«Ми поволі прокидаємося від глибокого сну і наближаємося до професійного арт–ринку. Те, що зараз відбувається в Українському домі на «Арт–Києві», для мене райський сад. Тут художники полюють за частинкою вільного духу. Мистецтво — єдина ніша, де можна говорити правду, — характеризує настрій виставки–ярмарок «Арт–Київ» художник Арсен Савадов. — Сучасне мистецтво не має чіпляти глядача. Краще Малевича квадрат не намалюєш. Вже всі кадри пройшли, всі ерогенні зони стерлися, всі маніяки і фріки в мистецтві смішні. Хочеться свободи. А вона є тільки у мистецтві». І справді, на «Арт–Києві» зі свободою все гаразд. Хто як вміє, так і творить. На чотири поверхи «Українського дому» одні художники вловили свободу в епатажі, інші — в класиці чистого авангарду. Хтось побачив вільний дух у комерції, а дехто, знехтувавши свій професіоналізм, поринув геніталіями в порожнє, беззмістовне аматорство.

Доки не перепоховано останнього загиблого солдата, Велика Вітчизняна війна для нас не закінчилася. Цією тезою до тепер керуються пошуковці Запоріжжя. Нещодавно у Бердянську, повідомив кореспонденту «УМ» голова координаційної ради Асоціації пошукових загонів Запорізької області Володимир Смердов, відбулося чергове перепоховання: з околиці міста на Старий цвинтар перенесено останки двох загиблих бійців (із знайденою біля них гвинтівкою). Прізвища їхні встановлені, уточнено й те, що Бобирьов і Жидков були не підпільниками, як спершу вважалося, а воїнами дійової армії.

Розмови про те, що наступного року київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» проходитиме у Вінниці чи Львові, бо Київ не може забезпечити свій старий бренд фінансово й організаційно, точаться в кулуарах, блогах та газетах. Попри всю неймовірність такого розвитку подій, сама церемонія відкриття в кінотеатрі «Київ» навіяла географічну печаль. Червона доріжка на вході в «Київ» плавно переходила в рамку металошукача на сходах між поверхами, у фойє на другому поверсі скупчення народу перевищувало запаси кисню в кілька разів, кількість шампанського явно не була розрахована на дві години очікування. Літак із Франції, який віз головну гостю «Молодості» Катрін Деньов, запізнився, і замість 16.30 відкриття почалося о 18.30, якщо врахувати, що гості весь цей час чекали не у велюрових кріслах Палацу «Україна», а на ногах (дами на підборах, зауважте), настрій «ремонту» не піддавався.

«Юля побачила в Ахметова «Донбас–Арену» й захотіла собі таке саме. Бачили, яку на майдані Незалежності «Майдан–Арену» зводить?» — розповідали журналістам «УМ» знайомі, вражені розмахом підготовки до «з’їзду з всенародного висунення Юлії Тимошенко у президенти». Сцена на майдані, звідки колишня «богиня революції» збиралася штурмувати президентське крісло, і справді вражала розмахом. На тлі цієї білої величі скромні підмостки справді народного Майдану зразка 2004 року, бренд якого на цьогорічних виборах «приватизувала» Тимошенко, виглядали б оранжевою цяткою. Розмірами й кольоровою гамою відмінності не вичерпувалися: якщо п’ять років тому сцена стояла з боку Головпоштамту, то тепер — під монументом Незалежності, там, де у 2005–му інавгурувався Віктор Ющенко. Як наголошували БЮТівські організатори дійства, «тоді за сценою був «Макдональдз», а тепер — «Україна». Таки вдало перейменували колишній готель «Москва».

Минулими вихідними у багатьох містах відбулися акції, присвячені річниці створення Української повстанської армії та роковинам загибелі Степана Бандери. Найрезонанснішими стали події у Запоріжжі та Донецьку, де прихильники різних ідеологій не тільки побилися, а й... стріляли

У селі Антонівка на узбіччі траси Тернопіль—Івано–Франківськ пізні перехожі виявили труп невідомого чоловіка з вогнепальним пораненням, а неподалік — легковик із реєстраційними номерами сусідньої області. На місце злочину виїхали посилені наряди правоохоронців, котрі обстежували в темряві довколишню територію. Лише далеко за північ від однієї з пошукових груп міліції, яка прочісувала правобережжя Тлумацького району, нарешті надійшло повідомлення про затримання біля села Буківна озброєного чоловіка, підозрюваного у вбивстві таксиста.

Минулої суботи Запоріжжя зустрічало поважних гостей із Києва. Президент України з летовища поїхав у Комунарський район, аби особисто вручити новоселам ключі від нових квартир. Один із п’яти будинків житлового комплексу «Південний», 120–квартирний красень на вулиці Новокузнецькій, за програмою «Доступне житло» запоріжці спорудили за рік (квартири у ньому, зауважу, чи не найдешевші на південному сході: 6 тисяч гривень за «квадрат»).