Воно й не дивно, що в країні, де люди, яким усе ще дорогі ідеали цивілізованого суспільства та демократії, кусають лікті з приводу втрати ще кількох її останніх бастіонів, Президент від'їжджає до Баден-Бадена зі спокійним серцем: мовляв, цей рік був чи не найбільш вдалим. Авжеж, ця країна — країна навпаки. Найбільше мешканців тут зосереджено в крайніх хатах, і не підозрюють вони, що крайні садиби горять першими. Ці обивателі дивляться по брехливих телевізорах сюжети про грузинську революцію так само індиферентно, як і, скажімо, про нові тенденції в образотворчому мистецтві австралійських аборигенів. Для цих обивателів існує одна паралель — та, на якій вони живуть, себто більш або менш успішно виживають, решта їм паралельно. Тому й у день початку політичної реформи, прямо пов'язаної з усікновення Конституції на всенародне право обирати Президента, цього самого народу під стінами парламенту — душ від сили двадцять. А в день «парнокопитного» (тобто обома руками) голосування «більшовиків» за перше читання цього закону під вікнами Верховної Ради немає нікого, хто сказав би: «Щось не теє ви, хлопці, робите».

Рік, що минає, міністр аграрної політики Сергій Рижук вважає для села складним, але, на відміну від своїх критиків, не убивчим. Він каже, що відчуває щоденні селянські труднощі всіма фібрами своєї душі й знає, як вивести галузь із кризи після неврожайного 2003 року. Ми свідомо не говорили про підвищення цін на хліб, з яким народ уже змирився як з неминучим, а спробували розпитати про не менш важливе — чого чекати селянам від уряду в наступному, 2004-му, році. Отже, читайте його підсумково-новорічне інтерв'ю «УМ», яке за спільною згодою ми друкуємо без коментарів.

З 1 січня сумлінні платники податків — фізичні особи — сплачуватимуть 13 відсотків податку замість теперішньої ставки, що має «вилку» вiд 10 до 40 відсотків. Для фізичних осіб також вводиться норма соціальної пільги: ті, чий щомісячний прибуток не перевищує 510 гривень, матимуть «податкову знижку» розміром у 30 відсотків від діючого розміру мінімальної зарплати. Урядовці сподіваються, що таким чином вдасться знизити податковий тиск і, як наслідок, вивести з тіні частину зарплати, відповідно, збільшити надходження до бюджету. Минулого 2002 року фактичні надходження до держбюджету за рахунок податку з громадян становили 10 мільярдів 823 мільйони гривень, цього — 2003 року, — за планами, вони складуть 11 мільярдів 883 мільйони.

Iдея моделювання того чи іншого судового процесу над відомою особою повсякчас рівною мірою приваблює як науковців-гуманітаріїв, так і майстрів «красного письменства». В цьому контексті варто згадати хоча б поему Ліни Костенко «Маруся Чурай». Починається вона згадкою про пожежу у Полтаві, яка у XVII столітті знищила всі магістратські книги, де могли б бути відомості про головну героїню: «А що, якби знайшлася хоч одна — / В монастирі десь або на горищі?/ Якби вцілiла в тому пожарищі — / Немов неопалима купина?». Але оскільки це «якби» не справдилося, авторка розгортає перед читачем сувій власного бачення тодішніх подій. У випадку ж, про який iтиметься у даній публікації, фантазувати не доведеться. Джерел, які стосуються суду Синедріону над Ісусом Христом (саме ця тема, хай і не зовсім новорічно-різдвяна, розглядатиметься «Україною молодою»), не бракує — це передусім чотири Євангелія та значна кількість апокрифічної літератури. От тільки проблема в тому, що названі джерела вступають у суперечку як між собою, так і з реаліями двотисячолітньої давнини, зокрема з деякими елементами римського права, іудейської судової практики тощо. Яким був суд над Ісусом за версією євангелістів — про це нам відомо з Біблії. Яким він однозначно бути не міг — про це говорять сучасні знавці історії та старожитностей. Отже, слово — їм.

Найелегантнішою жінкою 2003 року визнано королеву Йорданії Ранію. Її йорданська величність після загибелі принцеси Діани стала найпомітнішою леді королівського роду у світі, адже, окрім природної вроди й вишуканих манер, має ще й неабиякий розум та чудову освіту (33-річна Ранія закінчила юридичний факультет Каїрського університету й кілька років тому отримала «звання» почесного доктора права). Не дивно, що читачі популярного західного журналу Hello! одностайно віддали їй пальму першості в опитуванні щодо еталону елегантності серед відомих дам шоу-бізнесу та політики. Перша леді Йорданії, палестинка за походженням, має фігуру моделі й поставу справжньої королеви, тому, за визначенням її улюбленого модельєра Джорджіо Армані, бездоганно виглядає в будь-якому вбранні — від традиційного арабського костюму й вечірньої сукні до звичайної футболки з джинсами. Її йорданська величність, до речі, виявилася в цьому рейтингу єдиною непредставницею шоу-бізнесу. Інші найелегантніші пані — винятково зірки Голлівуду.

Для того, щоб підглядати за зірками (з фотоапаратом, звісно), фахові папараці ладні піти на все. І вдається їм, щиро кажучи, чимало: дехто, ризикуючи життям, примудряється «ловити» знаменитостей в об'єктив камери, звисаючи з даху догори ногами й витріщаючись у вікно, інші дивують публіку, встигнувши сфотографувати об'єкт «полювання», пролітаючи на водних лижах повз пляж, на якому ніжиться відома особа. А ще хтось демонструє чудеса акторської майстерності, як-от двоє папараці, котрі заради того, щоб відзняти Ніколь Кідман, пройшли суворий відбір у знімальну групу нового рекламного відеоролика парфумів «Шанель № 5», «обличчям» якого є саме Ніколь.

Компанія «Пепсі-кола» знову змінила своє рекламне «обличчя». «Пепсі» завжди працювала тільки з найуспішнішими представниками шоу-бізнесу, тому потрапити на її рекламні плакати мріє не одна зірка. Свого часу газовані напої цієї компанії пропагували Майкл Джексон, Брітні Спірз, Роббі Уїльямз та колишня солістка групи «Дестініз чайлд» Бейонс Ноулз. Але їхні часи позаду — тепер «Пепсі» обирає Пінк.

Якщо в людини надто багато грошей і не бракує честолюбства, вона обов'язково прагне якось «випендритися» перед собі подібними багатіями. Що ж тоді казати про країну, в якій таким характеристикам відповідає добра половина мешканців? Об’єднані Арабські Емірати — саме такий випадок. Тільки уявіть собі: ці «крутелики» вирішили організувати гірськолижний курорт... у пустелі! Як переказує «Форум», у гарячих пісках поблизу столиці ОАЕ, міста Дубаї, буде збудована крижана гора, і вже через два роки «об'єднані араби» та заможні туристи зможуть насолоджуватися палючим аравійським сонцем, з'їжджаючи з гірки на лижах чи санчатах.

— Скажіть, будь ласка, цей автобус доїде до торгового центру?
— Нет, не доєдет, — сказав шахід, заходячи в салон.

Святкування і відзначення — це дві великі різниці, чи не так? У майже дворічної давності указі президента Кучми йшлося про відзначення 350-річчя Переяславської ради, сьогодні на урядових зібраннях обговорюється підготування до святкування цього «ювілею», про що урочистим голосом повідомляє дикторка по радіо. На червоному (бо неділя) аркуші «Народного календаря» за 18 січня 2004 року читаємо: «350 років тому Переяславська рада ухвалила об'єднати Україну з Росією». І далі — слова Шевченка, які поет писав «зовсім не про це»: «Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити, братам добрим добро певне пожить, не ділити?». Упродовж 33 років «Народний календар» упорядковує Анастасія Онищенко, з них всього 12 — незалежних. Утім тематика і лексика календаря з кожним роком все ближчає до «звичного стану речей». Хто привчив до такого стану і постійно про нього нагадує? Відповіддю може стати роз'яснення співробітниці Російського медіа-центру в Києві, де минулої суботи відбувся «круглий стіл» «Переяславская рада 1654 года: Поиск общего видения истории. Позиция украинских и российских ученых»: «На самом деле мало журналистов хотят писать о Переяславской раде, а ведь юбилей приближается. В Украине был учрежден государственный оргкомитет во главе с Дмитрием Табачником, но он, кажется, так и не собирается ничего делать. И мы хотим через прессу расшевелить государство, чтобы праздновали поактивней».