Позавчора Президент України Леонід Кучма підписав указ про заміщення вакантних посад послів України в Аргентині, Румунії та Литві. Подія, здавалося б, досить ординарна, але не з огляду на особи нових дипломатів та місця, що вони обійняли. По-перше, своїм розпорядженням Президент воскресив «посольське тіло» Олександра Никоненка, на дипломатичній кар'єрі якого вже поставили хрест. У нашій пам'яті ще свіжі спогади про неприємну історію, в яку потрапив тодішній посол України в Польщі через керування авто у нетверезому стані та бійку з поліціянтами. Тоді Никоненка екстренно відкликали з Варшави. Тепер емоційний дипломат очолюватиме українську амбасаду в Аргентині.

На розгляд грузинського парламенту президент Саакашвілі представив кандидатуру цивільного міністра оборони країни — 37-річного Гели Бежуашвілі. Досі пан Гежа був заступником керівника оборонного відомства. Це буде вже третій в уряді мінiстр, який свого часу вчився з нинішнім грузинським президентом.

Опозиційна «трійка» у складі «Нашої України», Блоку Юлії Тимошенко і Соціалістичної партії не просто не розпалася після голосування у ВР 3 лютого по політреформі, а й напрацьовує конкретні домовленості щодо спільних політичних та економічних дій на період до й після президентських виборів. Цим представники трьох політичних сил активно й безпосередньо займаються впродовж п'яти останніх днів, повідомив на вчорашній прес-конференції керівник офісу «НУ», народний депутат Олег Рибачук. За його словами, «трійка» вимальовує для себе план роботи на перші сто днів після виборів Президента у разі їх успішного результату для опозиції. Рибачук наразі не додає подробиць, зазначаючи лише, що економічна програма діяльності після виборів обговорювалася з експертами Світового банку. Окрім того, «Наша Україна» намагається переконати соціалістів у необхідності запровадити в дію політичну реформу тільки після парламентських виборів 2006 року, які мають пройти на пропорційній основі.

Учора Президент Леонід Кучма з одноденним робочим візитом побував у Варшаві, компенсувавши таким чином дефіцит спілкування зі своїм польським колегою Олександром Кваснєвським, зустріч із яким попередньо було домовлено на 19 січня (однак тоді українська сторона перенесла консультації). Тем для консультацій накопичилося чимало, а деякі навіть актуалізувалися, як, наприклад, продовження гілки нафтогону «Одеса—Броди» до Гданська — після недавнього рішення українського уряду про доцільність використання цього трубопроводу для транспортування нафти на захід. «Одеса—Броди—Гданськ» стала найпредметнішою темою у вчорашніх президентських перемовинах. Крім того, як повідомила учора вранці Олена Громницька, прес-секретарка Президента України, Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський планували до обговорення проведення Року Польщі в Україні (він стартує 30 березня), співробітництво польських та українських контингентів у Іраку та бізнес-співпрацю у відновленні Іраку, прикордонне співробітництво. Очевидно, що темою варшавських переговорів стали й наслідки для України вступу Польщі в Євросоюз, де-юре з 1 травня, про що вчора анонсував журналістам радник Кваснєвського з міжнародної політики Анджей Майковський. Учора надвечір, коли це число «УМ» готувалося до друку, обидва президенти планували провести прес-конференцію.

Виступаючи позавчора під вечір в ефірі радіо «Ехо Москви», кандидат у президенти РФ Іван Рибкін не зміг, бо, напевно, не дуже хотів, прояснити причини і подробиці свого дивного зникнення. У Києві, коли почув по українському радіо про те, що його розшукує московська міліція, Рибкін «тільки здивувався, але не став нікому дзвонити». Тут нагадаємо, що Рибкін зник з дому на чотири дні, і здивування викликає саме те, чому здивувався він, зачувши, що його подано у розшук. «Я начебто нікуди й не зникав, тільки переночував у свого приятеля. Поїздка моя була діловою, а не розважальною», — пояснив кандидат, який до часу ефіру встиг оговтатися.

Когорту так званих номенклатурних працівників недаремно порівнюють із колодою карт. Як би ретельно не перетасовувалися шістки, королі й тузи — проте деінде виникне добре знайоме обличчя. Причому нерідко це обличчя буває добре знайоме через недобрі справи. Нікого, мабуть, не здивую, якщо мова знову піде про тих, хто має професійно охороняти від зазіхань букву закону.

Уже в суботу журі Берлінського міжнародного кінофестивалю назве тих, хто одержить «Золотого» та цілий виводок «срібних ведмедів» (чому сей звір? А все просто — він є символом Берліна). Поки що важко сказати, хто саме здобуде найвищі і найбажаніші нагороди. Конкурсна програма доволі рівна, і поки у ній не спостережено очевидних лідерів.

Зі стін донецької школи №57 у 1981 році вийшов випускник, який згодом став її справжньою гордістю. Про шкільні роки олімпійського чемпіона, шестикратного чемпіона світу зі стрибків із жердиною Сергія Бубки донедавна можна було дізнатися у шкільному мізеї. Тут зокрема зберігається і випускний альбом чемпіона, що його випускник так і не встиг отримати, бо поїхав на змагання. А тепер у приміщенні школи з'явилася і меморіальна дошка, яка всім, хто вміє читати російською, повідомляє, що у 57-й школі з 1979 по 1981 роки вчився видатний спортсмен XX сторіччя і Герой України.

Чим ближче до виборів, тим більше новин приходить про наступ влади та її сателітів на медіа-фронті. Б'ють по святая святих демократії — незалежних і опозиційних засобах масової інформації. Громадськість ще не оговталася від судового рішення закрити наймасовішу антивладну газету «Сільські вісті», а маховик репресій зазіхнув на радіо «Свобода» — найдоступнішу серед поважних інформаційно-політичних станцій, яка у форматі FM вела щоденне кількагодинне мовлення на хвилях радіо «Довіра».
Трапилося це позавчора: журналісти «Свободи» отримали листа з радіостанції «Довіра» від її нових керівників. Вони вирішили зняти «Свободу» з ефіру всеукраїнської FM-мережі «Довіри», починаючи з 17 лютого, або ж закликали домовитися «про зміну формату програм».