XXVI Московський кінофестиваль усе ближче до світових стандартів. Один із пунктів «стандарту» полягає в тому, що слід «розкручувати» фільми, які виходять у прокат. На відкритті 18 червня й крутонуть новий здобуток американця Квентіна Тарантіно — «Убити Білла-2». Колись сінемафіли прагнули в ту Москву, немов мусульмани в Мекку. Нині ж спокуха, браття, Білл днями постане і в наших кінотеатрах. А кому не до снаги доїхати туди — поможуть пірати, вони зі своїми касетками вже напоготові.

Ми можемо безліч разів називати себе європейською країною, гордо тицяючи пальцем у місце на мапі, яке означає центр Старого Світу. Але цього замало, щоб дійсно називатися європейською (читай: цивілізованою) країною. Впевнена, прочитавши до кінця цей матеріал, багато хто покрутить пальцем біля скроні. І подумає щось на зразок: «Та вони там із жиру бісяться у своїй ситій Європі». Втім про все по порядку.

Прикро, коли через проблеми в особистому житті фактично гине надзвичайно талановита й неординарна особистість. А тим більше якщо ця особистість, до всього, ще й дуже красива жінка. Однак якщо вже й професіонали розводять руками – значить, діло й справді швах. Як не прикро, але саме в такій ситуації опинилася голосиста співачка Уїтні Х'юстон. Усе почалося з патологічного кохання Уїтні до співака, а згодом – її законного чоловіка Боббі Брауна, з яким темношкіра зірка кілька разів сходилася й розходилася (і разом жити неможливо, й одне без одного несила). Попри те, що Боббі щодня зізнається в коханні до своєї благовірної, це не заважає йому лупцювати дружину, обзивати її всілякими нехорошими словами й водити додому коханок. Немає нічого дивного, що в таких умовах Х'юстон почала приймати наркотики, а згодом призвичаїлася до кокаїну не на жарт.

Зірка — на те й зірка, щоб блищати, незалежно від того, на небі вона чи на землі. Однак таку блискучу знаменитість, як відомий композитор і співак Елтон Джон, ще треба пошукати. Принаймні згідно з дослідженням британського телевізійного каналу Chase-It.TV, рівних серові Елтону в інтенсивності блиску немає. Причому в прямому, а зовсім не в переносному сенсі, адже йдеться не про талант, якого знаменитого англійцю теж не позичати, а про любов до навішування на себе всіляких прикрас, брязкалець, цяцьок тощо.

«Якби ви тільки знали, як мені набрид цей «приторний» імідж! Ніхто вже просто не сприймає мене всерйоз!» Такі скарги голлівудської зірочки Різ Уїзерспун з'являлися на сторінках таблоїдів не раз. І після кожної публіка починає сприймати тендітну білявку ще «несерйозніше»: мовляв, дівчинка просто кокетує, бо ж очевидно, що насправді вона звичайнісінька легковажна дурепа. А все через фільм «Блондинка в законі», який зробив невідому до того актрису справжньою зіркою, але водночас намертво «приклеїв» до неї імідж дурненької й недалекої панночки. Не допомогла змінити цю тенденцію і стрічка «Стильна штучка», в якій Уїзерспун аж зі шкіри пнулася, аби додати своєму образу діловитості й поважності. Тепер усі надії Різ покладає на свій наступний проект, у якому їй дісталася роль фотокореспондента знаної газети «Нью-Йорк таймз».

У Німеччині вибухнув скандал, який, за твердженням деяких особливо гарячих патріотів, загрожує престижу нації. Та найбільше розгнівані депутати парламенту, що й не дивно, адже новина полягає в тому, що прапор, який раніше майорів над Рейхстагом, відтепер прикрашатиме... бордель. Принаймні так стверджує нова власниця державного символу, хазяйка «публічного будинку», яка придбала прапор на інтернет-аукціоні.

Виробникам парасольок треба молитися на дощове літо.
Виробникам сандалів треба молитися на сухе літо.
Виробникам пива треба молитися на спекотне літо.
А виробникам горілки нема коли молитися, їм треба виробляти!

Починаючи з 1921 року, сонце над Ірландією жодного ранку не сходить без того, щоб не удостоїтися «честі» бути порівняним її захопленими гостями з описом Джеймса Джойса — сором'язливим світилом, яке стало одним iз героїв пам'ятного дня 18 червня 1904 року. Цей день, який за іменем головного героя роману «Улісс» Йозефа Блюма отримав назву Bbloomsday, — головний день у біографії Джойса і один iз найвідоміших в історії світової літератури. Адже саме в цей день відбувається дія твору, визнаного найкращим англомовним романом ХХ століття.

Нещодавно в Британському музеї у Лондоні було виставлено на огляд публіки найдревнішу друковану книгу світу. Вона датована 868 роком нашої ери і відома на Заході під назвою «Діамантова сутра». Варто пояснити, що сутрами (на санскриті «сутра» означає «нитка») називають давньоіндійські філософські, релігійні, наукові, медичні та філософські трактати. Оригінальна назва книги на санскриті, як подає її Британська бібліотека латинськими літерами, Vajracchedikaprajnaparamitasutra, а китайською мовою її переклав такий собі Кумараджіва, і її китайська назва звучить як Jin gang ban ruo bo luo mi jing.

Цей об'єкт спершу обіцяли запустити ще до торішнього, 65-річного, ювілею Леоніда Даниловича Кучми. Ліпшого подарунка, ніж Міжнародний ракетно-космічний центр у Дніпропетровську, для Президента, що вийшов iз цієї галузі, годі й придумати. Тим паче, хотілося цим відразу двох зайців убити. Адже центр мав постати поруч із готелем «Парус», який у Дніпропетровську не можуть довести до пуття вже не один десяток років. Отож доводилося сподіватися, що така прив'язка спонукає і до вирішення проблеми оброслого мохом довгобуду.