Соціал-демократія (об'єднана) в Україні вирішила одним пострілом убити кількох зайців: відновити своє реноме «найпопулярнішої в Європі партії» (пам'ятаєте передвиборчі відеоролики минулого року?), нагадати тим 5 відсоткам населення, які цим роликам повірили й віддали свої голови за СДПУ(о), про те, що есдеки «вимагають соціальної справедливості», а заодно й зайвий раз кинути каменюку в город опозиції (точніше, прицільно в конкретну опозиційну голову). Як це все в них вийшло, розповідає інтернет-сайт «Українська правда», кореспондент якої днями побував на конференції СДПУ(о) у столичному Будинку вчителя.

Уже третій місяць міський голова Красного Луча Сергій Лук'яненко не може повернутися до виконання своїх обов'язків через переслідування його місцевими правоохоронцями (за дивним збігом, керманичі Луганщини теж чомусь не злюбили краснолуцького мера від самого його обрання в 2002 році). Як уже повідомлялося, після низки сутичок Лук'яненка з місцевими керівниками правоохоронних структур і декількох палких суперечок з обласним начальством податкова порушила кримінальну справу за фактом ухиляння його від податків у великих розмірах ще до того, як підприємця було обрано міським головою. Щоправда, самий факт ухиляння «митарі» зуміли встановити лише з другого заходу. Тому що перша їхня ж перевірка (ще до того, як Сергій Васильович оголосив про намір балотуватися) жодних порушень у діяльності його фірми не виявила.

Коли читаєш книжку «Україна — не Росія», на обкладинці якої вказано ім'я автора Леонід Кучма, весь час не полишає сумнів: що це?
Це новий Президент, інтелектуальний та вихований політик, якого так давно чекає Україна?!
— Це мудрі українські вчені, що змогли підготувати дослідження про національну історію в українсько-російському вимірі та запропонували Кучмі стати її автором?!

Який «гордий край був і залишається символом дружби, миру, злагоди та поваги до людей»? Так-так, ідеться саме про Донеччину, досить промовистою характеристикою якої й підсумовується звернення до мешканців Донецької області, прийняте на сесії облради минулого тижня. За двадцять днів, що минули від «Акції 31.10», депутати обласної ради, звісно, мали нагоду ретельно вивчити події того дня. І, мабуть, вони це зробили, бо одностайно проголосували за текст звернення, де словесно трохи присоромили і навіть пошпетили своїх опонентів.

«Так традиційно склалося, що нагороди вручають після бойових дій. А нагородження глави Донецької обласної державної адміністрації Анатолія Близнюка орденом «За заслуги» 3-го ступеня свідчить, що у Близнюка дійсно є заслуги — перед режимом Леоніда Кучми», — так прокоментував один з останніх «орденських» указів Президента народний депутат від «Нашої України» Володимир Філенко. За словами народного обранця, «те, що нагородження донецького «губернатора» відбулося невдовзі після зриву місцевою владою з'їзду «Нашої України», який мав відбутися в Донецьку 31 жовтня, підтверджує: місцева влада виконувала вказівки Банкової та діяла за відомим «темником».

Прорахувалися «трошки» кризові менеджери з вулиці Банкової, затаврувавши на контрольованому СДПУ(о) каналі «Інтер» події у Тбілісі як «державний переворот». Промахнувся й Президент Кучма у своєму поспіху, оголосивши від імені всього СНД осуд грузинській революції і готовність «надати все необхідне сприяння... для повернення процесу в конституційне русло». У неділю США визнали нове керівництво Грузії — заява Держдепартаменту містить запевнення про «намір співпрацювати з виконувачкою обов'язків президента Ніно Бурджанадзе в її прагненні зберегти демократію в країні». А значить, слід чекати, що нову владу Грузії визнає й решта того найважливішого для нас сегмента світу, що його прийнято називати «цивілізованим», або ж «демократичним», чи просто — Заходом.

На власній території росіянки опинилися в тіні українських фігуристок. Принаймні на такий сміливий підсумок наштовхують підсумки п'ятого етапу «Гран-прі ІСУ», що відбувся в рамках Кубка Росії (за спонсорство фірми «Галліна Бланка») в московському Палаці спорту «Лужники». У трьох із чотирьох видів програми перемогли господарі, а ось найелегантніший — жіноче фігурне катання — став тріумфом українок.

Напередодні останнього дня чемпіонату світу в канадському місті Ванкувер головний тренер нашої збірної Василь Кулак «попереджав» українських уболівальників, що на поповнення скарбнички «жіночих» медалей нам навряд чи варто сподіватися, зате чоловіки мають чудові шанси у вазі до 105 кг. Тим паче що за океан від України поїхали Ігор Разорьонов і Денис Готфрід, які вже по двічі ставали найкращими важковаговиками планети. Однак із самого початку на українських шанувальників важкої атлетики чекало розчарування.

Бог, як відомо, любить трійцю. Саме це прислів'я стало лейтмотивом чергового, восьмого за рахунком, «Кубка Турчина», який минулої неділі завершився у столичному Палаці спорту. Річ у тім, що вже двічі поспіль у цих престижних змаганнях перемагала збірна Росії, і цього разу наші сусідки по колишньому радянському табору, природно, мріяли зробити своєрідний чемпіонський хет-трик. Для цього росіянкам треба було в останньому турі обов'язково перемагати наших дівчат, яких у цьому двобої влаштовувала й нічия. Збірна України, продемонструвавши гандбол високого гатунку, була досить близька до того, щоб забезпечити собі потрібний результат, але не так склалося, як гадалося. Кульмінація зустрічі припала на останні секунди: за рахунку 27:26 на користь росіянок найкраща у цей день гандболістка «синьо-жовтої» команди Олена Цигиця отримала право на пробиття 7-метрового штрафного кидка, але... влучила просто у голкіпера. У результаті головний приз «Кубка Турчина» знову вирушає до Росії.

Жеребкування другого раунду Кубка ЄКВ серед жінок створило додаткову інтригу для українських шанувальників волейболу. Наставник «Дженестри» не приховує свого негативного ставлення до керівництва та кадрової політики жіночої збірної України, а найкраща зв'язуюча Європи і тієї ж збірної Ірина Жукова в інтерв'ю нашій газеті казала, що ніколи не гратиме під керівництвом Ігоря Філіштинського. І ось наші «антагоністи» зійшлися в португальському місті Фамалікао, де вже в стартовому поєдинку чемпіонки України зустрілися зі «збірною світу», як називають італійський клуб «Фоппапедретті» з Бергамо, у складі якого, крім Жукової, грає ще одна наша співвітчизниця — Вороніна, а також відома росіянка з турецьким паспортом Любов Килич, німкеня Ангеліна Грюн, хорватка Майя Полжак, італійські «збірниці» Піччініні й Паджі.