У Рівному, першому з міст в Україні, нещодавно було започатковано експеримент iз роздільного збирання сміття — окремо склобій, макулатуру, ганчір'я, пет-пляшки тощо. З міського природоохоронного фонду виділили на цю справу по 15 тисяч гривень двом ЖКП — «Парковому» та «Центральному», які охоплюють центр Рівного.
Співробітники полтавської міліції днями таки заспокоїли своїх землячок, нажаханих надто бурхливою «діяльністю» ще одного секс-маніяка. Про далеко не бомжацького вигляду, себто охайно одягненого і чисто виголеного, навіть по-своєму галантного чоловіка, котрий полював на молодих жінок і дівчат, обласним центром гуляли не тільки чутки. Адже за представницями прекрасної статі плентався, вибираючи потенційних жертв, убраний в овечу шкуру жорстокий гвалтівник. Щоразу добряче «заправившись» (певно, для хоробрості) спиртним, він погрожував жінкам ножем і вчиняв насильницькі дії. При цьому прагнув домогтися тваринної втіхи, так би мовити, за повною програмою: скажімо, 20-річну дівчину гвалтував тричі поспіль...
Недавнє нічне пограбування у Краматорську одного з поштових відділень якийсь час супроводжувалося низкою припущень та версій. Було схоже, що сюди навідалися особи, які неабияк переймаються... пранням — з пошти поцупили весь запас прального порошку та мийних засобів, що ними тепер торгують поряд iз конвертами, листівками й марками. А викрити зловмисників вдалося взагалі за досить курйозних обставин.
Удруге впродовж кількох останніх місяців дерев'яний оцупок стає у Надвірнянському районі смертельно небезпечною зброєю в руках спраглих алконавтів. У першому випадку мешканець села Красне, не допросившись у борг заповітної півлітри, поліном убив літню жінку. Тепер же події розгорталися за іншим сценарієм.
Нинішнього навчального року в древньому Кам'янці-Подільському очікується примітна подія. У тамтешній жіночій гімназії, до речі, єдиній у регіоні, відбудеться перший випуск. Із затишних аудиторій старовинної будівлі кінця XIX століття випурхнуть у життя, як і їхні далекі попередниці, панянки з повноцінною класичною освітою.
Черкаські пожежники розшукують уманчанина 15-16 років, завдяки якому днями було врятовано від лютої смерті чоловіка.
На вулиці Жовтневій в одному з приватних помешкань виникла пожежа. Мешкала там 85-річна баба Зіна. Жінки в ту мить вдома не було. Вона пішла до магазину купити «щось смачненьке» для свого довгожданого гостя: провідати матір iз Білорусі приїхав 65-річний син Микола.
Пожежа — основний об'єкт службової уваги вогнеборців. Однак буває по-різному. Особливо багато додаткових клопотів випадає на долю бійців протипожежної безпеки у глибинці. Днями чергова нештатна ситуація трапилася на подвір'ї приватного будинку у Гуляйполі.
«УМ» уже розповідала читачам про паркову скульптуру «Випадкова зустріч» роботи відомого американського скульптора Стюарта Джонсона, яка волею щасливого випадку абсолютно безкоштовно (при ціні сто тисяч доларів) прикрасила півтора року тому центральний тернопільський сквер.
Удруге у нашій новітній історії до Азова і його узбережжя прикута увага і всієї України, і світової спільноти. Перший раз — це було рівно 15 років тому — місцевим екологам і природозахисникам вдалося збурити земляків і владу, аби сказати «ні» Кримській АЕС на мисі Казантип, що на Керченському півострові. Союзний центр, ще не оговтавшись від Чорнобильської катастрофи, погодився заморозити стратегічний об'єкт, хоча він був готовий майже на 85 відсотків. На тій переможній «зеленій» хвилі й народилась Кримська асоціація «Екологія і світ». Наразі її незмінний керівник Віктор Тарасенко, професор, доктор геолого-мінералогічних наук, затребуваний ще одним безглуздим викликом часу — дамбовим «форсажем» наших сусідів по той бік Керченської протоки. Віктор Сергійович — координатор створеної за рішенням уряду спільної російсько-української екологічної комісії. Вона, як відомо, має дати обгрунтований висновок щодо комплексу ризиків для протоки, загалом для Азово-Чорноморського басейну у зв'язку із загатою, яку кубанці насипали майже до острова Тузла. Часу в комісії вкрай мало: за місяць вона мусить дати свій «вердикт», але досі жодного разу не збиралася, хіба що під час поїздки кримчан до Краснодара члени комісії вперше побачили одне одного.
Продовження дуже вдалих кінофільмів рідко бувають такими ж вдалими. На десяту частину якогось «Чужого» або «Термінатора» глядачі йдуть не через те, що стрічка цікавіша чи принаймні не менш цікава за попередню, а просто за звичкою — йдуть доти, доки не переконаються, що наступний фільм дивитися вже немає сенсу, бо може бути тільки гірше. І добре, якщо до цього висновку кіноман приходить уже після п'ятої-шостої «серії» — тоді творці кіношного «мила» вже встигають «настригти» «зелених» і спокійно відправити своїх героїв на пенсію або в морг. Блокбастеру «Матриця» та його «батькам», схоже, пощастило менше.
