Туризм — це привілей розвинених країн. Чим багатша країна, тим розвиненіша туристична інфраструктура, тим частіше пересічний громадянин може зібратися і вирушити в далекі чи близькі мандри. Польща, на відміну від України, за 25 років, які минули з часу падіння комунізму, зробила величезний крок у розвитку регіонального туризму.

Нижня Сілезія — дивний край розмаїть. І не тільки завдяки рельєфу і клімату, а й історії міст та містечок, які зберігають чарівливість багатьох епох і культур. А також трагічні відбитки часу, адже ці землі впродовж століть залишалися предметом суперечок і ворожнечі між різними державами.

За ними можна звіряти годинник. Щойно місто огортають оксамитові грудневі сутінки, а годинникові стрілки на ратуші відважують часову позначку «15.30», загадкові чоловіки в плащах і циліндрах прошкують вуличками Тумського острова, запалюючи газові ліхтарі. Вроцлав — єдине місто в Польщі, де ліхтарники — ніби свідки живої легенди і казки — обіруч тримають таємниці минулого.

Підляське воєводство, що на північному сході Польщі, неспроста називають «зеленими легенями країни». Більшу його частину вкривають дерева (тому й Підляшшя, бо «під лісом»). Чотири пущі, зокрема відома нам Біловезька, розгалужена система річок, багатий тваринний і рослинний світ вирізняють його з-поміж інших регіонів Польщі. Водночас Підляшшя приваблює розмаїттям культур, історичних і релігійних пам’яток.

Дізнатися про сучасне життя простих мешканців Республіки Болгарія, яка сім років тому стала повноправним членом Євросоюзу, мені довелося особисто. Досвід небагатої Болгарії корисний і для нашої країни: серед позитиву — дешеві іномарки з Німеччини та чудові дороги, а от серед негативу — майже тотальне знищення продукції місцевого виробництва, розорення дрібних фермерських господарств та проблеми виживання етнічних меншин на території стародавньої держави.

Що ми знаємо про Тернопільщину? Уява кожного видасть власний калейдоскоп вражень та спогадів. Утім це край, де донині в Україні збереглося найбільше замків. Більшість із них відігравала ключову роль для захисту земель від агресора, вони пов’язані з переломними битвами, які назавжди сформували нашу історію. І не тільки українську.

У Києві відбувся Всеукраїнський форум асоціацій та об’єднань туристично-курортної індустрії, на якому намагалися виробити стратегію і тактику для галузі в нинішній суспільній скруті.

Про роль КДБ в історії СРСР і України написано вже багато. Однак щойно видана книга «Будні районного гебіста» (видавництво «Український пріоритет») проливає нове світло на «тонкощі» діяльності радянської спецслужби проти власних громадян.

Під ратушею слухаємо з колегами хейнал — гімн міста. Центр Любліна велелюдний: місто готується до традиційного Карнавалу майстрів мистецтв. «Пані з України?» — запитує польською хлопчина років десяти. На моїй куртці відповідний надпис, і малий дивиться допитливо, з розумінням. «Так», — синхронно відповідаємо з колегами.

«Зустрінемося під баобабом», — так люблінці впродовж десятиліть домовлялися про майбутні зустрічі й побачення. Чому тополю в центрі міста любовно нарекли баобабом — історія замовчує. Але ось уже кілька років, як верхівка цього історичного дерева побіля люблінської Старувки поволі всихає. «У людей з’явилися стільникові телефони, і проблему комунікації нині залагодити доволі просто.