— Коли жінки розмовляють найменше?
— У лютому...

Тепер севастопольці спатимуть спокійно у своїх домівках — сумнозвісну міну, що поставила на вуха українських фахівців та їх зарубіжних колег, успішно ліквідували в неділю. До операції, як уже повідомляла «УМ», готувалися ретельно, опікуючись, перш за все, безпекою місцевих мешканців. За участю спеціалістів Павлоградського хімічного заводу, Харківського інституту низьких температур, низки науково-дослідних установ Києва, Луганська, Москви та Санкт-Петербурга, була проведена експертна оцінка варіантів знешкодження міни: охолодження азотом, використання спеціальних бактерій, що могли б зруйнувати вибухівку, подрібнення вибухівки паро-повітряною сумішшю.

У той самий час, коли в Севастополі фахівці метикували, як знешкодити підступну морську міну, що тримала в напрузі все кримське місто, їхні подільські колеги майже ідентичну проблему розв'язали значно рішучіше. На Старокостянтинівському військовому полігоні заходилися ліквідовувати невикористані під час навчань боєприпаси. Та, схоже, щось не розрахували тамтешні специ. Бо в ході знешкодження смертоносних цяцьок добряче гримнуло на всю округу.

Школам найчастіше присвоюють імена їхніх найвідоміших, найуславленіших випускників. Рідше — найшанованіших директорів. Але в обох випадках роблять це, як правило, після відходу в таких людей в інший світ.
Цю традицію нещодавно порушили у Новосанжарському районі Полтавщини. Згідно з рішенням районної ради, Малоперещепинській школі присвоєно ім'я її колишнього директора Миколи Клименка. То був своєрідний подарунок ювіляру на 90-річчя. Тож на поважні іменини улюбленого вчителя до рідної школи з'їхалося чимало його учнів.

В яких тільки місцях упродовж останніх років галичани не знаходили документи та пропагандистську літературу національно-визвольної тематики, але в приміщенні храму, здається, ще не траплялося. Тому немало здивувалися несподіваній знахідці робітники, котрі розбирали вівтар давньої дерев'яної церкви в селі Комарів Галицького району, аби перенести старовинний іконостас до новозбудованого храму.

Ще одне життя гірника забрала підземна трагедія, що днями сталася на шахті імені Румянцева ДП «Артемвугілля». Причому загиблий пішов із життя за невідомих обставин і досі про останні його хвилини можна тільки здогадуватися.
Як повідомили «УМ» у центральному штабі воєнізованих гірничо-рятувальних частин, тіло свого колеги гірники шахти несподівано виявили на глибині 1210 метрів у зумпфі (спеціальний водозбірник). На місце пригоди виїхали гірничорятувальники горлівського загону №1 і невдовзі дістали потерпілого із дна зумпфу. За свідченням рятувальників, 21-річний шахтар був без чобіт та саморятівника, а ще з численними переломами. Остання обставина наводить на думку, що драма сталася внаслідок падіння потерпілого у шахтний ствол. Одна за яких саме обставин це сталося, досі залишається загадкою.

У молодої хмельничанки заболіло горло, це зимової пори може підстерегти кожного. Жінка вирішила оглянути хворе місце, скориставшись для цього чайною ложкою. Та один необачний рух — і підступний предмет опинився в животі. Годі й говорити, що відчувала у ті тривожні хвилини нещасна.

На цеглини, на яких зображено знак, схожий на герб Рюриковичів — тризуб, натрапили під час проведення будівельних робіт у центрі Рівного. Цеглини для будівельників — звична річ. Але вони все ж таки звернули на них увагу, оскільки з початку робіт неодноразово натрапляли на цікаві знахідки. Як розповіли «УМ» будівельники, одного разу ківш екскаватора вивернув із землі нагрівач води. Поруч знайшли ще один — теж старовинний, ручної роботи. Обидва були мідні, тому незабаром опинились на пункті прийому кольорових металів. Археологи, звичайно, знають, що будівельні роботи проходитимуть у історичній частині міста. Перед їх початком здійснюють археологічну експертизу і дають відповідний дозвіл. На жаль, коштів вистачило лише на поверхневе дослідження. Тому нині першими на археологічні знахідки натрапляють робітники. Цього разу вони відразу сповістили працівників відділу охорони культурної спадщини при обласному краєзнавчому музеї. Окрім цеглин, знайшли керамічний посуд XVI століття, підкову та гроші — мідний слід козацької доби.

Минулий рік для відомої авіакомпанії «Люфтганза» став найуспішнішим за час її роботи в Україні. Нею перевезено понад 120 тисяч пасажирів, що на 26 відсотків більше, ніж за попередній рік. Генеральний директор «Люфтганзи» в Україні Антоніо Куоко пов'язує такі успіхи з загальним економічним піднесенням на території нашої держави. Щоправда, у світовому контексті навіть приблизних показників з огляду на потужну конкуренцію та певний спад світової економіки досягти не вдалось. Приміром, пасажирів авіакомпанії, що входять до складу «Люфтганза Груп», перевезли на 1 відсоток більше, ніж минулоріч, а перевезення вантажів і пошти навіть зменшилися на 2,7 відсотка.

Позавчора увечері (за київським часом учора вночі) в Лос-Анджелесі пройшла 46-та щорічна церемонія вручення найвищих нагород американської музичної індустрії — «Греммі». Цього року нагороди вручали в 105 музичних категоріях, але головна увага була привернута до переможців у різноманітних стилях популярної музики, серед яких тріумфували молоді виконавці музики реп та ритм-енд-блюзу. Рекордну кількість «Греммі» — п'ять статуеток у вигляді грамофона — отримала співачка Бійонс Ноулз. Її пісня Dangerously in Love була відзначена за кращий жіночий ритм-енд-блюз вокал, а альбом, до якого вона ввійшла, було названо кращою платівкою року. Виконана нею у дуеті з репером Джей-Зет пісня Crazy in Love перемогла в категорії кращого поєднання вокалу в стилях ритм-енд-блюз та реп, а інший її дует iз виконавцем музики соул Лютером Вендроссом було визнано кращим вокалом ритм-енд-блюзу в дуеті. Сам Вендросс отримав ще три «Греммі» в інших категоріях, що присвячені музиці соул. Кращими новими виконавцями минулорічного музичного сезону було визнано членів рок-групи Evanescence.