Кілька днів тому, у розпал чергової — цього разу паливної — кризи в Україні, Прем'єр-міністр Віктор Янукович зібрав на нараду перед телекамерами представників бізнес-груп, зайнятих поставками бензину та дизпального в Україну. А по всьому на пару з першим віце-прем'єром Азаровим проголосив, що криза, мовляв, уже в основному позаду. Тобто її, осоружну, майже подолано — ціна на автозаправках не буде вищою 2,90 грн. (за 95-й бензин). Про що не забарилися сповістити мільйонам споживачів провладні ЗМІ. І яким же був подив громадян, що мовлене Прем'єром, у якого «Донбас порожняк не жене», — не більш як банальна обіцянка донбаського урядовця. Можна дати, а можна й забути...

Оглядаючи розклад сил у групі С, фахівці перед стартом зазвичай відводили роль фаворита збірній Італії, довіряючи право поборотися за другу путівку до чвертьфіналу командам Данії та Швеції. Проте, спостерігаючи за позавчорашнім матчем данців з італійцями, іноді складалося враження, що саме команда з Апеннін мріє здобути заповітну нічию. Насправді ж, мабуть, просто давно вже треба звикнути до стилю гри італійців: рідко хто скаже, що вони показують видовищний футбол, проте результати команди з півдня Європи свідчать самі за себе. Відомо, що козир італійців — міцний захист, стримування атак суперника, а висококласні атакуючі гравці класу Вієрі й Тотті, дочекавшись свого моменту, мають знаходити дiрки в захисті суперника та використовувати його слабкості й помилки. Іншими словами, це «катеначчо» можна охарактеризувати спроможністю витискати максимум із ситуації. Щодо гри в атаці «першим номером», то тренер Джованні Траппатоні перед початком Євро навіть скаржився на відсутність у складі зірок на кшталт міланських легіонерів Кака й Шевченка.

З двох запитань — «За що?» та «Скільки відсидів Борис Фельдман?» — відповідь є тільки на друге. Майже чотири з половиною роки провів за гратами колишній віце-президент найбільшого на той час в Україні банку — «Слов'янського». Позавчора, як повідомив «Україні молодій» адвокат Фельдмана Андрій Федур, його підзахисний вийшов на волю.

Це лише комусь здавалося, що бродіння-переходи у парламенті затихли. Насправді Верховна Рада знову опинилася на порозі втрати цілої фракції. Якщо бути точним — групи, зате вельми яскравої і, як вважали ще якийсь місяць тому, такої, що може мати чи не вирішальний вплив на ключові голосування. Йдеться про групу «Центр», складену з депутатів, котрі вийшли зі складу президентської більшості, але при цьому не захотіли ангажуватися в опозиції. «Повстанці» проти силового тиску з Банкової, серед яких уживалися Тарас Чорновіл і Анатолій Гіршфельд, нібито тримали у ВР «золоту акцію», на перших порах принципово не обирали одного ватажка (представляли групу всі члени) й обіцяли наростити кількісні «м'язи» до 30 з гаком «багнетів». Та сталося навпаки. З того, як почали виходити з «Центру» менш стійкі нардепи, можна було судити про зростання пресингу Адміністрації Президента на непокірних «нейтралів» зокрема і про намагання Банкової не випуститити ситуацію у Верховній Раді з-під свого контролю загалом. Група вже підходила до межі розвалу, й ось учора, на початку першого після тижневої паузи пленарного тижня, вихід із «Центру» засвідчили одразу п'ятеро депутатів.

Сталося це вчора в німецькому порту Вісмар. Під час огляду українського навчального вітрильника «Херсонес» митники виявили близько тисячі блоків цигарок. Оскільки за цей вантаж наші яхтсмени не сплатили ввізне мито, сигарети було визнано контрабандою, а капітана вітрильника можуть притягнути до відповідальності, передає For Um.

Залишились іще одиниці, які пам'ятають часи Великої Жовтневої революції та НЕПу, коли одним з найголовніших гасел (і, власне, способом тиску на селян) проголошувалося «Землю — селянам!». Тоді ж розпочалось і розкуркулення, що передбачало вiдiбрати землю у того, в кого її над міру, і роздати всім порівну. З тих пір минуло майже століття. Проте не перевелися, виявляється, прихильники революцiйних методiв на аграрнiй нивi. Наприклад, у селі Дем'янці Переяслав-Хмельницького району Київщини живе і поширюється в масах ідея «розкуркулення»... фермерів.

У передостанньому турі українського чемпіонату було нарешті з’ясовано, чи залишать багатостраждальні «Карпати» вищу лігу. Все впиралося у принципи «Дніпра». Незважаючи на достроково здобуті бронзові медалі першості та відсутність мотивації, дніпропетровські футболісти не дозволили львів’янам себе обіграти. Таким чином, перед останніми матчами відставання галицького клубу від «Ворскли», яка у свою чергу «без варіантів» програла «Шахтарю», складає 4 очки, тобто останній ігровий шанс «Карпат» втрачено. Можливо, львівське керівництво ще сподівається відвоювати якісь бали за матч, програний «Борисфену», в якому брав участь «недодискваліфікований» Максимов? Подібні післятурнірні розборки ми бачили минулого року, коли не надто легітимним шляхом зумів зберегти прописку в еліті запорізький «Металург». Та, мабуть, краще таки доводити свою перевагу на футбольному полі. А «Карпати», які — згадаймо — ранньої весни навіть пробували претендувати на участь у Кубку Інтертото, тобто планували посісти місце у верхній частині турнірної таблиці, цього року набрали тільки 7 очок, як і «Зірка», і займають останнє місце в рейтингу другого кола.

Двадцятирічна шведка Іда летіла до своєї сестри у Францію, коли зустріла молодого хлопця з України. При ближчому знайомстві виявилося, що він чорнобилець, хоча для Іди це мало що говорило. Допоки українець не розповів їй подробиці трагедії, про яку мешканка далекої Скандинавії знала хіба що з чуток. Та зустріч справила на неї сильне враження, а згодом стала лейтмотивом до серйозної справи. Річ у тім, що Іда, колишня модель із зовнішністю Гвінет Пелтроу, вирішила змінити своє життя і вступила до данського коледжу Kaospilot, школи соціальної інновації та підприємництва. Підсумковим завданням першого курсу була розробка групового проекту соціальної допомоги, і чорнобильська тема стала унікальною альтернативою раковій та СНІДовій проблематиці. На Ідину пропозицію пристали її однокурсники, такі ж молоді люди, які вирішили змінити свою професію — Пітер з Данії та норвежці Борд і Фроде. Вони розробили план, знайшли спонсорів і взялися до справи...

Всихання смереки довкола гори Маківка, що у Сколівському районі Львівщини, стало причиною її вирубування. Так пояснює головний лісівник об'єднання «Львівліс» Ярослав Целень ситуацію із вирубуванням смерекового лісу біля гори Маківка, де п'ять років тому було упорядковано могили і побудовано пам'ятник січовим стрільцям, які у 1915 році виступили на захист Української держави проти військ Російської імперії.