Суперечливий проект нової Конституції Єгипту, запропонований правлячою партією «Брати–мусульмани» та президентом Мохаммедом Мурсі, таки набере чинності. На загальнонаціональному референдумі, другий етап якого завершився цими вихідними, за ухвалення Конституції, яка фактично перетворить Єгипет зі світської держави на ісламську, віддали свої голоси більшість громадян. Як повідомляли вчора місцеві мас–медіа, після підрахунку 95,5% бюлетенів другого туру загальна кількість голосів на підтримку нового основного закону становила близько 64%. Щоправда, явка виборців була надзвичайно низькою: у першому турі референдуму — 32% (з них «за» проголосувало 71,4%), у другому — 30% («за» — 56%). Нова Конституція Єгипту набуде чинності після оприлюднення офіційних результатів остаточного підрахунку. Очікується, що це станеться найближчими днями. Після цього президент має призначити дату нових виборів до Нижньої палати парламенту.

Збройні загони ісламських фанатиків–салафітів, які контролюють північну частину держави Малі у Західній Африці, вчора доруйнували останні мавзолеї мусульманських святих у місті Тімбукту на північному заході країни. Ці унікальні історичні пам’ятки належали до світової спадщини ЮНЕСКО. Як повідомляє агенція «Франс пресс», ісламські радикали розбивають мавзолеї кирками, бо вважають їх, як і цвинтарі мусульманських святих, ідолопоклонництвом, що не подобається Аллаху.

Впродовж останніх днів у зв’язку з «недольотом» Президента України до Москви, чимало ЗМІ обговорюють одну тему: чи зміниться пріоритетний вектор української зовнішньої політики з євроатлантичного, західного напрямку на східний, в бік Митного союзу. Адже рухатися одночасно у двох напрямках неможливо. Про це, до речі, відверто пишуть і самі російські аналітики. Пошлюся хоча б на одного з них, Сергія Фоміна. Ще 2005 року, у зв’язку з вигаданим спеціально для України проектом ЄЕП (адже Білорусь, Казахстан та Росія вже співпрацювали на той час у рамках Митного союзу), у статті «Росія, Україна, СНД: співіснування чи інтеграція?» Сергій Фомін відверто зазначив: «Повноцінне, без товарних вилучень і обмежень, одночасне перебування України у двох зонах вільної торгівлі – у рамках ЄЕП і з Євросоюзом – просто неможливе. Неможливо одночасно їхати у двох різних поїздах».

Через чотири роки після перерви на прем’єрство Володимир Путін повернувся до великих прес–конференцій. Три години в прямому ефірі державних телеканалів президент Росії розповідав про економічні успіхи влади, внутрішню та зовнішню політику, проблему усиновлення російських дітей іноземцями, своє здоров’я, стосунки з Жераром Депардьє і, звісно, кінець світу — як було не зачепити найпопулярнішу останнім часом тему. Згадав і про Україну, яка поки що не подала заявки на вступ до Митного союзу й «припустилася стратегічної помилки», відмовившись віддати Росії свою ГТС.

Це вже восьмий такий брифінг ВВП–президента в історії його перебування на посаді глави держави, але вперше Путін спілкувався з журналістами не в Кремлі, а у Центрі міжнародної торгівлі. Ажіотаж був вражаючий: на прес–конференцію акредитувалося 1040 російських та 186 закордонних журналістів. Тож не дивно, що замість запланованих трьох президент відповідав на запитання чотири з половиною години. До слова, брифінг президента збігся з Днем працівника органів держбезпеки РФ — як чекіст, які колишніми не бувають, Володимир Володимирович ще зранку привітав зі святом своїх колег.

Згідно з результатами спеціального звіту міжнародної організації «Репортери без кордонів», у 2012–му в світі загинуло 88 журналістів, тобто на третину більше, ніж попереднього року (66 загиблих). Це найгірший показник, починаючи з 1995 року, відколи «Репортери» укладають такі звіти. Особливо небезпечними минулі дванадцять місяців були для журналістів у Сирії, Сомалі та Пакистані, а також у Мексиці та Бразилії. Найбільше наражалися на ризик люди, які займалися громадянською журналістикою. Кількість таких громадянських журналістів, що описували ситуацію в країні й загинули від рук представників сил безпеки, зросла більш ніж у вісім разів. При цьому, як наголошують укладачі звіту, ті, хто вбиває журналістів, як правило, не несуть за це відповідальності. І це дає їм відчуття безкарності.

Південна Корея вчора обирала президента. Посаду глави держави виборювали шестеро кандидатів, але реальними претендентами на перемогу були лише двоє з них. Підвищений інтерес до цих виборів спостерігався не лише в країні, а й в усьому світі, оскільки вперше в історії Південної Кореї найвищу державну посаду може посісти жінка. Йдеться про 60–річну Пак Кин Хе — доньку колишнього президента. Один рекорд вона вже побила — уперше жінка взяла участь у президентських перегонах.

Для того щоб стати «Людиною року», потрібно небагато — всього лише виграти президентські вибори у Сполучених Штатах Америки. Коли Барак Обама вперше зробив це 2008 року, журнал «Тайм» без вагань присудив йому це звання. Півтора місяця тому Обама повторив свій успіх, залишившись у Білому домі ще на чотири роки. І знову став «Людиною року» за версією «Тайм». На думку редакції, він став «символом і в якомусь сенсі архітектором нової Америки». Мовляв, не так це й просто — «скористатися змінами у країні й заручитися підтримкою як кольорових, так і білих виборців».

Після масового вбивства учнів у школі Ньютауна дискусія щодо доцільності вільного продажу зброї у США розгорілася не на жарт. Хмизу у вогонь підкинула нова трагедія — позавчора у передмісті Лонгмонта, штат Колорадо, чоловік застрелив трьох людей, а потім застрелився сам. Як повідомляє сайт газети «Ю–Ес–Ей тудей» із посиланням на місцевого шерифа, вранці у вівторок до поліції зателефонувала жінка. Повідомивши свою адресу, вона закричала «Ні, ні, ні!», а потім ці крики обірвав звук пострілу. Через мить чоловічий голос у слухавці повідомив, що збирається накласти на себе руки. Виїхавши за вказаною адресою, правоохоронці виявили в будинку чотири тіла. Поліція з’ясовує обставини і мотиви трагедії.