Тридцять шість осіб отримали дозвіл на придбання та носіння пістолетів, що стріляють гумовими кулями, назвавшись у дозвільній системі обласного Управління МВС позаштатними журналістами. Адже працівники преси входять до офіційного переліку осіб, які мають право на таку зброю. Проте, як з'ясувалося під час перевірки, проведеної прокуратурою області, більшість із вказаних позаштатних журналістів протягом тривалого часу з редакціями ЗМІ не співпрацювали.

Проаналізувавши результати перевірок місцевих екологічних служб, депутати Тернопільської облради вирішили встановити тимчасовий мораторій на промисловий вилов риби в річці Дністер на території регіону. Зараз зафіксовано катастрофічне зменшення у Дністрі таких видів риби, як судак, короп, лящ, сом, відтак якщо ситуація не зміниться, вони просто опиняться на межі вимирання.

Про обов'язкове поєдання у нашому житті прекрасного й корисного відомо ще з шкільних років завдяки творчості класика української поезії — Максима Рильського. А ось прикордонники й митники, які несуть службу на українсько-російському кордоні, мають гарну можливість підкріплювати пройдений матеріал ще й свіжими спостереженнями. Адже на прекрасне та корисне періодично орієнтуються також і порушники кордону. Точніше порушниці.

Нарешті з полегшенням зітхнули рятувальники Братського району Миколаївщини. На ноги їх підняли ще в суботу близько 16 години. Ситуація й справді вимагала негайного втручання: на залізничній станції Людмилівка стався витік метанолу технічного, або метилового спирту. А його пари з повітрям утворюють вибухонебезпечну суміш, для займання якої достатньо навіть іскри. Це, в свою чергу могло спричинити ланцюгову реакцію: увесь пот яг, що складався із 58 (!) цистерн, заповнених метанолом, міг злетіти в повітря.

Подружжя Костіних із двома дітьми опинилося в Дніпропетровську як біженці ще чотири роки тому. Поселилися вони в одній із квартир по вулиці Героїв Сталінграда, що була прихистком для осіб без певного місця проживання. Сусіди це сприйняли за бальзам на душу. Адже біженці виявилися людьми дбайливими та охайними, довівши оселю до пуття.

Основною подією святкування 100-річчя заснування Національного музею у Львові буде відкриття постійної експозиції, присвяченої фундатору музею Андрею Шептицькому, та залу Богородчанського іконостасу. Музейники сподіваються, що реставрацію та монтаж іконостасу вдасться завершити до 13 грудня, коли розпочнуться урочистості. Дата не є випадковою, адже саме цього дня відзначав свої іменини митрополит Андрей. Його пам'ять у музеї шанують — саме коштом митрополита було споруджено розкішний музейний корпус на вулиці Драгоманова, 42, відбирались кращі твори українського мистецтва, які й стали основою збірки Національного.

Навесні завжди хочеться кудись за горизонт. Може, в Цюріх, може, в Амстердам-Будапешт, і вже напевне в Париж. Але в квітні можна не виїздити за прикордонні стовпці, а спокійно залишитися у Києві, або поїхати в Харків, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк чи Одесу і там ви застанете якщо не Париж, то Францію точно — із 1 по 30 квітня у нас проходитимуть Дні французької культури. Мовою дипломатів, якою дуже добре володіє Посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, це звучить так: «Напередодні вступу до ЄС нових членів ми хотіли показати, яким важливим партнером є для нас Україна».

Ранок. За спиною матушки Марії — село. Навколо — жита. Вона йде в сусідню Тернівку до церкви. Раптом від панської економії вилітає на чорному коні він, Антихрист. «Іди до мене сьогодні!». Його очі-вуглини пропалюють Марфу наскрізь. Перелякана жінка біжить додому і чекає, поки повернеться з міста чоловік. На другий день чорний вихор налетів на матушку, зірвав її з місця й поніс у снопи. А скільки він бавився з Марією, ніхто вже не дізнається. Бо по тому вона ходила й питала в усіх, де любий Антихрист. І завернуть її додому, а вона все одно ходить, шукає того виродка на коні. Знайшла... В очереті, без одягу, мертва.

Мене по-справжньому тішить те, що останні десять років я нічого читати не мушу. Жодні мої обов'язки ніяк не пов'язані з необхідністю читати. Моє щоденне життя так само цілком не може залежати від того, що треба було би вичитати з газет. Тому можу це робити тоді, коли хочу, і так, як мені хочеться.

В'ячеслав Піховшек на критику не ображається. Він просто вважає, що всі, кого нудить від щоденного (для глядачів «Епіцентру» на телеканалі «Студія 1+1» — щотижневого) змагання Славка із самим собою (як нижче прогнутися, зручніше повернутися, нашарувати побільше єлею на певні владні органи тощо), «помиляються». Так, як, скажімо, помилилася «Україна молода», опублікувавши минулої п'ятниці матеріал «Дурна слава». Щоправда, в чому саме полягає помилка, Піховшек не пояснив. Можливо, в тому, що підірвана провідним аналітиком «1+1» 14 березня «бомба», себто розмова двох невідомих осіб, одним з яких може бути двоюрідний брат народного депутата Романа Безсмертного, виявилася «обманкою»?