Hа перший погляд, усе, про що розповідають ці люди, схоже на фантастику. Однак самі вони зовсім не схожі ні на фантазерів, ні на шарлатанів. І реклама в газетах їм теж не потрібна, недарма в місцевій пресі вони навіть своїх імен називати не хочуть. Зате у відповідному списку обласного Центру здоров'я їхні імена як відомих біоенергоінформтерапевтів записано. Моє перше, заочне, знайомство з Лілею Гільовою та Василем Вітвіцьким почалося, знову ж таки, з майже фантастичної історії...

Як легко зруйнувати чуже життя — стерти людину так, нібито вона була намальована крейдою на асфальті, а не «прописана» кров'ю і плоттю у цьому світі. А потім прийти ввечері і сказати батькам, які саме в цей час зібрали на столі вечерю або, можливо, сіли перед телевізором дивитись новини, або просто чекали на сина. Ні, навіть не сказати, а так — випалити межі очі, що отакі-то, мовляв, справи: Юрія вашого знайшли повішеним на околиці міста. І, не чекаючи, поки ущухне перша хвиля удару, квапити старих сухими розпорядженнями: давайте, не стійте просто так, ловіть машину і гайда знімати його тіло з дерева, а потім відразу — на розтин. І щоб швидко було зроблено! Бо нема коли правоохоронцям гаяти час на вашого самогубцю, бо ваш син з його життям і смертю — то ваші проблеми, а державі, тобто представникам її влади (читай: міліції) до цього всього байдуже, вона (держава плюс міліція плюс прокуратура) умила руки, як Понтій Пілат, та спострерігає за процесом звіддаля. Не заважає і не втручається. Бо дійсно, чого втручатися? Раз із зашморгом на шиї — значить, самогубця. І не треба ніяких кримінальних справ, все й так ясно. Ну, а кому не все ясно — той, хвалити Бога, не при владі, а, отже, нічого в цьому світі й не вирішує.

Массачусетський технологічний інститут — поважний науковий заклад у США — склав список найбільш ненависних для народу винаходів. Цей щорічний рейтинг, відомий як «Індекс винаходів Lemelson-MIT», укладають за підсумками масштабного соціологічного опитування. Респондентам уже вісім років поспіль пропонується відповісти на запитання: «Яку технічну новинку ви ненавидите найбільше, але без неї все-таки не в змозі уявити своє життя?». Відповіді мали б допомогти у вивченні оцінок технічного прогресу простими смертними.

Дружина чоловікові зранку:
— Любий, ти вчора розмовляв уві сні.
— Ну буває...
— Але ти розмовляв по електронній пошті!!!

23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині народився Михайло Денисенко, відомий сьогодні кожному українцеві як Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Після Одеської духовної семінарії та Московської духовної академії 21-річний чернець з іменем Філарет, вирушає у тривалу дорогу, набуваючи все нового досвіду, умінь, санів: викладача, ректора Київської духовної семінарії, керуючого справами Українського екзархату, настоятеля київського Володимирського кафедрального собору, патріаршого екзарха в Середній Європі, ректора Московської духовної академії, митрополита, місцеблюстителя Московського патріархату... і патріарха Української православної церкви.

Завтра два веселих друга — Володимир Путін і Леонід Кучма — офіційно закриють ненависний багатьом Рік Росії в Україні, який для миролюбивості ще називали Роком культури Росії в Україні. Ніякого особливого культурного прориву не сталося, як каталася московська попса по містах і містечках України, так само вона каталася і в культурний рік, хіба тільки під завісу 2003-го, коли вже стало зрозуміло, що «спеціальної програми» не вийшло, посол Росії в Україні Віктор Черномирдін підключився до місцевих імпресаріо та допоміг їм «вичепити» в Київ таких грандів, як Валерій Гергієв чи Большой театр, яких дуже важко «зафрахтувати» без спецзавдання уряду. Як і в попередні роки Леонід Кучма час від часу посилав «привіти» діячам російської культури державного рівня, от і в середу наш Президент підписав вітальний адрес керівнику Державного академічного ансамблю народного танцю РФ Ігорю Мойсеєву у зв’язку з його 98-річчям. «Від усього серця поздоровляю Вас, нашого дорогого земляка, киянина, з днем народження. Присвятивши своє життя мистецтву танцю, Ви зробили величезний внесок у збагачення та примноження хореографічної спадщини російського, українського й багатьох інших народів світу. Ваша титанічна праця здобула Вам гарячу любов мільйонів глядачів», — написано в телеграмі.

Мабуть, проектанти бази відпочинку «Ватра» навіть не підозрювали, наскільки символічну назву дали пансіонату, що розташований у селі Майдан у Львівській області. Як інформує прес-служба управління МінНС у Львівській області, повідомлення про пожежу рятувальна служба Дрогобицького району отримала близько 20-ї години. На місце пожежі, що розташоване за 17 кілометрів від найближчої пожежної частини, від’їхала відразу 5 пожежних розрахунків із прилеглих міст. Проте добратися до «Ватри» було не так-то просто: пожежним автомобілям довелося долати серпантини зледенілої гірської дороги, якою навіть влітку важко їхати потужним авто.

Від сьогодні на території майже всієї України, окрім західних регіонів, очікуються складні погодні умови. Як повідомили «УМ» в Укргідрометцентрі, передбачається сніг і дощ, місцями сильні опади, налипання мокрого снігу, ожеледиця і заметілі. Особливо не тішать своїми прогнозами метеорологи кримчан: там передбачають сильні пориви вітру 25—30 метрів за секунду і чималі опади.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон виключив можливість своєї відставки у зв'язку із звинуваченнями в корупції — повідомило вчора ізраїльське громадське радіо. Радіостанція стверджує, що Шарон зробив таку заяву у виступі перед своїми найближчими співробітниками. Міністерство юстиції Ізраїлю повідомило позавчора, що прокуратура впродовж кількох наступних тижнів вирішить, чи звинуватити Шарона у взятті хабаря наприкінці 90-х років, коли він займав пост міністра закордонних справ. Прокуратура Тель-Авіва вже висунула офіційне звинувачення ізраїльському бізнесмену Давиду Аппелу у спробі підкупити Шарона за посередництвом його сина Гілада. Йдеться про хабар у розмірі 600—700 тис. доларів.

У Верховній Раді повно депутатів, які працюють не законодавцями, а натискачами на кнопки. Або, як каже спікер Литвин, «кнопкодавами». Той факт, що деякі народні обранці прогулюють засідання ВР «по-чорному», уже давно нікого не дивує. Але на тих парламентаріїв, які сподівалися тихенько відсидітися «в кутку» протягом усієї депутатської каденції в надії на те, що їхня бездіяльність буде непоміченою, чекало розчарування. Завдяки громадській організації «Лабораторія соціального аналізу Ф-4» про те, як активно вони «сачкують», наприкінці кожної сесії має змогу дізнатися вся Україна.