Часи, коли популярність тієї чи іншої команди визначалася винятково присутністю її композицій у базарно-палаточному репертуарі, яким звеселяється середньостатистичний суб’єкт малого бізнесу, давно минули. І хоча до цивілізованого існування нашому шоубізу ще три дні лісом-два дні полем, успіхи деяких його представників очевидні навіть за таких умов розвитку. Так, чергову переможно-тріумфальну хвилю тримає нині Славко Вакарчук разом зі своїм «Океаном Ельзи».

Ну нарешті, дочекалися! І на нашу вулицю прийшло свято — черговий лист у нашу рубрику прийшов не з проханням написати про якусь супер-пупер зірку, заокеансько-зарубіжну, а про реального нашого хлопця Фоззі з «ТНМК». За таку приємність, яку нам подарувала Юля Кухарук з Рівненщини, спеціально для неї, а також для всіх інших прихильників (сподіваюся, Юля не дряпічка) українського хіп-хопу — ексклюзивчик від Фоззі у бліц-інтерв'ю для «УМ».

Є дві новини: погана й добра. Тобто новина, власне, одна — прекрасна росіянка Анна Курникова йде з великого спорту. Але для кожного вона має різне значення. Погане – для прихильників Курникової-тенісистки. Добре — для прихильників самого тенісу та фанатів Курникової-моделі-актриси-просто красуні. Адже тепер бездарна (ніде правди діти) «міс корт» не плутатиметься під ногами справжніх віртуозів ракетки й м'ячика і всю себе присвятить акторській (!) кар'єрі.

Плями на одязі — свідчення неохайності, тому кожна людина, яка хоче виглядати пристойно, ляпнувши на штани чи сорочку супом або морозивом, прагне негайно цього свідчення позбавитись.

Спікер Верховної Ради Володимир Литвин стомився не працювати. І запропонував парламентові саморозпуститися, аби «не смішити український народ». А надихнуло головного українського законодавця на такий песимістичний настрій учорашнє засідання ВР, яке вже вкотре виявилося «блокадним».

Київські чиновники створюють в Одесі Всеукраїнську асоціацію журналістів як противагу надто «опозиційній» Національній спілці журналістів України.

Ця середа надовго запам'ятається шанувальникам футболу України. Перемога «Дніпра» над «Гамбургом» стала знаковою для тих, хто ніколи не вірив, що іноземні фахівці і гравці — це панацея від невдач у єврокубках. Футбольні магнати у Донецьку та Києві, які, слід визнати, змогли створити у своїх клубах чи не найкращі інфраструктури у Східній Європі, в питаннях комплектації своїх «іграшок» вперто роблять ставку на легіонерів. Тому нам дуже важливо, що Євген Кучеревський однією перемогою німців поставив на коліна двічі — вибив з розіграшу Кубка УЄФА четверту команду бундесліги минулого сезону та показав свою перевагу у пізнаннях тактики і психології гравців над німецьким наставником «Шахтаря». Яка користь гірникам від того, що консервативний Бернд Шустер тримав на лаві запасних гравців збірних України Пуканича і Зубова навіть тоді, коли ситуація вимагала їх виходу на поле? У цей час «Дніпро», у складі якого лише українці, в єдиному пориві з трибунами «Метеора» «розривав» суперника. Додамо також, що чи не півскладу дніпропетровців — це хлопці, кваліфікація яких у свій час не влаштувала керівництво київського «Динамо». Важко зрозуміти, чому Рінат Ахметов та Ігор Суркіс так свято вірять у постулат «в Україні сьогодні не вистачає гравців європейської кваліфікації», який вигадали, вочевидь, тренери, які не здатні виводити футболістів на новий рівень, а звикли купувати готових «зірок».