Вогонь протесту
Нещодавня сумна звістка про смерть відомої російської правозахисниці Лариси Богораз багатьом з нас нагадала про відважних дисидентів. За останні роки про їхні вчинки написано безліч статей, видано стоси книг. Шістьом звитяжцям (серед яких була і Лариса Богораз), які 1968 року в Москві відверто протестували проти введення радянських військ до Чехословаччини, навіть у час «негласності» приділяли особливу увагу. Їхній мужній вчинок оцінено. З огляду на це тим дивніше констатувати, що в Україні дотепер вціліла «біла пляма» з того ж пам’ятного 1968-го. Чи багато з нас знає про акт протесту на київському Хрещатику, біля будинку № 27? Із вчинком шістьох російських дисидентів аналогії тут можуть здатися некоректними. Адже українець у серці столиці себе привселюдно спалив. Про таке самоспалення Олекси Гірника на Шевченковій могилі преса розповіла, однак подібне у Києві увагою оминула. Хоч для світових телеграфних агентств то була подія дня: «Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед мужнім вчинком українця схиляє голови світова спільнота».