Які все-таки чоловіки невдячні! Ми до них і так, і отак, а вони? А вони про залізо марять. Жінки і автомобілі, власне, здавна вважалися двома основними слабкостями чоловічої статі. А яка з них усе-таки «слабша» — це питання не давало спокою німецькому журналу Men's Car, аж доки той не вирішив розібратися з пріоритетами. Для цього читачам запропонували відповісти на питання: як би вони хотіли провести вихідні — зі знаменитою жінкою чи за кермом спортивної машини? І що ви думаєте, швидкісні авто у цьому змаганні залишили далеко позаду своїх чарівних суперниць. За даними опитування, 86 відсотків німців охочіше провели б уїк-енд за кермом суперкара «Феррарі Ензо», ніж iз сексуальною американською білявкою Памелою Андерсон. Її співвітчизниця Брітні Спірс зі схожим результатом програла італійському суперкару «Ламборджіні Галлардо». Поп-діву на вихідних хотіли б заполучити тільки 25 відсотків респондентів, решта вибрали автомобіль.

Зіркові аукціони — річ непогана, особливо для фанатів: можна і автографа від улюбленої співачки-акторки купити, і особисту річ, а якщо пощастить, і сам предмет пристрасті. Так пощастило прихильнику Брітні Спірз, який придбав на популярному он-лайновому аукціоні... співачку цілком і повністю. Брітні, за прикладом колег-зірок, закортіло взяти участь у віртуальних торгах, а оскільки зняти із себе щось було, мабуть, ну дуже шкода, підприємлива дівчина вирішила виставити на торги лот під назвою «Недосяжна пригода з Брітні». Співачка ощасливить покупця двома квитками на літак до Бостона, де проходитиме її концерт 23 червня, двома запрошеннями на сам концерт, а також, звичайно, можливістю поспілкуватись і сфотографуватись зi своєю зірковою особою. Прибуток від незвичайного лоту співачка покладе не до своєї кишені, а традиційно віддасть на благочинність.

Узагалі-то сучасні сінгапурці відрізняються хворобливою як для сучасної цивілізації цнотливістю: будь-які надмірні оголення грішного тіла — глибокі декольте, міні-спідниці та відокремлені купальники — там підлягають під суспільне і юридичне табу. За гомосексуалізм притягують до кримінальної відповідальності, а про порно та взагалі будь-які сексуальні сцени, виставлені на вивчення громадськості, і говорити немає чого. Тобто у Сінгапурі, як у найкращі радянські часи, сексу немає. В тому-то й проблема. Певно, через такі драконівські закони там стрімко падає народжуваність, бо ж пари не надто любляться. Про це свідчать дані соціологічного опитування: середньостатистичне сінгапурське подружжя займається коханням рідше, ніж це відбувається у розвинених країнах, тобто всього 96 разів на рік. Тепер місцеве керівництво змушене піти на поступки вимогам часу і природи.

Диригент:
— Так, тут — піано!... Ще більш піано!
З оркестрової ями:
— Та тут і так піворкестру вдрабадан!

Час від травня 1848-го до вересня 1849-го, проведений в Аральській описовій експедиції під командуванням капітана (пізніше — контр-адмірала) Олексія Бутакова, був одним із найплідніших періодів для Шевченка-поета й Шевченка-маляра. Адже після першого гнітючого року по арешті Шевченко знову почувається майже вільним. Більше того, він вирушає повноправним учасником першої великої експедиції з дослідження майже невідомого тоді європейцям моря. Як художник він змальовує вперше відкриті острови, вперше описані береги.

Як і попередні торжества ери Михаїла Саакашвілі, найголовніше свято держави не могло пройти посередньо. За указом президента спеціально до цього дня парламент в екстреному режимі прийняв Гімн Грузії, а вчора ввечері мав затвердити проект Герба, запропонований архітектором Мамукою Гонгадзе. Головний символ Грузії складається з чотирьох частин і насичений національною символікою усіх регіонів країни. У його основі — щит з елементами геральдики царської династії Багратіоні, увінчаний короною і оперезаний стрічкою з девізом, що уособлює політику діючого глави держави, — «Сила в єдності». Нагадаємо, що новий прапор — біле полотнище з п'ятьма хрестами — країна отримала ще в січні.

Учора п'ятеро вчителів львівських шкіл розбили наметове містечко під стінами Львівської міської ради на знак протесту проти невиконання судових рішень за ст. 57 Закону про освіту. Освітяни, яких підтримує міська незалежна профспілка працівників освіти, оголосили безстрокове голодування — аж до повного виконання їхніх вимог. Щоправда, вчителі наголошують, що не будуть доводити себе до фатального виснаження і як тільки стан їхнього здоров'я погіршиться до критичної межі, вони припинять голодування. На думку вчителів, для повного виконання їхніх вимог (задоволення позовів щодо виплати коштів за 57-ю статтею) міській владі потрібно віднайти 5,5 млн. гривень (усього подано позовів на суму понад 8 млн. гривень).

Володимира Сливку, ректора Ужгородського національного університету, вчора вранці знайшли в його власному помешканні напівживого. У ректора були перерізані вени на руках і ногах, а в серце встромлено ніж. Невдовзi Сливка помер у реанімації. Попередньою версією цієї смерті, за інформацією Ужгородського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ, є... самогубство.

У понеділок у Москві розпочався черговий, уже восьмий за ліком, Форум національних кінематографій країн СНД, Латвії, Естонії, Литви. Проводить його Конфедерація спілок кінематографістів тих самих країн (утворена ще 1990 року, до розпаду СРСР) та російські міністерства культури і закордонних справ. Цей фестиваль не має конкурсу, а відтак тут відсутній дух змагальності, конкуренції. З'їжджаються кінематографісти з усіх колишніх есересерівських республік, дивляться фільми один одного (разом із московською публікою, звичайно), дискутують. До речі, дискусії, так звані «круглі столи» відбуваються практично щоденно. Інтелектуали повинні думати про те, що відбувається в культурному просторі, вибудовувати якісь стратегії поступу... Комусь хочеться уперед, а комусь і назад, у світле комуністичне майбутнє, де так високо цінувалося (і відповідно оплачувалось!) кіно, де так носилися з кінематографістами.

Президент США Джордж Буш у промові, яка була виголошена в понеділок у військовій академії в Пенсильванії і тривала 33 хвилини, виклав план подальших дій США в Іраку, які мають на меті створення в цій країні дієвого, стабільного та демократичного уряду. Промову Буша транслювали в прямому ефірі три провідні інформаційні телемережі США: Сі-Ен-Ен, «Фокс Ньюс» та Ем-Ес-Ен-Бі-Сі. Президент представив так звані «п'ять кроків» на дорозі Іраку до повної незалежності та демократії: