П'ятниця у парламенті завжди нагадує виконання «Прощальної симфонії» Гайдна — коли один за одним музиканти, відігравши свою партію, йдуть зі сцени і наприкінці на ній залишається усього двоє виконавців (у випадку з Верховною Радою — головуючий і той, хто останнім виступав у розділі «різне»). Що вже й казати про гарячі передвиборчі «жнива», коли й у «звичайні» сесійні дні під законодавчим «куполом» збирається у найкращому випадку половина чинних нардепів!

Голова НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко відмовився протягом наступного місяця коментувати теми, які для нього є неприємними. «Я вже відмовляюсь куди-небудь ходити і кому-небудь пояснювати, що я не козел, що я роблю правильно. І я не буду більше нікому нічого пояснювати до завершення виборів», — заявив позавчора розлючений Івченко на прес-конференції після чергової порції «очорнення» його відомства.

На тему газу протягом останнього часу з'явилося вже кілька забавок. Остання з них, «Труба», здається найбільш досконалою. Аби пересвідчитись у цьому, варто зайти на сайт http://politikan.com.ua/games/gass/.

Повністю втративши довіру до партій і політиків, тимчасово безробітний 39-річний тернопільський економіст Віталій Головка відкрито заявив, що голосувати не піде, зате готовий продати свій виборчий голос. Причому тільки за... мільйон гривень.

Нахабності в російського Чорноморського флоту, який розташувався у Криму, ніяк не меншає. Здається, сказали ж людям, що господарі на тій території — українці. Але чи то кажуть це не надто гучно, чи то до росіян ніяк не доходить... Тож на маяках та інших об’єктах у Криму продовжують майоріти російські «триколори», а за спробу цьому дорікнути можна й палицею отримати. Як, приміром, сталося з активістами громадської організації «Студентське братство», котрі вже тривалий час намагаються поставити росіян на місце.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин у своїх передвиборчих вояжах уподобав... електричку. У вагоні електропоїзда третього класу він два тижні тому відвідував рідну Житомирщину, а вчора у Вінниці спікера виглядали так само на вокзалі. Якщо урядовцям закидають суміщення виборчої агітації з виконанням безпосередніх посадових обов'язків, то лідер Народного блоку свого імені якось уникає подібних звинувачень. Дорікнути «популістові» Литвину (від «популус» — «народний») можна іншим. Хоча б «технічним» боком його візитів у регіони.

Уже через десять днів мова сусідньої держави у першій столиці УРСР може отримати статус офіційної. Про це заявив мер Харкова Володимир Шумілкін, який має намір винести проект відповідного рішення на розгляд березневої сесії міськради. Стара ідея набула нового імпульсу після недавньої ратифікації Верховною Радою України Європейської хартії про мови. Ця звістка в письмовому вигляді днями надійшла до мерії, що й стало причиною чергового сплеску емоцій.

Перебуваючи в передвиборчій поїздці по Миколаївській області, Юлія Тимошенко позавчора прокоментувала критичну реакцію представників «Нашої України» на одноосібне підписання нею угоди про створення Коаліції демократичних сил.

Для початку трохи історії. Одним із найвідоміших епізодів у війнах кримінальних угруповань середини дев'яностих років вважається вбивство колишнього президента футбольного клубу «Шахтар» Ахатя Брагіна, відомого у специфічних колах на прізвисько Алік Грек. Його вбили у 1995 році на стадіоні, просто під час матчу «гірників» із «Таврією». Під сидінням спрацювала вибухівка, вона понесла на той світ і Брагіна, і ще півдесятка осіб. Згодом до керівництва «Шахтаря» прийшов Рінат Леонідович Ахметов, який невдовзі став головним українським олігархом, «господарем» Донбасу, головним покровителем Партії регіонів. Один із учасників кримінальної історії тепер звинувачує його, Ахметова, у причетності до «вибухових» подій.