Власне, більш як 500 кілометрів шляху вже пройдено. Від Севастополя до Дніпропетровська i до Києва. Можна їх називати першим етапом чи навіть розминкою, але, так би мовити, пом'якшуючих обставин не заперечити. Не по Антарктиді Гордієнко все ж мандрував, а по рідній Україні. Сам Сергій називає цей етап першим щаблем великого шляху нагору.

«Жив-був художник один... Будиночок він мав і... патологічно велике серце»; «Художник з донорським серцем малюватиме, якщо клопотання його родини не буде голосом волаючого в пустелі» — матеріали з такими заголовками «Україна молода» публікувала рік тому, відстежуючи долю Володимира Масалова, унікального пацієнта Запорізького центру кардіохірургії і трансплантації. 45-річному мешканцеві села Матвіївка Веселівського району професор Олександр Ніконенко імплантував донорське серце. Операція була другою в Україні і першою, що пройшла успішно!

У театральній майстерні «Сузір'я» панує творчий пошук і створюються живі вистави. Тут намагаються тримати марку «відданих мистецтву». Засновник та головний натхненник усіх подій, які відбуваються на цьому театральному острівці, Олексій Кужельний вже давно, як той чарівник Смарагдового міста, знає всі таємниці та вміє з нічого створити диво, у яке всі повірять і будуть після цього довго згадувати... З будь-якої речі він може створити світ, у будь-якій речі його побачить. Олексій Кужельний має талант нести в собі театр та створювати його навколо себе.

Новий рік приходить не завжди з подарунками. До Національної філармонії, наприклад, він приперся із Законом «Про гастрольну діяльність». І без того бідних музик обклали тривідсотковим податком за кожен концерт. Що це значить для пересічного глядача? «Подорожчають вхідні квитки, — пояснює Дмитро Остапенко, генеральний директор філармонії. — Не набагато, всього на одну-дві гривні. Куди ж дітись? Коли філармонія організовує виступ у провінційному містечку або в сільській школі, концерти завжди збиткові. А нас примушують іще знайти гроші для податкової. Крім того, на проведення кожного заходу повинні будемо купувати гастрольне посвідчення. Воно коштує великі гроші. Якщо не підняти ціни на квитки, філармонія багато втратить».

Наша заява викликана посиленням адміністративного тиску на культуру, що стає дедалі відчутнішим і набуває катастрофічних для українського суспільства масштабів. Спроба відселення Музею історії Києва з Кловського палацу, спроба захоплення автоматниками у камуфляжі будинку Національної спілки письменників України на Банковій, арешт керівника мистецького об'єднання «Дзига» Маркіяна Іващишина тепер — безпідставне звільнення Ігоря Ліхового з посади генерального директора Шевченківського національного заповідника у Каневі.

Російське шоу «Останній герой», сумлінно трансльоване нашим телебаченням, яке вже нібито нарешті завершилося «з кінцями», сподобалося багатьом. А багатьом і не сподобалося, бо після першої «каденції», за перипетіями якої глядачі спостерігали ще більш-менш уважно, «звичайних» героїв програми дивитися стало нецікаво. Тоді, як відомо, автори російського варіанта (сама ідея, звісно, передерта з аналогічного західного проекту) вигадали новий поворот — запросили до участі в програмі знаменитостей.

Чи багато треба людині, аби задерти носа? Такій людині, як Брітні Спірз, — зовсім трішки. І якщо в ролі поп-зірочки Брітні справді є чим запишатися — усе-таки кумир підлітків, збирає багатотисячні концерти, диски розходяться мільйонами, — то з акторським талантом у панночки Спірз явно не склалося. Принаймні режисери, які поступилися її благанням і запросили це голопупе дівча зніматися в епізоді фільму про суперагента Остіна Пауерса, і досі кривляться при одній згадці про Брітні-актрису.

Ексцентрична вдова лідера групи «Нірвана» Курта Кобейна, акторка і рок-виконавиця Кортні Лав, прославилася насамперед завдяки постійним скандалам, пов'язаним з її п'яними та «обкуреними» витівками. Потрапляючи у клініку, де «приводять до тями» алкоголіків та наркоманів, Кортні щоразу дає обіцянку взятися за розум, але рано чи пізно знову «зривається».

Неймовірно, але консервативна Британія перебуває за крок від революційного рішення. Кілька десятків членів парламенту Об'єднаного Королівства наполягають на тому, щоб скасувати інститут рицарства. І це при тому, що рицарем Британської імперії й досі мріє стати чи не кожен відомий чоловік, а «лауреатами» цього «звання» вже є такі знаменитості, як Елтон Джон, Пол Маккартні, Шон Коннері та чимало інших далеко не останніх у шоу-бізнесі та політиці осіб.

Так говорив начальник:
— У нашій організації не вміти користуватися комп'ютером дозволяється тільки мені!
— Уже й інтернет провели, і все одно, як шоста вечора — так жодної душі на роботі!
— Ти — випускник університету? Та ти його викидень!