Доки Україна реформується, мітингує і братається з сусідами, в далекій Америці триває суд над її колишнім Прем'єром і дніпропетровським Хазяїном, а нині — «каліфорнійським в'язнем», на якого українські правоохоронці вже традиційно «вішають» усі нерозкриті найрезонансніші злочини та «гріхи». Одним із найголовніших свідків процесу має стати екс-партнер Павла Івановича Петро Кириченко, який тепер виступатиме «по квоті» звинувачення. Однак, як повідомляє Радіо «Свобода», свідчення Кириченка було вирішено перенести на пізніший термін. А поки що учасники судових слухань «розважаються» у «відеозалі»: суддя, присяжні, захист, звинувачення та «глядацький зал» переглядають відеозаписи свідків, записані представниками американського правосуддя в Україні.

Давно під стінами Кабміну не було так галасно й людно: тисячі людей прийшли на вулицю Грушевського, аби підтримати початок так званої «каштанової революції» — акцію протесту, організовану «Нашою Україною» з вимогою повернути народу «приховані народні 10 мільярдів гривень». З імпровізованої трибуни — кузова вантажівки — до присутніх звертався Віктор Ющенко. Поруч із ним були Іван Заєць, Тарас Стецьків, Володимир Яворівський, Юрій Костенко, iншi депутати. У натовпі — знамена «Нашої України», УНП, ПРП, «Солідарності», КУНу і Молодіжної партії, УРП «Собор», «Батьківщини», «Яблука», Християнсько-демократичного союзу. Збиратися люди почали біля метро «Арсенальна», на Михайлівській площі та біля пам'ятника Шевченку близько 11-ї години ранку — звідти й вирушили колонами до стін Кабміну, заблокувавши праву частину Хрещатика, а потім і вулицю Грушевського.

Непересічність візиту Джорджа Сороса (не тільки в Україну, а й у будь-яку іншу державу з недорозвиненою демократією) важко переоцінити, оскільки людина з мільярдними статками, яка готова поділитися їх частиною, — персонаж мало не біблійний (хоча тут залишається простір для дискусії — з якою метою?). У нас же нормальній дискусії заважають нездорове цькування й відверто хуліганські акції, влаштовані проти заморського гостя. З «найгарячіших» новин — пакет з майонезом, вилитий вчора у Сороса під час форуму «Права людини і чесні вибори». Правоохоронці затримали кількох хуліганів, котрі кричали «Нехай живе братство!» (чи «Братство»?) і які виявилися членами однойменної скандальної організації, очолюваної шоуменом з претензією на політолога Дмитром Корчинським.

Веселим сюрпризом порадував Леоніда Кучму польський президент Олександр Кваснєвський, прибувши до Києва на урочисте відкриття Року Польщі в Україні — книга нашого Президента, яка ввійшла в анали газетного гумору, «Україна — не Росія», видана польською мовою і вже кілька днів, як була помічена на розкладках у Кракові. Ще один, підгаданий спеціально до урочистостей, сюрприз — Польща призупинила приватизацію меткомбінату «Гута Ченстохова», в процесі якої, на думку України, несправедливо було обійдено Індустріальний союз Донбасу. І хоч настрої у польських верхах зовсім не збігаються з учорашньою заявою з цього приводу Кваснєвського, слово таки було сказано.

Топ-модель Кейт Мосс таки розійшлася з батьком своєї 16-місячної доньки Ліли Грейс. Волелюбній Кейт, виявляється, набридло жити під одним дахом з відомим видавцем Джефферсоном Хеком, тому що він... постійно вмовляв її вийти за нього заміж.
Зазвичай чоловіки, навпаки, дуже радіють, якщо їхні половини не хочуть надягати на палець обручку: з одного боку, ніби й дружина під боком є — нагодує, шкарпетки попере, масаж зробить і таке інше, а з іншого — ніщо такого кадра не стримує від романтичних зустрічей із симпатичними співробітницями чи, скажімо, походеньок із друзями по барах. Обоє, мовляв, люди вільні, і в разі чого розійтися можна тихо й мирно, без мороки із штампами у паспортах та розподілу майна. Але сентиментальний Хек чомусь ніяк не хотів оцінити всіх переваг таких вільних стосунків. Він, бачте-но, справді кохав (і зараз кохає) свою Мосс, тому дуже переживав, що коли не загнати її під вінець, рано чи пізно одна з найнезалежніших (бо найбагатших) жінок Британії його покине. Зрештою, так воно і сталося.

«Розкрадачка гробниць» Анджеліна Джолі ніяк не заспокоїться. Складно уявити, як ця енергійна пані всюди встигає: і в кіно зніматися (за вельми непогані, між іншим, гонорари — Джолі отримує від 12 до 18 мільйонів доларів за стрічку), і по вечірках усіляких ходити, і по дві години на день у салонах краси та фітнес-клубах проводити, і ще й благодійністю займатися. Але й усього цього 29-річній кінозірці мало: тепер Анджеліна вирішила покинути акторське мистецтво і стати... пілотом. Причому за цю справу одна з найсексапільніших «мешканок» Голлівуду взялася серйозно: наразі Джолі вже завершує курс підготовки пілотів і незабаром отримає ліцензію на керування літаком.

Найпрекрасніша жінка — вагітна жінка. Звісно, багато хто з цим твердженням не згоден, але це вже їхні проблеми. Принаймні Гвінет Пелтроу, на її власне переконання, відповідає йому на всі сто: завжди тендітна й тоненька, як тростинка, актриса носить свого первістка з такою гордістю, що навіть у найязикатіших журналістів не вистачає нахабства познущатися з надто відвертого гардеробу череватої Гвінет.

— Знаєш, життя стало дорогим задоволенням, і я вирішив застрахуватися. Приходжу в страхову компанію, кажу: «Застрахуйте!». Постояв кілька секунд і пішов.

— А чого так швидко?

— Та відлуння наслухався...

В Україні в 1991 році з'явилися перші біржі, які заклали основи організованого товарного ринку. Тоді ж було прийнято Закон України «Про товарну біржу», який діє дотепер. З того часу відбулися істотні зміни в економіці країни. Було прийнято низку законів, які надавали біржі нові функції і підвищували до неї вимоги. Насамперед це закони, пов'язані з приватизацією, відчуженням майна збанкрутілих підприємств, майна, яке знаходиться у податковій заставі або є конфіскованим. Після прийняття Земельного кодексу належало подбати про організацію прозорого, конкурентного продажу земельних ділянок. Було зрозумілим, що такий продаж можливий тільки завдяки проведенню аукціонів на регіональних біржах. Не менш гостро постало питання і про стабілізацію зернового ринку, упорядковування цін на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива. А для цього потрібно, з-поміж іншого, розвивати ф'ючерсний ринок, що неможливо зробити без внесення змін до чинного закону.

Він обіцяє через три-п'ять років зробити Україну енергетично незалежною державою. Він вірить у те, що мала енергетика порятує країну.
Такі люди незручні. Декому, можливо, просто неприємно чути про можливі енергетичні кризи, зношеність обладнання теплоелектростанцій і обтяжливість витрат на російський газ. На доповідні записки цього автора у вищих інстанціях вже не реагують. А втім цей чоловік оголосив про створення відкритого акціонерного товариства, яке має на меті акумулювати кредитні кошти під його винахід і побудувати в країні мережу теплових електростанцій.