«Ловись, рибко, велика і маленька!» — мабуть, саме так цього року примовляли службовці з Державного департаменту рибного господарства Міністерства агрополітики, бо з січня до серпня в Україні виловили таки чимало: майже 170 тисяч тонн риби та морепродуктів. Як розповів начальник держдепартаменту Сергій Алимов, попит на «дари річок і морів», зокрема й консервовані, сьогодні прямо пропорційний купівельній спроможності населення. Щоправда, за останні роки у покупців великою пошаною користуються дешеві сорти рибки: кілька, тюлька, хамса. Натомість червона та біла морська риба, така як палтус чи сьомга, користується все меншою популярністю через її дороговизну.

За пару тижнiв ми святкуватимемо День працівника сільського господарства. Чи горюватимемо у цей день. Навіть не знаю, яке слово більше пасує до року, що минає. По всіх областях України, по всіх районах, селах і містечках уже підтягують із «глибинки» позитивний досвід, розшукують передовиків, вигадують, яким надбанням можна пишатися. Яким? Якщо всі в скруті, вихід із якої лежить або на дні пляшки, або, як в анекдоті, через аеропорт «Бориспіль». Замість невеселих передсвяткових роздумів хочу запропонувати листа від одного з досвідчених київських керівників. Цей лист надійшов не сьогодні і не вчора, а, здається, навесні, не суть важливо. Автор, який сьогодні перебуває на пенсії, просив не вказувати його прізвище, напрочуд точно зміг висловити те накипіле, що пече душу сільським керівникам, які могли давати лад людям і землі в радянський час, а сьогодні, коли їм начебто розв'язали руки, чомусь не можуть.

Постійні читачі «УМ» пам'ятають публікацію нашої газети про непрості екологічні умови, в яких живуть мешканці села Довжик Липоводолинського району Сумської області, що сусідує з полтавським Куличихінським нафтогазовим родовищем. Того самого, навколо якого в колодязях замість води люди черпають газоконденсат — «кандьор». У результаті публікації на запит обраного від Липової Долини нардепа Івана Рішняка, НАК «Нафтогаз України» відреагував на статтю черговою перевіркою.

Українська державна насіннєва інспекція, користуючись скрутною ситуацією із продовольчою пшеницею і насінням, безсоромно «накручує» на посівному матеріалі «ліві» кошти. Принаймні у цьому її звинувачує Антимонопольний комітет, який періодично моніторить усі організації, що прямо чи опосередковано можуть впливати на цінову ситуацію на ринку зерна. За результатами перевірок Укрдержнасінінспекції та її відділень, які фактично займають монопольне становище на ринку послуг із сертифікації насіннєвого матеріалу, АМКУ визначив, що, будучи неприбутковими організаціями, інспекції все ж включають у вартість своїх послуг прибуток.

Після нищівної виїзної поразки від грецького «Аріса» баскетболісти БК «Київ» намагалися будь-що реабілітуватися в очах своїх уболівальників у зустрічі з фінською «Хонкою» в матчі третього туру Євроліги ФІБА. І, судячи з переможного рахунку, це підопічним Віталія Лебединцева вдалося. Інша справа, як здобували перемогу бронзові призери першості України — знову з численними помилками, на глядацькому «валідолі» і з проявом власного сильного характеру.

Харківські клуби «Металіст» та «Арсенал» оштрафовані на 300 доларів кожен. Таке рішення на своєму засіданні ухвалили члени бюро Професійної футбольної ліги України. Причина доволі поважна: як «УМ» уже розповідала, у ході календарної гри 14-го туру чемпіонату України в першій лізі гравці команд-суперниць, порушивши всі можливі правила, зчепились у жорстокій бійці. Футбольний поєдинок перетворився на кікбоксерський за шість хвилин до фінального свистка, коли суддя призначив пенальті у ворота «Арсеналу». Напружена атмосфера одразу ж вибухнула бійкою, що вразила і глядачів, і професіоналів небувалою масовістю. У результаті найбільше постраждав гравець «Металіста» Анатолій Санін, котрий отримав настільки серйозну травму, що навряд чи найближчим часом зможе вийти на поле. Трохи більше пощастило його одноклубнику Володимиру Кравченку, але і в того попереду серйозне лікування.

Стартовий матч 1/8 фіналу Кубка України, що проходив у Києві, видовищним назвати складно. Гра «Волині» відверто не відповідала рівню команди вищої ліги, хоча при цьому, як жартували на трибунах, лучани явно претендували на роль лідерів, але не вищого, а першого дивізіону. «Гумористи», вочевидь, мали на увазі те, що склад господарів поля в цьому матчі був більше наближений до «Динамо-2». Утім це практика більшості клубів, які беруть участь у Лізі чемпіонів. Відмінність між «нами» й «ними» полягає в тому, що, випускаючи на поле резервістів, елітні клуби при цьому не збираються відмовлятися від претензій на національний Кубок.

Від сьогодні столиця України на кілька днів стане Меккою для любителів «поганяти кулі»: з 30 жовтня по 2 листопада у Києві проходитиме другий в історії чемпіонат Європи з російського більярду «Піраміда».

Власне, нас не стільки цікавлять російські проблеми, скільки українські перспективи. Але так уже сталося, що це — речі пов'язані. Пов'язані тому, що наші економіки, як-то кажуть, з однієї бочки наливалися — щонайменше сімдесят років. Пов'язані через гіпертрофований вплив російських підприємств та російських політиків — того постколоніального впливу Україна ну аж ніяк не може (не хоче?) позбутися. Словом, ясно ж — пов'язані, та й годі. Відтак наш нинішній огляд стану української економіки ми розпочнемо з невеличкого діагнозу російської економіки. Чи варто нагадувати шановному читачеві, що в обох країнах традиційно кажуть «економіка», коли йдеться про фінансове та ресурсне забезпечення політики?..