Сердешний Леонід Данилович — таки доведеться йому, мабуть, узяти на свої 65-річні плечі тягар третього президентства. Тобто другого, звісно, — Конституційному Суду все-таки видніше. Як наш дорогий Л.Д. не відмовлявся від честі бути обраним на свою посаду знову, та хіба може чуйне серце всенародно обраного Президента не зглянутися на благання свого народу? А народ уже благає...
Спершу висунутися знову Кучму «просили» тільки паперові громадські організації на кшталт «русскіх общин» Криму, однак чим ближче вибори, тим серйозніше беруться за справу технологи Банкової. І, схоже, боротьба за місце під сонцем уже почалася: позавчора Леоніда Даниловича закликали балотуватися на виборах-2004 учасники громадського форуму, який проходив у Луганську.

Така загроза міститься у проекті резолюції ПАРЄ з питання політичної кризи в Україні, яке розглядатиметься у Страсбурзі сьогодні. У проекті документа обумовлено, що нашу державу можуть вигнати з «європейського дому» у разі, якщо політична реформа здійснюватиметься з порушенням законодавства і неконституційними методами.

Сьогодні — чергова, вже 86-та, річниця битви під Крутами. Ця географічна назва стала символом жертовного опору українців більшовицькій навалі. Уже традиційно неподалік цієї станції в Борзнянському районі Чернігівської області відбудеться зорганізований Народним рухом мітинг пам'яті трагічно загиблих юнаків. У мітингу візьме участь лідер «Нашої України» Віктор Ющенко, інші представники блоку. Майже одночасно в Києві Президент Леонід Кучма покладе квіти до Пам'ятного знака героям Крутів.
Вшановуючи патріотів 1918-го, які свідомо пішли на смерть, варто приміряти їхнє сумління до свого. Порівняти тих молодих людей, запалених національною ідеєю, з їхніми нинішніми ровесниками...

Саме такий термін на роздуми — до п'ятниці — взяла міжвідомча група з питань використання нафтопроводу, розглянувши техніко-економічні висновки консалтингової компанії Energy Solutions. Про це повідомив учора керівник групи, він же — міністр енергетики України Сергій Єрмілов. Тим часом долю «труби» обговорюватимуть сьогодні і у Вашингтоні, куди, повідомляє «Інтерфакс-Україна», вилітає урядова делегація на чолі з «енергетичним» віце-прем'єром Андрієм Клюєвим для участі у першому засіданні українсько-американської робочої групи з питань Євроазіатського нафтотранспортного коридору. До складу делегації входить і уповноважений України з питань ЄАНТК Олександр Тодійчук.

Найкрутіший футбольний клуб України з найбільш розрекламованою, найрозкішнішою у всій Східній Європі тренувальною базою, сучасним стадіоном, оснащеним мільйонної вартості (в доларах, звісно) табло виявився... на межі банкрутства. Повірити в це майже неможливо, але в даних Державної податкової адміністрації сумніватися не можна. А за інформацією ДПАУ, чемпіон України та її футбольна гордість «Динамо» (Київ), що представляє однойменне АТ, минулого року не луснув лише дивом. Принаймні так стверджується у відповіді заступника голови ДПА на депутатський запит народного депутата від «Нашої України» Миколи Томенка.

Сьогодні українські пожежники відзначають професійне свято. Чесно кажучи, коли рятувальники й пожежники об’єдналися — в народну службу порятунку «01», було цікаво, а чи залишать вогнеборцям їхнє свято? Адже в рятувальників також є своє. Залишили. Без сумніву, цілком справедливо. Бо хто мав нагоду зустрітися з вогнем віч-на-віч, той знає, що насправді «червоний півень» — звірюка зажерлива і небезпечна, просто так не здається. З якою навіть люди цієї благородної професії говорять на «Ви». Тож бажаємо їм лише перемог у своїй роботі. І нехай цієї роботи буде якомога менше. Про один із таких героїчних буднів —

За радянських часів нехитрий витвір людства для ідентифікації окремої особи — паспорт — було перетворено на могутній інструмент знущання над людиною. Найбільша частина суспільства — селяни — взагалі була позбавлена права на отримання «серпастого, молоткастого, совєтского паспорта» і таким чином практично не мала можливості покинути свій «концтабір» — колгосп. Усіх решту паспорт прив'язував до місця роботи і місця проживання. Означення місця, де людина мешкає, вилилось у витончену єзуїтську систему прописки.
Незалежній Україні після десятирічної боротьби вдалося зламати цю практику і відмінити у 2001 році вказаний шедевр сталінських часів. Ідейно-правові основи нових цивілізованих підходів до цього питання було викладено в законопроекті народного депутата України Олега Зарубінського «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який нещодавно було підписано Президентом. Проте, зрозуміло, це не звільняє нас від певних проблем, бо, що не кажіть, але окрема людина, а тим більше суспільство, не можуть існувати у вигляді виокремлених особистостей, ніяким чином не зв'язаних між собою і державою.

Невелике місто на берегах Латориці. За останнім переписом тут проживає 80 тисяч мешканців. На третину менше, ніж в Ужгороді. За українськими мірками, Мукачів — великий райцентр. Але саме це місто останнім часом асоціюється із Закарпаттям. Кількість згадувань у всеукраїнських та світових мас-медіа про Мукачів далеко перевищила кількість згадувань про обласний центр.
Чому? Чи є тут глибинні причини, чи це тільки цьогочасна ситуація? Про це наша розмова з одним з найавторитетніших мукачівських дослідників — журналістом і краєзнавцем Мирославом Дочинцем.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув на своєму засіданні питання щодо ситуації, яка склалася у Мукачеві.
У своїй заяві Комітет висловив занепокоєння неспроможністю виконавчої та судової влад України вирішити у визначеному законодавством України порядку питання щодо легітимності обраного в червні 2003 року міського голови Мукачева В. Петьовки. Зазначене, на думку Комiтету, свідчить про потребу врегулювання у виборчому законодавстві України порядку розгляду судами спірних питань або порушень законодавства, що виникають у ході виборів.

Найближчими днями може бути заморожено дію на території Білорусі митної Конвенції щодо міжнародних дорожних перевезень (МДП). Це означає повне розорення білоруських перевізників, усунення Білорусі з ринку міжнародних транспортних послуг, втрату казною близько 500 мільйонів доларів на рік. У сусідньої Білорусі з'явилася перспектива переміщення величезного транзитного транспортного потоку на території України і балтійських держав.