Лідер Народного руху Борис Тарасюк учора повідомив журналістам, що «блок партій «Наша Україна» вже зібрав більше 1 мільйона підписів за відставку Леоніда Кучми. Йдеться про підписи щодо початку процедури імпічменту Президента, які рухівці та їхні партнери по блоку почали збирати після «факту державної зради» гаранта — підписання із Росією угоди про ЄЕП.
Президенти, приїжджаючи з офіційним візитом до тієї чи іншої країни, полюбляють цитувати тамтешніх національних кумирів, насамперед літературних світочів і лідерів національно-визвольного руху. Звісно, не так вони полюбляють це цитувальне діло, може, не завжди й знаються на місцевому літературному колориті, як їм підказують розумні радники. Адже процитувати, приміром, в Ізраїлі Шолом Алейхема — це і шанобливо, і зворушливо. Словом, уміло підібрана цитата, це, пардон за каламбур, — як «троянди й виноград — красиве і корисне».
Європа поступово втрачає своє християнське обличчя. Старий континент поповнюється прибульцями з країн «третього світу», який є переважно мусульманським, а молоде покоління частіше відвідує кінотеатри та дискотеки, ніж храми. Показовим є приклад Голландії, де все більше християнських святинь зачиняються чи переобладнуються для некультового використання. Голландські ЗМІ повідомляють, що впродовж останніх десяти років закрилися 633 церкви. Частину з них уже переобладнано під бібліотеки, музеї та навіть житлові приміщення. Але частіше храми стоять пусткою.
Днями до Ватикану завітала доволі чудернацька делегація з Польщі. Кароль Войтила (таке ймення має Папа в миру) мав можливість не лише приємно зустрітися-погомоніти рідною мовою із земляками, а й приміряти на себе футболку національної збірної Польщі з футболу.
Чи повинні нащадки відповідати за діяння свого відомого попередника? Ніби ні. Але відтяти зв'язок з ним вони також не в змозі, навіть якби того дуже бажали. Кореспондент польської «Газети виборчої» Войцех Ягельський побував у Грузії та відвідав у Тбілісі потомків Йосипа Сталіна. Серед них є також повний тезка колишнього радянського диктатора. Йосипу Віссаріоновичу Джугашвілі тепер вісім років, і він ще не усвідомлює, ким був його прапрадід. Але дуже сумує за батьком, Віссаріоном, який майже рік тому виїхав з Грузії до Америки, звернувся по політичний притулок і, схоже, забирати свою сім'ю не збирається.
Європейська комісія критикує Швецію, закликаючи поважати законодавства ЄС стосовно безмитного перевезення велетенської кількості алкогольних напоїв та сигарет. Шведська влада відчайдушно захищає своє право оберігати здоров'я нації. Вільне пересування товарів є однією з п'яти засадничих свобод Європейського Союзу. 1993 року Єврокомісія погодилася з тим, що Швеція як виняток збереже свою систему державної монополії на алкогольні і тютюнові вироби. Але при цьому було залишено запис про вільний доступ до Швеції товарів з Данії, яка славиться своїм ліберальним ставленням до алкоголю.
Зовсім різний настрій був у прихильників «гри гулліверів» — Києва та Одеси — після позавчорашніх єврокубкових матчів — перші сумували з приводу поразки своїх улюбленців у Пермі від місцевого «Урал-Грейта», а другі раділи перемозі муніципального баскетбольного клубу над французьким «Нансі», яка, до того ж, стала першим успіхом представників Південної Пальміри у нинішньому розіграші Кубка ФІБА-Європа.
Після завершення кар'єри Андрієм та Наталією Медведєвими українські шанувальники тенісу звернули увагу на досить численну плеяду молодих майстрів ракетки. Хто з них зможе хоча б наблизитися до слави іменитих попередників, сказати важко. Занадто багато часу витрачається на перші етапи кар'єри, де набираються перші рейтингові очки. Не так просто знайти спонсора, який повірить у спортсмена і перспективу повернення грошей і одержання дивідендів, що можливо лише за умови участі у турнірах АТР світової серії. Поки ж українські тенісисти перебувають у стадії наближення до мрії, тому кожне очко у нижчих за рівнем «челенджерах» має вагу золота. Приємно, що все частіше молодим талантам України надається шанс виступати у таких турнірах удома, не витрачаючи стартовий капітал на далекі вояжі.
До написання цих рядків мене спонукало видовище «класичного» донецького дербі 15-го туру поточного вищолігового українського футбольного чемпіонату. Такий собі контрольно-тренувальний матч підвищеної обопільної відповідальності у рамках офіційного турніру. Кількість єдиноборств на пальцях перерахуєш; офіційна статистика фолів — аж 15 штук на двох (через лупу, певне, рахували); аж 4 взяття воріт (кооперативних, як у нетрадиційних шахах); та все решта на рівні. Ніякого порівняння з матчами ветеранів із заздалегідь запланованим загальним фуршетом.
