23 січня 1929 року в селі Благодатне на Донеччині народився Михайло Денисенко, відомий сьогодні кожному українцеві як Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Після Одеської духовної семінарії та Московської духовної академії 21-річний чернець з іменем Філарет, вирушає у тривалу дорогу, набуваючи все нового досвіду, умінь, санів: викладача, ректора Київської духовної семінарії, керуючого справами Українського екзархату, настоятеля київського Володимирського кафедрального собору, патріаршого екзарха в Середній Європі, ректора Московської духовної академії, митрополита, місцеблюстителя Московського патріархату... і патріарха Української православної церкви. З його ініціативи православний єпископат України ще 10 липня 1990 року звернувся до Священного синоду РПЦ, особисто Алексія ІІ, з проханням надати УПЦ самостійність в управлінні. Через два роки Всеукраїнський православний собор об'єднав УАПЦ і УПЦ в УПЦ Київського патріархату. Предстоятелем Церкви став патріарх Мстислав, а митрополит Філарет — його заступником. Після Володимира (Романюка) Всеукраїнський помісний собор обрав патріархом Київським і всієї Русі-України митрополита Філарета. А 1997 року архієрейський собор РПЦ оголосив предстоятелю УПЦ Київського патріархату анафему.
За понад 8 років правління патріарха Філарета УПЦ КП стала цілком сформованою помісною церквою. Має 33 єпархії (у 1995-му їх було 19), близько 3,5 тисячі парафій. Кількість церковних громад з 2000 зросла до 3600. Збільшилося духовних вузів, монастирів. За чисельністю прихильників Київський патріархат, згідно з дослідженнями, є вдвічі більшим за Московський патріархат в Україні. Одним із найважливіших досягнень патріархату за ці роки владика вважає переклад українською усіх богослужбових книг, яких є понад 20, та видання журналу «Православний вісник», щорічника «Український богослов», численних єпархіальних газет і журналів. Патріарх відживлює затерплі суглоби церковного організму, що тривалий час перебував у ізоляції серед довколишнього світу: численні міжнародні богословські конференції, листування з Константинопольським патріархатом та православними церквами Європи цьому, звісно ж, сприяють. Впевнено відчищає українську церкву від нашарувань, що наростали за століття асиміляції, знову нагадуючи і світові, і самим українцям про правдиві початки твореного князями і першими митрополитами осередку християнської духовності в Києві — «другому Єрусалимі». Владика стверджує, що українська церква — справа не тільки духівництва, а й держави. «Невіра в Бога призводить до того, що люди перестають довіряти один одному», — каже патріарх Філарет. Він вважає, що церква через моральність, духовність, заклик до власної совісті впливає на суспільство. І справа державного захисту громадян взаємопов'язана зі служінням Богові й ближнім. А константинопольський Вселенський патріарх (до канонічної території цього патріархату належить Україна) у своїй підтримці чи непідтримці церкви тієї чи іншої країни зважає на вибір її президента.
Патріарх повертає до духовної скарбниці українські цінності — поряд з іншими діячами відродження наголошував на потребі відбудови Михайлівського Золотоверхого собору, за його ініціативою Архієрейський собор канонізував митрополита Петра Могилу. Вiн переконаний, що українські святині — Києво-Печерська та Почаївська лаври — таки належатимуть помісній православній церкві.
Сьогодні з нагоди 75-ліття від дня народження Святійшого Патріарха у приміщенні Національної філармонії відбудеться урочисте засідання і концерт духовної музики. 24 січня з 17.00 до 19.30 у Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбудеться урочисте вечірнє богослужіння, а 25 січня з 10.00 до 13.30 — Божественна літургія, яку очолить Святійший Патріарх Філарет.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
