдене хресне древо.

Лише двох земних людей Церква удостоїла святкуванням дня народження — Івана Хрестителя і Богородицю. Бо з’явлення їх на світ вважається подією всесвітнього значення. Справжнім народженням представників решти людства церковна традиція вважає день їхньої смерті на землі — отже, відродження на небесах. А от Різдво Діви Марії навіть стало одним iз 12 найбільших християнських свят. Більше того — з нього починається річне коло церковних свят.

Кілька років тому світ облетіла новина: зашифроване пророцтво, яке рабі Нахман із Брацлава передав своєму учневі Носону незадовго до смерті, змогли розкодувати ізраїльські вчені. Цей сувій із пророцтвом про грядущого Месію переховували в Україні та в Росії, а в 1963 році ребе Міхаель Дорфман нишком передав рукопис «американському туристові» Гедалії Фліру, який перевіз сувій до Єрусалима. Однак розкодувати таємничі записи змогли тільки в 2006–му. Нині текст уже оприлюднили науковці з ізраїльського університету Бар–Ілан. Цадик бачив Месію, як підлітка, який принесе визволення всім народам — без насильства і кровопролиття — умінням зцілювати.

У місці, вибраному для храму святого Пантелеймона Цілителя, він особливо потрібен: біля коломийської онкологічної лікарні. Дехто з її пацієнтів уперше замислюється над потребами власної душі, утім більшість — люди віруючi й прагнуть часто бувати на службі Божій, приймати святе причастя. Добре, коли церква неподалік і коли прийти до неї може кожен потребуючий. Незалежно від конфесії. «У лікарні пацієнтами є і греко–католики, і православні, — каже єпископ Коломийсько–Чернівецької єпархії Української греко–католицької церкви владика Микола (Сімкайло). — Коли збудуємо — будемо разом правити в храмі, почергово з православними. Спільно службу Божу правити і причащатися ми поки не можемо, а молитися будемо спільно — що нам ділити? Думаю, Бог вислуховує молитву незлостиву, добру і хоче від нас миру і єдності. Якщо люди відчувають від молитви радість — це ж добре! Історія нас хіба не навчила, що маємо бути єдині?»

Як Спаситель преобразився на горі Фавор, як засяяли його обличчя й одяг — бачили тільки три Його учні: Петро, Яків та Іван. І так їм було добре на тій горі, що Петро запропонував поставити шатра і жити собі. І тоді голос із неба прорік: «Це є Син Мій возлюблений, що в Ньому моє благовоління; Його слухайте». Злякалися учні, а Христос їх утішив. Так розповідає про диво на Фаворській горі Євангеліє. Богослови тлумачать, що таким чином Спаситель хотів показати Апостолам, що Його страсті та смерть є добровільними і після того настане воскресіння.

Упродовж століть 14 серпня українці носять до церкви святити мак. Ця городина саме дозріває в цей час, утім iз Маккавеями, чия пам’ять вшановується цього дня, пов’язана лише співзвучністю назви. Брати Маккабі у 167 році до н. е. повстали проти грецьких правителів, які зневажували віру в Єдиного Бога, змушували юдеїв поклонятися ідолам, грабували Єрусалимський храм і нищили святі книги. Якось цар Антіох задля глуму наказав намісникові Єрусалима приневолити євреїв принести в жертву свиню. Філіп замислив використати для цього одного з найстарших священиків — Єлазара. «Я скоріше помру, ніж дам приклад покори своєму народові», — відказав Єлазар. Його вбили. У селищі Модіїн первосвященик Матітьягу і п’ятеро його синів не стерпіли наруги і повстали: кинули все майно і пішли в гори, вважаючи, що «краще померти у битві, ніж бачити страждання народу». Славетною стала битва під Еммаусом, де три тисячі повстанців перемогли п’ятитисячне професійне військо греків. Маккавеї таки здобули незалежність Ізраїля і відновили Храм. Ці події описані в старозавітних Маккавейських книгах.

Цього року втретє відзначаємо свято Хрещення України–Русі 28 липня на державному рівні. Минулого року в цей день близько десяти тисяч киян і гостей міста після святкової Служби божої у кафедральному соборі Київської патріархії пройшли хресною ходою до пам’ятника Володимиру Великому, що над Дніпром. Нині у столиці також заплановано святкову хресну ходу. О 10–й ранку у Свято–Володимирському патріаршому соборі відбудеться урочисте богослужіння, яке очолить Патріарх Київський і всієї Русі–України Філарет. Після 12–ї учасники святкувань вирушать на Володимирську гірку.