Розгорнуту минулого тижня в Національному художньому музеї виставку «Відкрита книга» ні в якому разі не слід розглядати як списування книжки у розряд музейних раритетів, до яких у повсякденному житті нікому немає діла. Навпаки, це тенденція до актуалізації «книжкового питання» в умах сучасників, до вписування видавничого продукту в мультикультурний синтез. Її ще можна розглядати як рекламу книговидання і культури книгочитання загалом і як нетрадиційну піар-кампанію харківського наукового видавництва «Акта» зокрема. Місце ще й прозоро натякає на те, що в книжці не тільки є що почитати, а й на що подивитися.

Учора парламент, попри палке бажання Президента Кучми, попри наполягання МЗС і переконливі цифри, якими апелювали до депутатів керівники Міністерства оборони, не проголосував за відрядження наших вояків до складу міжнародного миротворчого контингенту в Ліберії. Із 226 необхідних для того, аби рішення «пройшло», голосів у залі Верховної Ради набралося 216. І дарма заступник керівника зовнішньополітичного відомства Володимир Єльченко закликав у такий спосіб «посилити авторитет України в Африці» — парламентарії вирішили, що Африка далеко, а «посилений» українцями авторитет Батьківщини в Іраку — вже досить сумний у людському вимірі досвід, аби його повторювати ще й у Ліберії. Не останнім у вибудовуванні депутатського силогізму аргументом був і той, що майже всі фінансові витрати за участь українців у оонівському контингенті мусив би взяти на себе бюджет нашої держави.

Учора в Кишиневі очікували на прибуття президента Росії Володимира Путіна, який мав би бути «весільним генералом» на підписанні президентом Молдови Володимиром Вороніним та лідером Придністров'я Ігорем Смирновим розробленого Росією меморандуму про створення Федеративної Республіки Молдова. Протокольні служби вже розпочали акредитацію журналістів на цей захід, але візит Путіна несподівано відмінили. З'явилися й перші повідомлення, які дають підстави думати — чому саме.

Майже півтисячі львівських освітян розпочали тиждень із пікетів біля стін обласної адміністрації. Із плакатами «Поверніть освітянам борги», «Вчителям — гідну оплату праці» вони вимагали від влади не створювати нових боргів і розрахуватися з минулорічними.

Папа Римський Іван Павло ІІ закликав українців пам'ятати про жертви голодомору. У надісланому в понеділок до ієрархії УГКЦ зверненні Папа написав: «Християнське почуття скорботи з приводу смерті людей, які втратили життя у результаті божевільного задуму, мають супроводжувати намагання збудувати таке суспільство, в якому добро народу, пошанування закону, рівність та справедливість будуть головними дороговказами, що ведуть до відродження сердець та помислів всіх, хто має честь бути частиною українського народу». Понтифік наголошує, що причиною трагедії стала згубна ідеологія, «яка впродовж всього ХХ століття є причиною страждань та мук людей багатьох країн».

Кіровоградщину днями сколихнула моторошна звістка: у Світловодську, неподалік від шлюзу гідроелектростанції, на дамбі виявлено мішок iз двома дитячими кістяками. Як пізніше з'ясували правоохоронці, останки належать зниклим 16 серпня 3-річній Анжелі Бузажу та 4-річній Олі Тендітній.

Тривожний сигнал у Самарському райвідділі внутрішніх справ міста Дніпропетровська отримали позавчора близько 22-ї години. За повідомленням сусідів, з однієї квартири 5-поверхової «хрущовки» було чути запах чадного газу.

Позавчора по обіді Голова Верховної Ради Володимир Литвин провів прес-конференцію, на якій заявив, що якщо парламент не проведе політреформи, то майбутні президентські вибори проходитимуть у жорсткій політичній боротьбі («Якщо ми цього не зробимо, протистояння нам забезпечене»). На переконання Литвина, політична реформа повинна розосередити владу і створити збалансовану систему відносин між усіма її гілками. Проте на заваді цим благородним намірам можуть стати високі рейтинги деяких кандидатів у президенти, котрі несуть у собі спокусу перехопити у спадок повноваження владної «надлюдини» — Леоніда Кучми.

Конституційна, чи «політична», як її називає Президент, реформа, явно «загрузла». Після відверто провокативного доповнення у вигляді пропозиції обирати главу держави в парламенті й позитивного висновку Конституційного Суду по цьому суперечливому щодо Основного закону пункту ймовірність того, що жодних позитивних змін від «реформаторства по-більшовицькому» чекати не варто, зросла стократ. Оскільки реформа таки потрібна, а для її проведення потрібні депутатські голоси, парламентарії спробували розробити компромісний варіант проекту змін до Конституції. Як повідомив в ефірі програми «Час» «5-го каналу» лідер Соцпартії Олександр Мороз, робота над цим проектом уже фактично завершена.

Є в наших північних сусідів дуже життєва приказка: «Лиха беда начало». Схоже, «більшовикам» українського парламенту вона дуже до вподоби, бо після вдалого «обміну» з комуністами («червоні» голоси за призначення Геннадія Васильєва Генпрокурором — на його ще тепленьке крісло першого віце-спікера для компартійного Адама Мартинюка) у них просто руки засвербіли посадити у президію ВР ще когось «новенького». Власне, в однієї дуже прихильної до троянд партії вони (руки) сверблять уже давно — ще відтоді, як колишній заступник голови СДПУ(о) Олександр Зінченко вийшов спершу з усіх «об'єднаних» керівних органів, а потім і з партії взагалі. Есдеки, як уже розповідала «УМ», ще з місяць тому почали збирати підписи за відкликання свого екс-протеже з посади віце-спікера, але, крім СДПУ(о), жодна фракція особливої активності в цьому питанні досі не проявляла.