Головне — щоб владний «проектик» сидів

Учора Конституційний Суд оголосив висновки з приводу законопроекту політичної реформи, яку зараз завзято намагаються втілити у життя «більшовики», заручившись підтримкою комуністів та соціалістів. Несподіванки не сталося — «парнокопитний» проект, прийнятий «ручним» голосуванням 24 грудня, з унесеними у нього 4 лютого змінами (вилученням статей про вибори Президента у парламенті та обрання суддів на 10 років) визнано таким, що відповідає Конституції. За це рішення, як повідомляють «Українські новини», проголосувало 13 суддів КС, проти висловились 4.

Накат березневих котів

Накат березневих котів

Учора стало остаточно відомо, що в останню неділю жовтня, як передбачає Конституція, відбудуться всенародні президентські вибори — Верховна Рада на своєму вчорашньому засіданні врешті прийняла відповідну постанову (хоча Іван Плющ вніс її ще минулого року). Після відмови від норми про вибори гаранта у Верховній Раді норму про дату виборів — 31 жовтня — підтримали і «більшовики», й опозиціонери: на електронному табло висвітилося доволі рідкісне для нашого парламенту число голосів «за» — 429.

Каналом доконають...

Каналом доконають...

Не впливає на урядовців і те, що експерти ЮНЕСКО «забракували» проект каналу. «УМ» повідомляла, що фахівці програми «Людина та біосфера» Ян Квест та Тобіас Салате відвідали Дунайський заповідник і назвали затверджений урядом України проект транспортного шляху «найгіршим з існуючих варіантів». Не зважають розробники каналу і на рішення господарського суду столиці, який визнав недійсною експертизу планів Мінтрансу . Міністр транспорту Георгій Кірпа однак заявляє, що вже до Дня незалежності України на тому відрізку Дунаєм ходитимуть судна. До речі, міністр транспорту заробив своїми «будівельними» заслугами не вельми почесну відзнаку: днями Українська коаліція «За дику природу» вручила йому диплом «Ворог заповідників України». Так екологи відзначили його «видатні заслуги» у справі безпрецедентного лобіювання судноплавного каналу через серце Дунайського заповідника. Оскільки сам номінант на прес-конференцію не з'явився, диплом вручили його двійнику — півтораметровому опудалу.

«Не повбиваю — так за грати. Усіх!»

«Не повбиваю — так за грати. Усіх!»

Трагедія сталася у Рахівському районі, що на Закарпатті. На свою батьківщину приїхав «відтягнутися» запорізький бізнесмен Ш. Для людей такого штибу без вояжу барами — який кайф? На одній з АЗС розпалений спиртним молодик влаштував дебош і на очах кількох міліціонерів продірявив кулями мікроавтобус, власник якого чимось не сподобався 35-річному гостю із Запоріжжя. Затим в одному з барів Ш. з друзяками нарвався на таку ж «круту» компанію. Під час бійки вирішив збити гонор суперникам і вистрелив у повітря. Погасло світло. Тієї миті повз бар проходив, на свою біду, 32-річний Юрій Мазар, «старлей» Рахівського райвідділу міліції. Одягнений у цивільне, без зброї, він усе ж таки повівся як професіонал — увійшов до бару і крикнув: «Припиніть бійку! Міліція!». На голос полетіла «сліпа» куля.

Наручники на «лапу»!

Питання на засипку. Як мали відреагувати донеччани, якби солідний пан став на вході до одного з міських підземних переходів і почав голосно пропонувати купувати тут приміщення для торгівлі? Причому за стійкими розцінками — з приватних підприємців по 500 доларів щомісяця.

Компромат падав на голови понятих

Історія почалася ще в середині 2002 року, коли до вінничанки Г. звернулися кілька жителів області з проханням допомогти їм поїхати на роботу у Великобританію. Мовляв, ви вже там побували, посприяйте й нам, а ми вже в боргу не залишимось. Відгукнувшись на це прохання, Г. зв'язалася із знайомою киянкою, яка свого часу допомагала їй самій відкрити візу. Та погодилася, але виставила додаткові умови: має бути організована група не менш як 30 чоловік і всі бажаючі мають бути студентами навчальних закладів системи Міністерства аграрної політики.

«Капустяна леді», «Молочна красуня», «Шалена наречена» —

«Капустяна леді», «Молочна красуня», «Шалена наречена» —

Як стало зрозуміло, сьогодні, в часи надконвеєра і глобалізації, надзвичайно важливі... цехові традиції, вчителі, школи. Однією із кузень кадрів української моди намагається стати Київське вище професійне училище технологій і дизайну, яке самостійно працює лише кілька років, до цього воно «давало» спеціальності, необхідні для Дарницького шовкового комбінату, а однією з правильних традицій, сподіваємося, стане конкурс «Вишукано. Елегантно. Сміливо», який днями відбувся тут уперше.

Четверо замість Тома Форда

Четверо замість Тома Форда

В епіцентрі світової моди — важливі новини. Чутка про те, що успішний американський дизайнер Том Форд, який вивів групу Gucci із глибокого піке на самий вершечок продаж і слави, який власноруч розробляв лінію YSL Rive Gauche після того як Gucci Group купила пакет акцій Будинку моди Ів Сен-Лорана, кидає своє творiння, в модній індустрії прирівнювалася до достовірної інформації про початок Апокаліпсису. Але плітки вляглися, і ось компанія Gucci Group підтвердила інформацію про чотирьох наступників легендарного Форда, який залишить пост наприкінці квітня. Креативним директором Yves Saint Laurent стане права рука Тома Форда Стефано Пілаті, який у жовтні 2004 року в Парижі вже має представити свою першу колекцію для цього Дому. Пілаті прийшов у Gucci в 1999 році директором з дизайну з поста головного директора Miu Miu. 38-річний італієць відповідатиме за всі категорії продуктів YSL.

Жан-Поль Готьє пішов до джерел

Ротації в моді так само закономірні, як і в політиці, бізнесі і спорті, але кожна нова заміна в якомусь поважному Домі спричиняє неабиякий ажіотаж. Коли голова Hermes Жан-Луї Дюма запросив у свій легендарний Дім ексцентричного французького дизайнера Жана-Поля Готьє, деякі клієнти вже почали лагодити лижі до інших брендів.

Новi господарi — новий L'Officiel

Новi господарi — новий L'Officiel

В українському модному світі теж неабияка новина. Як повідомила газета «Деловая столица», провідний модний журнал «L'Officiel- Україна» змінив власників, серед нових видавців фігурують імена Євгена Рибчинського і Сергія Горового. Після зміни керівництва відбулися й інші радикальні зміни — весь творчий колектив на чолі з головним редактором «L'Officiel-Україна» Іриною Данилевською та директором видавництва «Вавилон», в яке входив журнал, Володимиром Нечипоруком залишили видання.