Смерть Бориса Березовського настала через повішення. Слідів боротьби на його тілі не виявлено.

Так лаконічно британська поліція відзвітувала про результати розтину тіла російського олігарха, якого минулої суботи виявили мертвим у його маєтку в Аскоті, що біля Лондона. Попри те, що висновок, здавалося б, напрошується сам собою — повішення без слідів боротьби мало б означати самогубство, — криміналісти наголошують: шукати в їхніх словах більше, ніж сказано, не варто. Адже надалі буде проведено ще токсикологічні та гістологічні експертизи, результати яких оприлюднять не раніше, ніж через кілька тижнів. Будинок Березовського залишається в поліцейському очепленні, туди не пускають навіть його колишню дружину з дітьми (хоча одразу після смерті Галина туди ненадовго «прорвалася»).

Один із найбагатших людей світу, колишній губернатор Чукотки Роман Абрамович, за один день збіднів на 132 мільйони доларів. Саме стільки коштували російському мільярдеру позавчорашні чутки про те, що його нібито заарештували у США. Ця розтиражована пресою новина одразу призвела до обвалу акцій належного Абрамовичу бізнесу. І байдуже, що представники олігарха повідомлення про арешт негайно спростували — процес уже пішов.

От і завершився — розпочавшись із несерйозної дати, 1 квітня 2012 року — наш Рік російської міфології. Чи міг він бути інакшим? І так, і ні. За фактами, безперечно, так: часом я навіть губився, бо стільки пам’ятних дат випадало на один тиждень, що вмістити їх в одну газетну колонку було неможливо, тож іноді доводилося жертвувати якимись більш відомими подіями на користь менш відомих. А от за тональністю цей рік не міг бути інакшим, бо така вже історія цієї країни. Звичайно, можна було б розпочати все спочатку, піти по другому колу, але чи варто? Розумному й так усе зрозуміло. Вдумливий читач може додати до окресленої мною канви власні спостереження, в тому числі й ті, що стосуються недавніх подій 2012 року, як, приміром, зникнення в Україні та поява в Москві російського опозиціонера Леоніда Розвозжаєва або трагедія міста Кримськ, після якої ті його кинуті напризволяще жителі, що залишилися живими, навряд чи голосуватимуть за «Єдину Росію».

Лічені години залишалися до краху банківської системи Кіпру, коли вчора під ранок Єврогрупа, Євроцентробанк, Міжнародний валютний фонд та президент Кіпру після 12–годинних переговорів досягли угоди щодо умов надання країні міжнародної допомоги в розмірі 10 млрд. євро. Як повідомляє «Євроньюз», згідно з умовами угоди, Кіпру доведеться закрити свій другий за розміром банк Popular Bank of Cyprus, також відомий як Laiki, та заморозити всі депозити, більші за 100 тис. євро. «Я хочу запевнити, що ці заходи не торкнуться депозитів до 100 тис. євро. Щодо цього не може бути жодних сумнівів. Сьогодні ми знову наголосили на тому, як важливо гарантувати такі депозити в Євросоюзі», — сказав голова Єврогрупи Єрун Дейсселблюм.

«Я втратив сенс. Я не знаю, що мені робити. Мені 67 років. І я не знаю, що мені далі робити».

Ще років двадцять тому уявити собі, що такі слова колись вилетять із вуст Бориса Березовського — одного з найбагатших і наймогутніших олігархів Росії — було просто немислимо. Минулої суботи тіло мільйонера було виявлено в його розкішному будинку в містечку Аскот неподалік Лондона. І однією з перших версій, яку розслідувала поліція, стало самогубство. Адже останнім часом Березовський справді втратив сенс життя...

Наші міста жили згідно з магдебурзьким правом. Наші студенти навчались у європейських університетах. Білоруська архітектура містить пам’ятки усіх архітектурних стилів, починаючи від романського та готики. Білоруські землі були східним форпостом Ренесансу та Реформації — культурно–суспільних та політичних явищ, які на цілі сторіччя визначили розвиток європейської цивілізації. Завдяки Францискові Скорині, наші предки у ту епоху четвертими в християнському світі отримали друковану Біблію своєю мовою. Раніше за англійців, французів, поляків… Написаний і виданий по–білоруськи Статут Великого Князівства Литовського 1588 року був найпрогресивнішим зведенням законів у тогочасній Європі.

Триденний візит президента США Барака Обами до Ізраїлю та Палестинської Автономії розпочався поза­вчора з непередбачуваної затримки. Броньований лімузин глави Білого дому, який очікував на нього в міжнародному аеропорту імені Бен–Гуріона, не завівся, і з американської бази в Йорданії терміново доставили гелікоптером запасний автомобіль. Але час не було згаяно, бо президент Ізраїлю Шимон Перес та прем’єр–міністр Беньямін Нетаньяху, які зустрічали високого гостя в аеропорту, розважили Обаму запланованою презентацією ізраїльських систем протиповітряної та протиракетної оборони.