Звістка, що ММК планують передати в оперативне управління його найбільшому кредиторові, Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», наробила галасу у вітчизняному металургійному світі. Фахівці найбільше сперечалися про те, що, власне, робитиме суто енергетичне відомство з такою (користуючись термінологією відомого анекдоту) «ряснотою води та пароплавів». Але вистачає дискусій і навколо економічних аспектів: оптимісти оцінюють несподівану новину як додатковий шанс, подарований вітчизняному супербанкруту, песимісти — як крах урядової програми виведення підприємства з кризи.

ПриватБанк став першим мультимільйонером карткового ринку в Україні. Частка банку на цьому ринку досягла 43 відсотків. Чи свідчить це про монополізацію ринку, на думку голови правління Олександра Дубiлета, говорити рано. Таке питання, зазначив він, можна буде розглянути крізь призму антимонопольного законодавства через чотири-п'ять років, і то з багатьма застереженнями. Адже законодавство як таке не забороняє нарощувати власну частку капіталу на тому чи іншому ринку в обсязі понад 35 відсотків, а лише застерігає від зловживань цим становищем. Про зловживання ж ПриватБанку, пов'язані з використанням високих технологій, не йдеться. Хоча й справді, з початку року обсяг випущених банком карт виріс у 1,8 раза, поки що з приводу цієї ситуації є тільки схвальні відгуки. «Коли сьогодні пластиковими картками користуються понад триста тисяч пенсіонерів, сотні тисяч студентів, працівників промислових підприємств, — зазначає пан Дубілет, — це говорить про те, що наші технології зрозумілі, зручні й потрібні будь-якому клієнту, незалежно від рівня його доходів і місця проживання».

Влада продовжує утримувати терпіння народу в лещатах обіцянок, що в цивілізованих країнах давно спричинило б соціальний вибух. Ми ж тільки бурчимо. А жаль! Чому б, приміром, молодим мамам Запоріжжя в ці передноворічні дні не застрайкувати?.. У майже мільйонному місті днями припинили діяльність усі молочні кухні, що продукували специфічний харч для малюків.

Відомий етнограф і археограф, член-кореспондент НАН України Всеволод Наулко позавчора відсвяткував своє 70-річчя у колі учнів, колег і друзів. З цієї нагоди в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАНУ (ІМФЕ) відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена вченому — «Проблеми сучасного народознавства» (адже в цьому інституті він пропрацював понад 10 років), а Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАНУ (де Всеволод Іванович очолює відділ пам'яток духовної культури) видав бібліографію та життєпис видатного науковця.

У замітці «Нафтопровід без страху?», яка вийшла в «УМ» 5 грудня, говорилося про недосконале страхування нафтопроводу «Одеса—Броди», а також про витік 110 тонн нафти з нафтогону «Дружба», який розслідувала Закарпатська прокуратура. Київське представництво британської компанії «Оукшотт Іншуаренс Консалтанс» у листі до нашої газети повідомляє наступне: «Ми брали участь у тендері, де подавали дві пропозиції: з перестрахування майна і перестрахування відповідальності даного підприємства. Наш партнер СК «Максима» виграв тендер щодо перестрахування майна, договір було укладено і перестраховано з нашою допомогою. Так що майно було застраховано і перестраховано якнайнадійніше. Що стосується договору страхування і перестрахування загальногромадянської відповідальності перед третіми особами (в їх числі й збитки від забруднення довкілля), заявляємо: ми, як й інші компанії, подавали свої пропозиції влітку 2003 року. Однак договір перестрахування відповідальності за нашою пропозицією чи за нашої допомогової участі не було укладено». «УМ» вибачається за прикру помилку.

На Черкащині в селі Млієве Городищенського району введено в дію опорний пункт міліції. Він є першим в області, який упорядковано толокою. Тамтешні підприємці вкупі з сільрадою, якою керує Валерій Черниш, вирішили скинутися й забезпечити умови роботи дільничного інспектора міліції і тим самим покласти край безкінечним набігам злодіїв на приватну власність.

Наша спортсменка і розумниця Лілія Подкопаєва — наочний приклад того, як здібні українці, пройшовши західні університети, можуть втілити в життя «американську мрію». Перше українське дітище Подкопаєвої — міжнародний турнір «Золота Лілія» — виявилося досить успішним, а його назва стала знаковою.

Ніяк не залишать у спокої українських стражів порядку спритні контрабандисти: днями працівники митної варти Чернігівської митниці, прикордонники, ДПС та податківці не пропустили через україно-російський кордон нелегальну вдяганку — 95 шкіряних та хутряних виробів. Мікроавтобус, який прямував на територію України з Російської Федерації, було зупинено в результаті спільної операції «Переогляд», ініційованої Чернігівською митницею. У салоні «Мерседеса», крім водія, знаходилося 13 пасажирів, кожен з яких заявив, що має при собі не більше 2—3 предметів верхнього одягу зі шкіри і хутра.

Мешканець Закарпаття, що перебрався у пошуках легкого хліба до столиці, швиденько знайшов для себе стабільний і непоганий заробіток: 38-річний чолов'яга пропонував своїм землякам, які також тимчасово мешкали у столиці, працевлаштування за кордоном — у Голландії, де заробітня платня перевищує 400 євро на місяць. Мовляв, робота досить легка — вирощування квітів, а гроші чималі. Довірливі мешканці віддавали шахраю по 400 доларів для оформлення документів та чекали дозволу на виїзд.

Глухонімі в Україні, як правило, мають лише два способи існування — жити на мізерну соціальну пенсію або шити спецодяг на підприємстві УТОГ. У Чернігові знайшли третій варіант. Тут уперше в Україні глухонімих стали навчати бізнесу.