Розповів про це не хто-небудь, а начальник Запорізького облуправління міліції Микола Іллічов. На черговому брифінгу генерал повідомив про операцію з ліквідації в регіоні підпільних виробництв контрафактної продукції. Лише за два травневі тижні порушено вісім кримінальних справ, складено 56 адмінпротоколів; щодоби з торгобігу співробітники підрозділу з боротьби проти економічних злочинів вилучають «лівої» продукції на 10—15 тисяч гривень.
Зима для «Сільських вістей» ознаменувалася рішенням Шевченківського місцевого суду про закриття газети. За антисемітизм і «розпалювання міжнаціональної ворожнечі», що начебто спричинили опублікування уривків із книг Василя Яременка... Навеснi на Володимирській розквітли каштани і там же «визрів» Апеляційний суд Києва, який вчора розпочав розгляд скарги «Сільських вістей» на ухвалу суду першої інстанції. Довкола суду вирував мітинг, чулося скандування гасел, з якого у приміщенні вухо чітко вихоплювало «Руки геть..!» Трійця суддів (уся колегія, у чиєму провадженні знаходиться справа «Вістей», складається з дам) розпочала слухання майже вчасно. А міліція цього разу майже нікому не забороняла зайти до залу (хіба що тим із бажаючих, хто вже фізично не міг протовпитися у переповненому залі). Словом, початок суду не надто пригнічував. Але початок — це ще не кінець.
Хто вміє відчувати смак життя і хоче зробити свою повсякденність ще смачнішою, читайте прем'єру нової шпальти «Смачне життя». Читайте і пишіть, бо нова сторінка планується винятково інтерактивною.
Не надто теплий прийом влаштували кияни Андрієві Данилку, чи то пак усім відомій провідниці Вєрці Сердючцi вчора у Києві. Артист, повернувшись із гастролей додому, потрапив на пікет, влаштований «на честь Вєри» під під’їздом його ж будинку. Пікетники розгорнули плакати на кшалт «Геть Сердючку— гермафродита!» і «Ганьба п...м!».
Ось уже тридцять років Федір Трохимович агітує за «безвідвалку» в Україні і впроваджує її на практиці. І у свої 80 переконаний, що пройде ще кілька років, і українці викинуть не тільки плуги з полів, а й навіть лопати з городів. Невиправний оптиміст...
Сьогодні пенсіонер Федір Моргун — Герой Соцпраці, доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук — з його ідеями і величезним досвідом роботи в сільському господарстві знову затребуваний на Полтавщині. Уже три роки він — позаштатний радник голови обласної адміністрації.
Серед номенклатури «стратегічного призначення» він завжди виділявся непохитністю переконань і готовністю відстоювати свою позицію до кінця, незважаючи на посади й обставини. Власне, за свою упертість (двічі відмовлявся очолювати райкоми) агроном Полтавського цукротресту Федір Моргун і «загримів» у 1954 році на цілину директором радгоспу. У Казахстані відкрив для себе праці академіків Бараєва і Мальцева, які впроваджували нову систему землеробства — безплужну. З тих пір Федір Трохимович — її найпалкіший прихильник.
Моргун мав усі шанси піднятися на найвищий щабель партійних сходів. Ще в 1978 році Брежнєв пропонував його кандидатуру на посаду секретаря ЦК КПРС із сільського господарства (пізніше її зайняв Михайло Горбачов, якого спочатку не було навіть у списках претендентів, але якого дуже активно «рухав» нагору Юрій Андропов. — Авт). Але за натурою Моргун — «вiдмовник», не любить братися за нову справу, не довівши до кінця почате. Відмовився і тоді. Наприкінці 80-х він піднімав врожаї на Полтавщині й у Москву не рвався. Але партія завжди розраховувала на вдумливого, принципового керівника і все-таки зажадала його в союзний міністерський апарат. Йому було вже 64, коли очолив новостворене Міністерство охорони природи. Однак трохи більше ніж через рік його відправили на пенсію.
Шерон Стоун знову в пошуках любові. Нещодавно розлучена актриса знову розійшлася — цього разу зі своїм другом, адвокатом Барні Кахіллом. Причому, що найприкріше, відбулося це всього лише через кілька днів після публікації інтерв'ю Шерон, у якому вона зізналася своєму Барні в коханні. Кахілл стверджує, що їхній роман розвивався «занадто швидко», тому він вирішив ці стосунки припинити, поки прекрасна Стоун не змусила його зробити їй пропозиції. Безсовісний.
Бути вродливою — чудово, а вродливою і багатою — ще краще. Бо тоді можна взагалі не ходити на роботу, а спокійно насолоджуватися життям. Як, власне, і вирішила зробити чорношкіра красуня Наомі Кемпбелл. І не довго думаючи, оголосила усім про своє рішення на Каннському кінофестивалі. Однак не для того, щоб дійсно спокійно поживати і добра наживати. Кемпбелл, як і Бред Пітт, планує змінити спеціалізацію. Наомі вважає, що виросла із коротких подіумних штанців, а тому хоче податися у кіноактриси. Як повідомляє ІТАР-ТАРС, уже найближчим часом розпочнуться зйомки британського фільму, поставленого за серією коміксів «Товсті головорізи», в якому Чорна Перлина зіграє роль комерційного менеджера. Але доки те ще станеться, у Каннах Наомі дарма часу не витрачала, і водночас із переглядами нових фільмів рекламувала нові ювелірні вироби знаменитої фірми De Grigozono.
Якщо у звичайних людей у програму-максимум закладено щонайменше посадити дерево, виростити сина, збудувати дім, то зіркам до цього переліку треба ще додати «написати мемуари». Саме цим займалася останнім часом французька актриса Катрін Деньов. І ось спогади кінозірки нарешті виходять у світ. Це її перша автобіографічна книга, яку авторка назвала «У своїй власній тіні».
Коли чуєш про методи лікування уринотерапією (тією «водичкою», що перегнав через свій організм, мов через самогонний апарат), мимоволі починаєш гидливо кривитися: ну як можна? Хоча люди кажуть: захочеш жити, ще й не на таке зважишся. У такій ситуації опинився і громадянин Китаю на ім'я Чен, якому страшенно боліло в шийному хребці. Місцевий знахар прописав бідоласі їсти сирих жаб — щодня по шість штук. Для повного «курсу лікування» треба було зжувати 130 жаб, що бідолашний пацієнт і кинувся одразу робити.
— Лікарю, мене постійно щось турбує. Навіть зараз не можу спокійно сидіти...
— Для початку встаньте з мого термометра й розкажіть по порядку, з чого все почалося...
