Відкрили підпільний цех з виробництва спирту, що його обладнав у своєму гаражі 45-річний Володимир, мешканець одного із сіл Рівненського району, працівники рівненського УБОЗу. Навіть фахівці у цій галузі були здивовані, з яким завзяттям чоловік узявся за справу. Перебуваючи у Польщі, він мав нагоду ознайомитись із роботою місцевого цеху з виробництва спирту. Технологічний процес настільки зацікавив чоловіка, що він вирішив організувати власне виробництво на промисловій основі. Але вже на рідній землі.

Цю новину повідомив заступник голови Львівської обласної ради Андрій Парубій. Для монументу обрано майдан, який знаходиться на початку вулиці Степана Бандери, поруч — два залізничних вокзали — головний та приміський. Сам пам'ятник включає в себе шестиметрову скульптуру Степана Бандери та 30-метрову тріумфальну арку. Авторами проекту є відомі львівські скульптори Микола Посікіра та Микола Федик. Саме цей авторський колектив спорудив перший в Україні пам'ятник В'ячеславу Чорноволу в Золочеві Львівської області.

Повідомлення з села Дроздинь Рокитнівського району Рівненщини чимось нагадуть звістки про конфлікт між мирними мешканцями і предстаниками окупаційних військ. З початку року на ділянці українсько-білоруського кордону мешканці села Дроздинь уже двічі проявили груповий спротив прикордонникам застави, розташованої в селі Березово. Одного разу пограннаряд натрапив на колону з трьох тракторів iз причепами, двох вантажівок-всюдиходів ГАЗ-66 та однієї підводи, які під керуванням мешканців Дроздиня прямували з боку Білорусі. Вони були вщент завантажені відбірною деревиною. Прикордонники зробили спробу зупинити колону. Проте водій однієї з вантажівок спрямував своє авто прямісінько на прикордонників і замало не передавив їх. Прикордонники були змушені застосувати зброю і почали стріляти по колесах. Незважаючи на прострелені шини, водій зумів прорватися вантажівкою крізь заслін прикордонників і зник у напрямку рідного села.

Ще не вщухли пристрасті довкола ліквідації квіткового ринку в центрі Дніпропетровська, як новий скандал на цю ж тему — притіснення дрібних торговців — розгорівся в іншому місці. Хоча в даному випадку ситуація куди специфічніша. Більше того, її головні герої можуть і образитися від того, коли їх дрібними торговцями назвати. Адже вони — художники та майстри народної творчості. Навіть важко повірити, що на весь понадмільйонний Дніпропетровськ їхні роботи можна придбати лише в одному місці — на алеї посеред проспекту Карла Маркса, навпроти центрального універмагу. З'явилося воно чотири роки тому. Міська влада не тільки спеціально відвела для цього територію, а й обладнала її відповідно — постелили тротуарну плитку, спорудили навіс на колонах, однак обіцяний дах чомусь дотепер не зробили. Проте художники запевняють, що на все про все сюди вгатили аж півмільйона доларів.

На об'їзній дорозі, що вела з російського села Журавлівка, прикордонники застави «Липці» Харківського загону затримали автомобіль «УАЗ». Коли ж «бобика» оглянули, то з'ясувалося, що той під стелю завантажений «дарами природи». Свіжі яблука, гранати, виноград, ківі — загалом 1312 кілограмів, а також 123 кіло капусти та перцю наш співвітчизник, очевидно, планував збути на ринках Харкова.

Що це було чи, точніше, хто це був, залишається загадкою i для продавців ювелірної крамниці, розташованої в самому центрі Івано-Франківська, і для дебелих хлопців із приватних охоронних структур, котрі вартували тут-таки, в торговому залі. Але факт зникнення посеред білого дня двох «нерядових» коштовностей залишається фактом.

У компанії «AES Рівнеенерго» знову з'явились добровільні «помічники», які відвідують мешканців віддалених, навіть від райцентрів, селищ області. Називаються працівниками компанії і пропонують споживачам розрахуватись за електроенергію. Наприкінці минулого року від них постраждали мешканці Здолбунівського району. Виявивши ці факти, енергетики спільно з правоохоронцями і журналістами розпочали проти них серйозну кампанію.

Минулого року під час перебування у Вашингтоні д-у-у-уже виcoкопоставлений урядовець із Києва взявся розпитувати в одноплемінника, що вже мешкає у Штатах, як можна дозволу на це добитися якомога швидше. А на запитання співрозмовника, з чим пов'язана така необхідність, відповів: «Ти ж розумієш, як Ющенко стане Президентом, мені в Україні залишатися не можна».

...Неймовірно велика кількість мотоциклістів із лопатами — перше, що кинулося у вічі, щойно ми в'їхали в Бам. І одразу логічна думка: напевно, вони розгрібатимуть завали чи вантажитимуть залишки будівель на машини. Але я зрозуміла, навіщо цим людям «інструменти», тільки через кілька годин — ми приїхали на «свіжий» цвинтар... Саме сюди прямували мотоциклісти — тут досі ховають людей, що загинули під час землетрусу...
Жахлива іронія долі: землетрус стався у п'ятницю, близько 6-ї години ранку — тоді більшість мешканців Бама мирно спала у своїх оселях. Чоловіки, переважно, були на п'ятничній молитві в мечетях, а жінки та діти — у тих глиняних зубожілих халупах, які посипалися від перших же поштовхів. Тому найбільше загинуло жінок та дітей, бо мечеті вистояли... За останніми даними іранської влади, під завалами 25 грудня загинуло 45 тисяч жителів Бама (місцеві мешканці запевняють, що загиблих не менше 70 тисяч). Самого ж міста просто не стало... Понад 500 країн світу надали Ірану допомогу. Українські лікарі та рятувальники були першими серед тих, хто вирушив у зруйновану іранську провінцію...

Членові Соцпартії Юрію Луценку — 39 років, він не обтяжений особливими парламентськими та партійними регаліями, але є дуже цікавим співрозмовником як поінформований політик без комплексів, непримиренний опозиціонер-практик, блискучий стиліст і трибун. У 2000-2001 роках він увійшов до обойми впливових політичних активістів як співкоординатор акції «Україна без Кучми». Зараз знову настає «зоряний час» Юрія, адже на носі — нова і, судячи з усього, значно серйозніша та сильніша хвиля протестних виступів, і вона знову не обійдеться без «двигуна» Луценка. Про передумови та особливості «вулиці-2004» Луценко чимало розповів в інтерв'ю «УМ».