Одне з найвідоміших модельних агентств світу фактично збанкрутувало. Саме з «Еліт» були пов'язані імена знаменитої топ-модельної трійці, якій у 90-х роках минулого століття не було рівних на подіумі й перед фотокамерою — Сінді Кроуфорд, Клаудії Шиффер та Наомі Кемпбелл. А тепер агенцію, що відкрила й вивела у світ не один десяток зірок модельного бізнесу, виставили на продаж.

— Ой, дівчино! Ви просто страх якийсь!
— Чому це?
— А в страху очі великі!

XV студентський кінофестиваль «Пролог», що відбудеться з 25 по 29 квітня у Будинку кіно, на честь свого ювілею та 100-річчя від дня заснування Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, вийшов на значно серйозніший — у порівнянні з минулими роками — організаційний рівень. Як завжди, фестиваль передбачає змагання студентів міжнародних кіношкіл до традиційних учасників конкурсу — Києва, Москви, Мінська і польського Лодзя — цього разу приєдналися Санкт-Петербург і Харків. Театральний інститут, постійний організатор «Прологу», представить на розгляд журі 11 кінострічок та 24 відеороботи. До речі, склад журі вирізняється особливою зірковістю: Ольга Кирилюк (звукорежисер уже майже культового «Мамая»), Андрій Курков (драматург), Володимир Тевельов (режисер, актор із добре знаних «Гардемаринів, уперед!»). Справжньою несподіванкою можна вважати присутність у журі Віктора Придувалова — режисера відеокліпів багатьох українських команд: Mad Heads, «Танок на майдані Конго», «Квадраджессіма», «Океан Єльзи», «Грін Грей». І як заявив сам Придувалов, він не уявляє, яким буде основний критерій оцінювання конкурсних робіт, але переконаний, що в кожного з членів журі буде свій суб'єктивний погляд.

Як із одної гривні зробити мільйон? Тільки за допомогою неймовірного везіння! Саме така щаслива карта випала львів'янці Людмилі Ягелло, яка встановила своєрідний грошовий рекорд, вигравши в лотерею 4,4 мільйона гривень. При цьому витратила всього одну гривню на лотерейний квиток! Шлях до мультимільйонерки тривав понад 4 роки: саме стільки Людмила випробовувала фортуну, купуючи квитки лотереї «Мегалот». І лише зараз удача нарешті посміхнулася їй. Переможниця зауважила, що точно визначеної системи у заповненні лотерейного квитка вона не дотримувалась. Людмила навмисне закреслила лише 19 (день народження сина) і 7 (день Благовіщення), всі інші числа вона закреслила навмання.

Центральна виборча комісія Литви зареєструвала у четвер кандидатом у президенти щойно відстороненого від влади шляхом імпічменту президента Роландаса Паксаса. На початку цього тижня ЦВК відмовила Паксасу в реєстрації і звернулася до Головної комісії з етики парламенту по роз'яснення, чи може відсторонений 6 квітня в атмосфері гучного скандалу екс-президент знову претендувати на найвищу посаду країни? Комісія надала у вівторок висновок, що Паксас у період перебування на посаді президента зловживав владою, порушив Конституцію, тому впродовж наступних трьох років він не може займати державні посади. Втім з'ясувалося, що висновок комісії з етики не має юридичної сили.

Події в маленькому закарпатському містечку, яке під час «мерської» виборчої кампанії стараннями «кримінальних елементів» з усієї України та їхніх «об'єднаних» ватажків опинилося, по суті, поза законом, привернули до себе увагу всього цивілізованого світу. Ще б пак, адже протистояння народних депутатів із бритоголовими «братками» на власні очі бачили спостерігачі ОБСЄ, котрі, безумовно, повідомили європейським структурам про те, що робиться у країні, яка претендує на місце в Євросоюзі. Не залишилися осторонь і дипломатичні місії найвпливовіших держав планети, представники яких мають можливість спостерігати за нашими «бєспрєдєлами» безпосередньо в Україні. Скажімо, «глибоко стурбовані тим, як проведено вибори у Мукачеві», Сполучені Штати Америки.

Останнім часом у нашої влади не виходить, даруйте за каламбур, добре ПУКнути — себто якимось чином виправдати чи зміцнити існування такої розрекламованої парламентсько-урядової коаліції. З помпою, у присутності найбільших чинів держави підписували угоду про ПУК, присягалися змінити Конституцію, а тут — бац! — політреформа завалилася. Зібралися півтора тижні тому у Президента та його канцеляриста, постановили виснути «єдиним і неповторним» Віктора Януковича, а плани з єдиним кандидатом у президенти від влади знову розбиваються на друзки. Нещодавно про намір іти на вибори самостійно оголосив лідер народних демократів Валерій Пустовойтенко, а вчора — і Партія промисловців та підприємців Анатолія Кінаха.

У «трудовому» секторі українського політикуму щодня нові сюрпризи. Цього разу сорока з новиною на хвості вилетіла не з парламентського, а з партійного табору «Трудової України». «Сорокою» виявився один із найавторитетніших «трудовиків», а за сумісництвом — один із найбагатших людей України й зять її Президента Віктор Пінчук. Як повідомляє УНІАН, засновник «ТУ» вирішив вийти з лав партії.

Коли півтора року тому у Верховній Раді третього скликання з-під палиці Банкової народжувалася парламентська більшість, опозиційні депутати, журналісти й усі небайдужі громадяни України напружено чекали початку кожного пленарного засідання, аби дізнатися, скільки нардепів «зламалися» й перейшли до якоїсь із «більшовицьких» фракцій цього дня. Ситуація повторюється. Однак тепер спостерігачі за парламентськими процесами з цікавістю відстежують передислокацію «бойових одиниць» уже в межах самої більшості. Учора, скажімо, свою фракційну приналежність поміняли два нардепи. Від соціал-демократів (об'єднаних), повернувшись до лона рідної «Трудової України», відійшов безпартійний мажоритарник Ярослав Сухий. У минулому скликанні ВР пан Ярослав був представником саме цієї фракції, але в нинішньому варіанті депутатського корпусу чомусь одразу ж приєднався до фракції СДПУ(о). Тепер, коли «ТУ» «очистилася» від «промисловців та підприємців», Сухий знову опинився в її лавах.

Ювілеї інколи «розгортаються» на тлі зовсім не святкових настроїв. «Рівно 45 років тому старше покоління на першому з'їзді журналістів України заснувало нашу спілку», — такий початок доповіді Ігоря Лубченка, присвяченої учорашній даті — дню заснування Національної спілки журналістів. Тоді, мало не півстоліття тому, журналісти вперше замислились над шляхами і можливостями захисту своїх інтересів. Звісно, за часів тоталітаризму цей захист міг бути вельми умовним. Але надзвичайно потрібним, втім, так само, як і зараз. Адже вже надходять повідомлення про те, що напередодні президентських виборів влада має намір всерйоз узятися за дресирування ЗМІ, і з цією метою на початку травня нібито планується всеукраїнська нарада редакторів районних і обласних газет, де, напевне, буде «популярно» роз'яснено, кого і як слід «піарити» протягом усієї кампанії.