Українські співаки, музиканти, автори та продюсери нарешті почали відверто обговорювати ефірну блокаду, в якій опинилася сучасна українська естрада. Ні для кого не секрет, що наше радіо і телебачення в музичному плані — це переважно іноземний продукт. Докотилися навіть до того, що Олегові Скрипці відмовили на кількох радіостанціях, мотивуючи — не формат, а насправді вимагаючи грошей. Та все ж дотепер не було жодної реакції на такий розклад. І ось нещодавно продюсер і телережисер Олександр Зирін, директор агенції «ЛІСА-СТАР», продюсер та творчий керівник «Оркестру Янки Козир» Олександр Литовка, музикант Олексій Ткачук і керівник інтернет-проекту «Телекритика» Наталя Лігачова промоніторили за жовтень і листопад минулого року ефір музичних телеканалів «М1», «ОТV» та «Ентер-м'юзік». Наслідок, як повідомив Олександр Зирін на прес-конференції в Києво-Могилянській академії, — хто хапався за серце, хто — за голову. Відсоток вітчизняного продукту на цих каналах мізерний, в середньому — 22,7. А на радіостанціях узагалі — 10 відсотків. Хоч у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» чітко прописано, що з метою захисту інтересів національного телерадіовиробництва... не менше половини ефіру кожної телерадіоорганізації мають становити передачі (фільми), виготовлені в Україні» (стаття 8).

Поки «профільні» німецькі служби розмірковують над тим, чи можна вважати інформацію, розповсюджену генерал-майором Валерієм Кравченком, достатньою підставою для того, аби взяти опального СБУшника під захист від переслідувань української влади, його безпосереднє начальство всіляко намагається відмити заплямований мундир. Позавчора Служба безпеки офіційно звернулася до Генеральної прокуратури «у зв'язку з розповсюдженням генерал-майором Кравченком заяв у ЗМІ про факти порушення чинного законодавства в діяльності Служби безпеки». Як сказано в офіційному повідомленні СБУ, розміщеному на інтернет-сторінці цієї установи, Служба «готова надати представникам Генпрокуратури всі необхідні документи щодо її діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України», — повідомляє прес-центр Служби безпеки України. Аби лише «генеральні прокурори» перевірили, наскільки ті Кравченкові факти правдиві, й розібралися, хто ж насправді «поганий хлопець» — обурений «злочинною діяльністю режиму» генерал-майор чи «головний розвідник» Олег Синянський або керівник СБУ Ігор Смешко.

Завжди корисно скористатися чужим досвідом, особливо якщо він позитивний. Хтозна, чи можна дати «плюсову» оцінку діяльності парламентів України та Росії, але так чи інакше, «досвідом в облаштуванні роботи» Верховної Ради та Державної Думи їхні лідери збираються дiлитися. Точніше, активно обмінюються ним, судячи з того, з яким задоволенням спікер ВР Володимир Литвин оцінював співпрацю зі своїми російськими колегами на зустрічі з головою російського парламенту Борисом Гризловим, який позавчора надвечір завітав до України з офіційним візитом.

Ухвалу «Про збір за право використання місцевої символіки» депутати Львівської міськради прийняли ще 29 травня минулого року. Відповідно до цього рішення підприємства та фірми, що використовували найпопулярніші символи Львова — герби, історичні назви тощо — з комерційною метою, мали сплачувати скарбниці міста 0,1 відсотка від вартості виробленої продукції, а приватні підприємці — п'ять неоподатковуваних мінімумів на рік. Як передбачили львівські депутати, ці кошти спрямовуються на реставрацію пам'яток архітектури міста Лева.

«Східна Україна за «Нашу Україну» не голосуватиме» — цей міф опоненти Віктора Ющенка та залежні від них засоби мас-медіа старанно втовкмачували у свідомість електорату напередодні парламентських виборів. І хоча два роки тому результати голосування довели, що прихильників у «наших» не бракує не лише на заході, а й на сході держави, чим ближче до жовтня, тим старанніше провладні ЗМІ «розкручують» свою стару байку про «Ющенка-західняка». А слобожани, донеччани, кримчани, одесити й інші «східняки» слухають та все більше приєднуються до лав Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!».

Позавчора надвечір російський президент Володимир Путін оголосив про дивне, як його оцінюють зараз у цій країні, рішення про відставку уряду. Дивне насамперед тому, що новий президент, котрого росіяни оберуть 14 березня і котрим, безсумнівно, стане Путін, мусить сформувати новий уряд (або пролонгувати дію нинішнього). Російський керівник мотивував свої дії досить туманно. «Те, що відбувається, — це практично плановий захід. Навіщо це було влаштовувати за три тижні до виборів? На це у мене є дві причини — політична й адміністративно-організаційна», — цитує РІА «Новости» президента РФ. Утім Путін так і не конкретизував жодної зі згаданих мотивацій. Найпопулярніша версія в обговоренні політологів — В.В.П. остаточно розпрощався з єльцинською епохою, відсторонивши від посади Касьянова — грамотного функціонера ще «часів Бориса Миколайовича». Єдине, що достеменно відомо росіянам на сьогоднішній день, — це те, що в.о. прем'єр-міністра став Віктор Христенко, який піднявся по службових сходинках на один щабель вище.

Наприкінці минулого тижня прес-служба білоруського президента оприлюднила інформацію про останні відставки й арешти, найгучніший з яких — голови Національної державної телерадіокомпанії Єгора Рибакова, «найвірнішого з вірних», одного з фаворитів Лукашенка. Падіння Рибакова не пророкували навіть найсміливіші аналітики.
Як і у випадку з недавно заарештованою керуючою справами президента Галиною Журавковою, офіційна інформація починається зі слів: «У п'ятницю пообіді Генеральний прокурор Віктор Шейман з'явився з доповіддю до президента...». Знаменно, до речі, що і Шейман, і Рибаков — люди 1994 року, стовпи того самого почту перших соратників Лукашенка, який і зробив свого часу настільки неймовірного короля. Однак із президентського кабінету Віктор Шейман вийшов з указом про відлучення Рибакова від посади й усним «добром» Лукашенка на вжиття найсуворіших заходів щодо свого фаворита.

Учора в рамках дводенного візиту до Литви українська делегація на чолі з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком остаточно вирішила питання про встановлення м'якших візових правил між обома державами. Костянтин Грищенко та його литовський колега Антанас Вальоніс підписали міжурядову угоду про умови поїздок громадян. Як зазначив керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, з підписанням та набуттям чинності цієї угоди буде створено сприятливіші умови для подорожей українців, ніж це було в тимчасовій угоді про взаємні поїздки громадян, підписаній у вересні 1996 року.

Як і обіцяв міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, дипломатична місія України в Багдаді відновиться уже найближчим часом, а точніше — у перших числах березня, про що повідомила прес-служба МЗС. Тим часом в іракській столиці вже декілька днів працює так звана передова група, що займається підготовкою відновлення роботи нашої амбасади, а також торговельно-економічної місії при ній. Наразі робота 16 диппіонерів полягає в налагодженні умов безпеки і захисту роботи майбутнього представництва.

Минулого року черкаські селяни змогли розкошелитися всього на 118 новеньких тракторів та 60 комбайнів. На це було витрачено 38 мільйонів гривень, важко зароблених мозолями хліборобів Шевченкового краю. Дозволити собі таку розкіш, як оновлена техніка, змогли тільки найбільш сильні господарства. А таких в області не так і багато, якщо весь агропромисловий комплекс Черкащини торік «наврожаїв» прибутку у 17 мільйонів гривень. Так що чимало селян знову будуть молитися на своїх доморощених Кулібіних, здатних iз руїни скласти техніку, яка й виоре, й викосить та вимолотить.