За минулий уїк-енд одна з найпрестижніших багатоденних велогонок професійного спорту наблизилася до екватора. Серед останніх трьох етапів найцікавішим виявився суботній. Фінішу на горі Монтевенжі (висота 1261 м) передував 17-кілометровий підйом. За кілька кілометрів до заповітної стрічки група приблизно з 15 гонщиків пішла у відрив, і хоч українці Ярослав Попович і Сергій Гончар були серед них, у розподілі призових місць участі вони не взяли, але наші хлопці залишаються серед лідерів святої для італійців велогонки.

Зустріч із командою Голландії для збірної України, що достроково виборола путівку до групи А чемпіонату Європи, ніякого турнірного значення не мала. Та хлопці в жодному разі не збиралися порушувати усталені традиції непереможності на столичному стадіоні «Спартак» і підводити українських глядачів, які в неділю щільно заповнили трибуни. Із цим завданням вітчизняни регбісти впоралися на ура, здолавши «чорно-помаранчевого» суперника із сухим рахунком — 22:0.

Що й не кажіть, а приємно чути й бачити, як раз по раз в повідомленнях світових інформагентств одне за одним з'являються прізвища українців. За минулі вихідні на чемпіонаті Європи з водних видів спорту, що закінчився в неділю в Мадриді, наші спортсмени подарували Україні чимало приводів для радощів, у кінцевому підсумку завоювавши перший рядок командного заліку.

Три з чотирьох матчів другого міжнародного турніру пам'яті Валерія Лобановського завершилися з рахунком 1:0, і лише фінал виправдав сподівання глядачів побачити «живий» футбол. Перед численною вболівальницькою аудиторією «динамівці» продемонстрували молдовському чемпіону урок футболу. Звичайно, не той, який проводять у наших школах, а значно вищого гатунку. Особливо порадував 18-річний Олександр Алієв. Молодий півзахисник вирізнявся на полі бажанням грати й продемонструвати всім свою швидкість, техніку, вміння грати в пас. Саме з його навісних передач, причому з різних флангів, було забито перші два м'ячі. Гості з Молдови намагалися знайти свою контргру, але, крім двох ударів Іванова повз ворота та потилицю Гіоане, що врятувала київські ворота від небезпечного пострілу, важко щось і пригадати.

Останнім з п'ятірки найсильніших європейських чемпіонатів кращу команду виявляє французький. Незважаючи на поразку в Парижі, «Ліон» фактично забезпечив собі золоті нагороди. Команда Поля Ле Гуена випереджає «ПСЖ» на три очки, але має різницю м'ячів +35, в той час як парижани +21. Завадити «Ліону» стати кращим у Франції втретє поспіль може тільки щось аномальне. Фіналіст Ліги чемпіонів «Монако» зазнав на домашній арені сенсаційної поразки від «Ренна», тим самим залишивши мрії про золоті медалі.

«Перше, що я зроблю вдома, стану на коліна і поцілую рідну землю», — заявила Руслана журналістам у Стамбулі. Перше, що вона зробила вчора по приїзді з Туреччини, — стала на стіл і при спалахах фото- та кінокамер продемонструвала те, що принесло Україні славу, а нам усім — гордість за причетність до неї: прозорий прямокутник, приз переможця «Євробачення-2004». Весела й захрипла, закутана у жовто-блакитний прапор України, Руслана заявила: «Ми підкорили Європу щирістю». Президент НТКУ Олександр Савенко, який був у групі підтримки Руслани в Стамбулі, каже, що конкретно про «Євробачення-2005», яке пройде в Києві, він буде готовий говорити вже за три тижні.
Сьогодні хочеться забути про геть усі жанри журналістики і на всю шпальту величезним кеглем написати: «Україна — найкраща країна!». Цю фразу Руслана виголосила на всю Європу в ніч iз суботи на неділю і своєю тріумфальною перемогою на «Євробаченні-2004» довела, що інакше бути просто не може.

Зведений усього за шість місяців після катастрофи 1986 року чорнобильський об'єкт «Укриття» поки що виконує свою захисну функцію і дає людству шанс не припуститися ще однієї трагедії. Проте міжнародне співтовариство за шість останніх років лише почало проектувати нову огороджувальну конструкцію над саркофагом і не переконало опонентів у необхідності цієї грандіозної і високовитратної споруди.
У пересічного читача звістка про те, що наш чорнобильський ядерний «сором» збираються прикрити ще чимось досить вражаючим, має викликати приплив бадьорості й оптимізму — може ж, не так лячно буде... Як висловилась у ейфорійному захопленні одна київська газета, «цій події вже аплодує весь світ». Втім про оплески говорити ще зарано, хоча все, що діється в саркофазі чи побіля нього, справді покликане вселяти довіру. Але — не присипляти. Якою мірою запланована споруда у вигляді гігантської металевої арки здатна буде виконувати одне з пріоритетних завдань нашої держави — поетапного перетворення об'єкта «Укриття» на безпечну систему?

«Якщо запитати у людей, які тут зібралися, як вони уявляють рай, переконаний, що значна частина змалювала б його у вигляді шматка ось цього чудового соснового лісу, — сказав позавчора на жалобному мітингу в Биківні Віктор Ющенко. — Але тут панувало зло». Цього року день пам'яті жертв сталінського режиму відзначали у Биківнянському лісі не другої, як раніше, а третьої неділі травня. Тут зібралося кілька сотень людей — родичі загиблих, священики, народні депутати від блоку «Наша Україна», представники Київської міськдержадміністрації, члени українських партій, — щоб згадати про понад сто тисяч активних, мислячих особистостей, яких виконавці «волі партії й уряду» убили тут у 1937 році. Побували тут також посол США і колишній держсекретар Збігнєв Бжезинський.

Учора було оприлюднено чергове «євроінтеграційне» рішення Президента України — про ліквідацію інституту Спецуповноваженого з питань Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, яке опікувалося розвитком нафтогону «Одеса-Броди». Після відставки Гайдука, Єрмілова, Чалого це є черговим свідченням того, що гору взяв неєвропейський напрям політики і влада зробила черговий крок для демонтажу євростратегії України. Указ Президента датований 15 травня. Офіційний мотив — «його існування не призвело до підвищення ефективності роботи міждержавної нафтотранспортної системи».