Справа колишнього Прем'єр-міністра України псує репутацію нинішніх високопосадовців Росії. Як підтвердив позавчора в інтерв'ю російському телеканалу НТБ екс-заступник міністра фінансів РФ, а зараз — член Ради Федерації Андрій Вавилов, два тижні тому його затримали правоохоронні органи США для допиту в справі Павла Лазаренка.

Так склалося, що «звання» олігарха, яке народ сприймає як лайку, для багатіїв початку ХХІ століття стало такою собі перепусткою у «клуб найкрутіших». Для того, щоб іменуватися олігархом, недостатньо мати купу грошей і власний літак — без власних засобів масої інформації та політичної партії навіть мільйонер буде «просто мільйонером», і до «обраних» йому ще тягтися й тягтися. Але, за новою модою, крім власної політичної сили та бодай маленького телеканалу, нормальний олігарх пострадянського простору просто зобов'язаний мати якийсь спортивний клуб. Бажано, звісно, футбольний, адже, окрім того, що «футбол у нас популярний, він водночас останнім часом перетворився й на важливий бізнес». Так прокоментував у інтерв'ю Бі-Бі-Сі політолог Кость Бондаренко спортивно-політичну новину про те, що ще один український мільйонер придбав собі футбольну команду.

Драматичні зміни в Грузії, пов'язані з падінням корумпованого режиму, та обрання нової влади на демократичних виборах мали чималий резонанс в Україні. Ці події стали чудовим подарунком українській об'єднаній опозиції — вона отримала урок, як можна боротися і перемагати в умовах, котрі, за багатьма параметрами, є не менш складними, ніж в Україні. Українська влада отримала «останнє грузинське попередження». Я знаю, що деякі реалісти у владних колах вважають ймовірною можливість аналогічного соціального вибуху в Україні і заздалегідь готуються до нього.

«Подальше невиконання місцевими органами влади АР Крим узятих на себе зобов'язань перед основними виробниками хліба — ВАТ «Кримхліб» і підприємствами «Споживкооперації», може призвести до соціального вибуху в регіоні», — вважає виконавчий директор Всеукраїнської асоціації пекарів Михайло Міненко. — Якщо місцеві влади не почнуть компенсувати збитки від виробництва хліба соціальних сортів, його випуск, навіть з точки зору економічної логіки, може припинитися».

Тетяниного дня з нетерпінням чекали і чекають як студенти, так і Тетяни. Адже для багатьох він знаменує закінчення екзаменаційної сесії і початок довгоочікуваних канікул. Для тих, кому пощастило скласти всі іспити, цей день — чудовий привід влаштувати невеличке свято. Для Тетян — це ще й іменини.

Учора в Національній академії Державної прикордонної служби України, що в Хмельницькому, відбулося урочисте відкриття лінгвістичного класу, обладнаного за сприяння Посольства Німеччини в Україні, а також передача техніки та обладнання. Подарунки прикордонникам в особі голови Державної прикордонної служби України Олександра Мельникова передали постійний виконуючий обов'язки посла Німеччини в Україні пан Ханс Йохен Шмідт та представник Федеральної прикордонної охорони Німеччини при Посольстві Німеччини в Україні Клаус Лебер.

У середу й четвер хокейний Київ жив неймовірною подією: вперше після трирічної перерви матч за участю столичного клубу відбувався не на тісних, темних, віддалених від центру ковзанках, а на льоду світлого й просторого Палацу спорту. Слід дякувати новорічним гастролям московського театру на ковзанах та постановкам «Попелюшки» — трохи свята перепало й любителям «найшвидшої гри у світі». «Сокіл» у рамках чемпіонату СЄХЛ двічі приймав сенсацію сезону — білоруський «Гомель», який нещодавно посів друге місце на Континентальному кубку, програвши на престижному турнірі лише у фіналі.

В оптимістичній теорії кількох життів є один суттєвий мінус: її ланцюговий процес. Хочеться всього й відразу. Прикро усвідомлювати, що якась, можливо, навіть краща іпостась чекає на тебе в іншому житті, а зараз доводиться тішитися тим, що маєш. Хоча й з цією теорією, за великим бажанням, можна посперечатися.

Число в назві пояснили кількістю акторів, ательє (майстерня) — бо весь реквізит шиють поки що самі актори, вони ж вирішують технічні проблеми і таке інше. Керівник театру Ігор Талалаєвський, який уже тридцять років пропрацював на кону режисером, ставив Достоєвського, Булгакова, Набокова і, крім того, довгий час трудився на ниві шоу-бізнесу, обіцяє роботу, зовсім відмінну від того, що ми бачимо на всіх сучасних сценах.